КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

17.01.07 р.                                                                                                    № 10/292                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

                                                                                                         Фаловська  І.М.

секретар судового засідання   Огієнко В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства НВО ВНІІПТІ вагонобудування «Техтрансмаш»на рішення господарського суду Полтавської області від 31.10.2006 року

у справі № 10/292 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом

Приватного підприємства «Епіцентр», м. Кременчук

до	відкритого акціонерного товариства НВО ВНІІПТІ вагонобудування «Техтрансмаш», м.Кременчук

про	стягнення 18913,96 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Чигирин О.Л. –дов. б/н від 17.01.2007р.

від відповідача не з’явились.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Епіцентр»(далі –позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства НВО ВНІПТІ Вагонобудування «Техтрансмаш»(далі –відповідач) про стягнення 11040,2 грн. пені, 5685,94 грн. інфляційних, 2187,82 грн. суми трьох відсотків річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.10.2006 року по справі № 10/292 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 5685,94 грн. інфляційних, 2187,82 грн. річних, судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним вище рішенням господарського суду Полтавської області, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в справі № 10/292, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.98 ГПК України, за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства НВО ВНІІПТІ вагонобудування «Техтрансмаш»Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 14.12.2006р. порушено апеляційне провадження у справі № 10/292.

Розпорядженням голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.01.07р. у зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи № 10/292 здійснюється в іншому складі колегії суддів: головуючий - Андрейцева Г.М., судді Зеленіна Н.І.,  Фаловська І.М.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримав.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений ухвалою від 14.12.2006р., якою явка сторін не була визнана обов’язковою, у справі достатньо матеріалів для розгляду скарги без участі представника позивача. Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін рішення господарського суду Полтавської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача,  обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути залишено без змін, а апеляційна скарга –без задоволення з таких підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.11.2004 року сторони уклали Договір № 22ПГ-05 (далі –договір), згідно умов якого позивач зобов’язався передати відповідачу протягом 2005 року природний газ, а відповідач зобов’язався оплатити та прийняти газ на умовах договору.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав належним чином, природний газ  поставив, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання від 24.12.2004р., 25.01.2005р., 25.02.2005р., 25.03.2005 р. та Відповідачу було надано до оплати рахунки-фактури на загальну суму 87 504,64 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач порушив свої договірні зобов'язання, повністю не оплатив поставлений йому природний газ.

Рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 14/239 від 06.09.2005 на користь позивача стягнуто 56932,45 грн. заборгованості за поставлений відповідачу природний газ та 2560,33 грн. пені.

Згідно ч. 2 ст.35 ГПК України, факти встановленні рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На час звернення позивача до місцевого господарського суду рішення та наказ  по справі № 14/239 відповідачем не виконано.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Позивач просить стягнути пеню за період з 19.07.2005р. по 31.07.2006 р. в розмірі 11040,02 грн.

Статтею 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що строк позовної давності стосовно стягнення неустойки минув 19.07.06р., а позивач звернувся до суду 04.08.2006р., тому в задоволенні стягнення  11040,02 грн. пені необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував інфляційні витрати в сумі 5685,94 грн. та три проценти річних 2187,82 грн. за весь час прострочення з 27.12.2004 року по 31.07.2006р.

Позовні вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних є правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

     

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що справу розглянуто за його відсутності, суд не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи.

Проте зазначене твердження спростовується матеріалами справи і не є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою про порушення провадження у справі № 10/292 від 04.08.2006р.  розгляд справи призначено на 07.09.2006р. Ухвалою від 07.09.2006р. розгляд справи відкладено на 03.10.2006р. у зв’язку з неявкою представника позивача в судове засідання, ненаданням відповідачем витребуваних судом документів. Також розгляд справи відкладався і ухвалою від 03.10.2006р.

Відповідач через канцелярію суду надав клопотання № 236 від 30.10.2006р. про відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю належного представника по причині раптового відрядження у іншу місцевість.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки воно документально не підтверджене (в матеріалах справи відсутній наказ про відрядження), інститут представництва в господарському процесі не обмежує сторони в залученні до участі у справі іншого представника; розгляд справи неодноразово відкладався. Крім того, безпідставне відкладення розгляду справи створює умови для необґрунтованого затягування строку вирішення спору.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, проте, необхідних документів, наявних в матеріалах справи, достатньо для розгляду господарського спору по суті. Згідно з ст. 75 ГПК України, в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору документів, наявних в матеріалах справи, достатньо, місцевий господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, справа  розглянута   без   участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення  господарського суду Полтавської області, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правильність застосування норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції; висновки, викладені в рішенні суду, відповідають обставинам справи та є доведеними. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що підстави скасування рішення господарського суду Полтавської області від 31.10.2006 року у справі № 10/292 відсутні. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Полтавської області від 31.10.2006 року у справі № 10/292 залишити без змін, а апеляційну скаргу  відкритого акціонерного товариства НВО ВНІІПТІ вагонобудування «Техтрансмаш»–без задоволення.

2. Справу № 10/292 повернути до господарського суду Полтавської області.

          

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

                                                                                                         Фаловська  І.М.