ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" листопада 2010 р.Справа № 9/111
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №9/111
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси", м. Кіровоград
про стягнення 97908,83 грн.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність №ВРВ426616 від 25.09.2010 року;
від відповідача - Плетньов О.С., довіреність №149 від 09.11.2010 року.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі- приватний підприємець ОСОБА_1.) подано позов до відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" (далі - ВАТ "Інтерресурси") про стягнення 76802,26 грн. основного боргу, 4399,82 грн. 3% річних, 22077,34 грн. інфляційних втрат.
Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 29.10.2010 року (вх. №02-15/34478 від 01.11.2010 року) позивач просить стягнути з відповідача на його користь 76802,26 грн. основного боргу, 4355,63 грн. 3% річних, 16750,94 грн. інфляційних втрат (а.с. 73).
В судовому засіданні 10.11.2010 року представник позивача вимоги, викладені в заяві б/н від 29.10.2010 року, підтримав в повному обсязі. Відповідач проти задоволення позову заперечив в повному обсязі (а.с. 83) та подав клопотання №305 від 10.11.2010 року (вх. №02-15/35773 від 10.11.2010 року) про зобов'язання позивача надати позовну заяву та додані до неї документи відповідачу, а також про оголошення в судовому засіданні перерви для належного вивчення відповідачем матеріалів позову та можливості надання заперечень та доказів по справі (а.с.82).
Вказане клопотання відповідача №305 від 10.11.2010 року задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи міститься фіскальний чек №3302 від 08.09.2010 року (а.с. 3), який свідчить про дотримання позивачем при зверненні до суду з позовною заявою вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України. При цьому господарським судом враховано, що 12.10.2010 року повноважний представник відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" ознайомився з матеріалами справи №9/111, про що свідчать його відповідні відмітки на клопотанні №259 від 08.10.2010 року (а.с. 40) та на обкладинці справи №9/111, тому відповідач мав достатньо часу для надання заперечень і доказів по справі. До того ж, у господарського суду відсутня об'єктивна можливість відкласти розгляд справи в зв'язку зі спливом строку вирішення спору, встановленого частиною першою статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Між відкритим акціонерним товариством "Інтерресурси" ("покупець") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("продавець") укладено договір №08-20-08-08 від 20.08.2008 року (далі - договір №08-20-08-08 від 20.08.2008 року), за умовами якого продавець зобов’язався партіями передати у власність покупця пиловочник-дуб, пиломатеріал необрізний/обрізний (далі - товар) загальною вартістю 1920000 грн., а покупець - прийняти та оплатити товар (а.с. 7).
За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.
Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Сторонами узгоджено умови поставки товару (розділ 2 договору №08-20-08-08 від 20.08.2008 року), а також порядок проведення розрахунків за нього (розділ 4 договору №08-20-08-08 від 20.08.2008 року).
На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 227191,58 грн., що підтверджується накладними №1 від 21.08.2008 року на суму 37288,67 грн., №2 від 26.09.2008 року на суму 37921,63 грн., №3 від 09.10.2008 року на суму 76802,26 грн., №4 від 20.10.2008 року на суму 75179,02 грн., довіреностями серії НБМ №133518 від 21.08.2008 року, №601978 від 26.09.2008 року, №601923 від 09.10.2008 року, №602315 від 20.10.2008 року та актами приймання пиловочника б/н від 21.08.2008 року, б/н від 25.09.2008 року, №№176, 175 від 10.10.2008 року, №№183, 184 від 20.10.2008 року (а.с. 47-66).
У відповідності до пункту 4.2.1 договору №08-20-08-08 від 20.08.2008 року покупець зобов'язався оплатити вартість товару протягом 3-4 банківських днів з моменту приймання товару на підставі акту приймання.
Відповідач за поставлений за накладними №1 від 21.08.2008 року, №2 від 26.09.2008 року, №4 від 20.10.2008 року товар розрахувався в повному обсязі (а.с. 67-68), проте розрахунки за отриманий за накладною №3 від 09.10.2008 року на суму 76802,26 грн. товар не здійснив.
Згідно актів приймання пиловочника №№175, 176 від 10.10.2008 року відповідач за накладною №3 від 09.10.2008 року отримав товар 10.10.2008 року (а.с. 26-29, 57-60). Відтак, до 17.10.2008 року він повинен був в повному обсязі розрахуватись за поставлений йому за накладною №3 від 09.10.2008 року товар. Оскільки кінцевим терміном проведення розрахунків за отриманий відповідачем товар за накладною №3 від 09.10.2008 року в силу пункту 4.2.1 договору №08-20-08-08 від 20.08.2008 року є 16.10.2008 року, то прострочення виконання зобов’язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар виникло з 17 жовтня 2008 року.
Вказане свідчить про те, що взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконав: за поставлений товар розрахувався частково на суму 150389,32 грн., внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за поставлений за накладною №3 від 09.10.2008 року товар в сумі 76802,26 грн.
В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №08-20-08-08 від 20.08.2008 в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 76802,26 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 4355,63 грн. за період з 17.10.2008 року по 07.09.2010 року та інфляційні збитки в сумі 16750,94 грн. за період з листопада місяця 2008 року по березень місяць 2010 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" (25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 17, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 01882172) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69037, АДРЕСА_1, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)- 76802,26 грн. основного боргу, 4355,63 грн. 3% річних, 16750,94 грн. інфляційних втрат, 979,09 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 15.11.2010 року.