КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-76/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Толкачова Л.А.  

Суддя-доповідач:  Цвіркун Ю.І..

У Х В А Л А

Іменем України

"27" жовтня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі:

Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;

суддів             –                        Зайця В.С.,

                                  Петрика І.Й.,

при секретарі судового засідання  – Петриченко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1  на постанову  Вишгородського  районного суду  Київської області від 15 квітня  2010 року у справі за позовом  ОСОБА_1  до інспектора  ДПС ВДАІ Вишгородського району  при  УДАІ ГУ МВС України Прокопенка Андрія Миколайовича про  визнання дій неправомірними та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовом до інспектора  ДПС ВДАІ Вишгородського району  при  УДАІ ГУ МВС України Прокопенка Андрія Миколайовича про  визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Постановою Вишгородського районного суду  Київської області від  15 квітня  2010  року  позов задоволено частково,  поновлено ОСОБА_1  строк звернення до суду, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою  Вишгородського  районного  суду Київської області від 15 квітня 2010 року, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного  адміністративного  суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення по справі, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення  судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

28 листопада  2009 року  у місті Вишгороді по проспекту І.Мазепи ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Хонда», д.н.з.  НОМЕР_1, здійснив зупинку даного транспортного засобу на зупинці маршрутних транспортних засобів.

У поясненні ОСОБА_1  викладеному на окремому аркуші (а.с.14) зазначено, що під час руху його зупинили, та попросили пред'явити посвідчення водія. На питання позивача, що він порушив, йому нічого не пояснили, а тільки сказали, що там зупинка заборонена, на що позивач пояснив, що нічого не порушував, а просто висадив пасажирів, проте працівники ДАІ вилучили посвідчення водія та склали протокол про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що працівники ДАІ не повинні були, складати протокол, а інспектор Прокопенко A.M. дозволив собі підвищувати голос та нахабно себе поводити.

Постановою серії АІ № 125126 у справі про адміністративне правопорушення від 28.11.2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.

Як вбачається з поштового штемпеля на конверті та поштової відмітки, лист з постановою про адміністративне правопорушення позивач отримав 02.12.2009 року, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що  вимога позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу статі 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Відповідно до п. 15.14. Правил дорожнього  руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня  2001 року №1306, у разі вимушеної зупинки водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити слід увімкнути аварійну світлову сигналізацію, а якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією, або вона не справна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар.

При цьому судова колегія звертає увагу на те, що завчасно передбачена зупинка в забороненому місці, в тому числі з увімкненою аварійною сигналізацією є порушенням ПДР України.

Позивач не заперечує, що він зупинив автомобіль на зупинці маршрутних транспортних засобів, але вважає, що це була вимушена зупинка.

Як вбачається з пояснень позивача та показів свідків, про те, що ОСОБА_1 стало погано, водій та свідок знали завчасно, оскільки погано їй стало ще в м. Києві. Водій мешкає в м. Вишгород, знає місто та розташування вулиць і об'єктів у ньому. Водієм автомобіля заздалегідь було вирішено, що зупинку буде здійснено біля кіоску, щоб купити воду для дружини.

За цих обставин, підстави вважати, що зупинка автомобіля на зупинці громадського транспорту у даному випадку є вимушеною, відсутні.

На запитання суду, на якій відстані від зупинки громадського транспорту дозволена зупинка  автомобіля, ОСОБА_1. у суді апеляційної інстанції не зміг надити відповіді.

          Згідно із підпунктом “е” п.15.9 Правил дорожнього руху, які затверджені  постановою КМ України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, зупинка забороняється ближче          30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

          Як вбачається із матеріалів справи, дружина водія особисто ходила до кіоску по воду.  

  Враховуючи обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду  першої інстанції про те, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Постанова від 28.11.2009 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, також відповідає вимогам КУпАП.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позиція позивача ґрунтується не на положеннях закону, а тому є необґрунтованою.

Отже, у інспектора  ДПС ВДАІ Вишгородського району  при  УДАІ ГУ МВС України Прокопенка Андрія Миколайовича були усі законі підстави для винесення постанови про адміністративне правопорушення за ч.1 статті 122 КУпАП.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись  статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вишгородського  районного суду  Київської області від 15 квітня 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили  з моменту проголошення, а  якщо його  було прийнято  за наслідками  розгляду  у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення  копій особам, які беруть участь у справі  (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна  скарга  на судові рішення  подається безпосередньо  до суду касаційної інстанції протягом  двадцяти днів після набрання  законної сили судовим рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі  складення постанови в повному обсязі  відповідно до  статті  160 цього  Кодексу –з дня  складення  постанови в повному обсязі  (стаття 212 КАС України).

Головуючий:                                                                                     Ю.І. Цвіркун

Суддя:                                                                                                 В.С. Заяць

Суддя:                                                                                                 І.Й. Петрик

Складено в повному обсязі 29.10.2010 р.