Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-4349/2010р. Головуючий у першій
інстанції Лугвіщик А.М.
Категорія Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Водяхіної Л.М., Колбіної Т.П.,
при секретарі: Блох Д.Д.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційні скарги представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 липня 2010 року та ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7 до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергожилстрой” про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 09 липня 2010 року вжиті заходи забезпечення позову ОСОБА_3, ОСОБА_7 На ТОВ „Енергожилстрой” покладено зобов’язання провести дії щодо ліквідації аварійної ситуації для запобігання затоки квартири АДРЕСА_1 шляхом відновлення покрівлі над квартирою АДРЕСА_2.
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 липня 2010 року вжиті заходи забезпечення позову ОСОБА_3, ОСОБА_7 На ТОВ „Енергожилстрой” покладено зобов’язання провести дії щодо ліквідації аварійної ситуації для запобігання затоки квартири АДРЕСА_1 шляхом відновлення покрівлі над квартирою АДРЕСА_2. На ОСОБА_5 покладено зобов’язання надати доступ на покрівлю будинку АДРЕСА_3 через квартиру АДРЕСА_2.
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 липня 2010 року подання старшого державного виконавця задоволено. Дозволено примусове проникнення в квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_5, з метою отримання доступу до покрівлі будинку АДРЕСА_3 через зазначену квартиру за ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 липня 2010 року для проведення ТОВ „Енергожилстрой” дій по ліквідації аварійної ситуації: відновлення покрівлі над цією квартирою.
Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 з ухвалами суду не погодилась, подала апеляційні скарги, у яких ставить питання про їх скасування з підстав невідповідності нормам процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, що з’явилися судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційних скарг на ухвали від 14 липня 2010 року та 20 липня 2010 року вважає, що останні підлягають відхиленню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу від 14 липня 2010 року про забезпечення позову шляхом відновлення покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 із наданням доступу до покрівлі через зазначену квартиру, суд першої інстанції виходив з необхідності застосування заходів щодо припинення аварійної ситуації, що спричиняє руйнування майна позивачів.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3, яка являється власником квартири АДРЕСА_1, та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до власника квартири № 95, що розташована над квартирою позивача, ОСОБА_8, та ТОВ „Енергожилстрой”, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у якому зазначали, що 23 липня 2010 року ОСОБА_5 самовільно розпочаті будівельно-монтажні роботи квартири № 95, зокрема розпочата реконструкція крівлі будинку АДРЕСА_3, у частині, що розташована над його квартирою. 23 червня 2010 року через проведення зазначених дій квартира позивача ОСОБА_9 була затоплена дощовими водами, що підтверджується актом від 23 липня 2010 року, складеним за підписом працівників ТОВ „Енргожилстрой” (а.с.43).
27 червня 2010 року, 30 червня 2010 року, 01 липня 2010 року та 07 липня 2010 року затоплення квартири позивача ОСОБА_3 дощовими водами відбулося повторно(а.с.71, 72, 73).
24 червня 2010 року проведення будівельно-монтажних робіт в квартирі № 95, що виконувалися без погодження із Інспекцєю ДАБК в м.Севастополі, рішенням Інспекції ДАБК в м.Севастополі припиненні(а.с.44).
Дозвіл Інспекції ДАБК в м.Севастополі № 226 від 06.08.2010 року на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2, що був отриманий ОСОБА_5 після виникнення зазначених обставин, наказом Інспекції ДАБК в м.Севастополі № 292 від 07.09.2010 року на підставі протесту № 07-1360 від 03.09.2010 року, винесеного Прокуратурою м.Севастополя, скасовано, як таке, що суперечить діючому законодавству.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що зазначена вище подія щодо затоплення квартири позивача ОСОБА_3, яке неодноразово мало місце, відповідно до листів Гагарінської РДА м.Севастополя № 0-12 від 30.06.2010 року та № 0-12/2 від 04.08.2010 року, відноситься до надзвичайної ситуації техногенного характеру об’єктового рівня, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про забезпечення позову ОСОБА_3, ОСОБА_7 шляхом покладення на ТОВ „Енергожилстрой” обов’язку провести дії щодо ліквідації аварійної ситуації для запобігання затоки квартири АДРЕСА_1 шляхом відновлення покрівлі над квартирою АДРЕСА_2, із покладенням на ОСОБА_5 зобов’язання надати доступ на покрівлю будинку АДРЕСА_3 через квартиру АДРЕСА_2.
Вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам ст.151-153 ЦПК України, змісту заходів забезпечення позову та мети їх застосування не суперечать, спрямовані на припинення запобігання надзвичайної ситуації техногенного характеру об’єктового рівня та руйнування квартири № 94 через її затоплення природними опадами у подальшому.
Постановляючи ухвалу від 20 липня 2010 року про задоволення подання державного виконавця щодо примусового проникнення до квартири ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з необхідності застосування заходів щодо припинення подальшого руйнування квартири № 94.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 вимоги ухвали суду від 14 липня 2010 року, у частині покладених на нього обов’язків, у добровільному порядку виконати відмовився, у зв’язку з чим на підставі Постанови про накладення штрафу від 16 липня 2010 року, ухваленої державним виконавцем ВДВС Гагарінського РУЮ м.Севастополя, був підданий штрафу(а.с.75,76,77).
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що причини виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру об’єктового рівня, викликані проведенням будівельно-монтажних робіт у квартирі № 95, колегія суддів вважає, що ухвала суду про примусове проникнення у квартиру № 95 з метою отримання доступу до покрівлі будинку АДРЕСА_3 для її відновлення, вимогам ст.376 ЦПК України не суперечить, оскільки її постановлення обумовлено невідкладними випадками, пов’язаними із врятуванням майна позивачів, що може бути здійснено у даному випадку тільки шляхом відновлення первинного стану зазначеної покрівлі, доказів наявності іншого доступу до якої як проникнення через квартиру № 95, відповідачем ОСОБА_5 надано не було.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Ухвали суду від 14 липня 2010 року та 20 липня 2010 року постановлені з додержанням вимог закону та, у відповідності до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, підлягають залишенню без змін.
Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 липня 2010 року та ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 липня 2010 року відхилити.
Ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 14 липня 2010 року та ухвалу Гагарінського районного суду м.Севастополя від 20 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: Л.М.Водяхіна
Т.П.Колбіна