СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
22 жовтня 2007 року Справа № 2-5/4792-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора: не з'явився (Заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону);
позивача: не з'явився (Міністерство оборони України);
позивача: не з'явився (Центр реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України);
відповідача: не з'явився (Судацька міська рада);
третьої особми: не з'явився (ОСОБА_1);
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 14 червня 2007 року по справі № 2-5/4792-2007А
за позовом Заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону (вул. Свердлова, 10,Феодосія,98100)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
та Центру реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки льотного складу Повітляних Сил Збройних Сил України (вул. Набережна, 59,Судак,98000)
до Судацької міської ради (вул. Леніна, 85-а,Судак,98000)
3-тя особа ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 14 червня 2007 року по адміністративній справі № 2-5/4792-2007А задоволено позов військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Центру реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України до Судакської міської ради про визнання недійсним рішення.
Пункти 1, 2 Рішення Комісії з питань відновлення прав реабілітованих при Виконавчому комітеті Судакської міської ради від 19 лютого 1999 року визнано нечинними.
Не погодившись з вказаним судовим актом , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2007 року у адміністративній справі № 2-5/4792-2007А та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку відповідача судом першої інстанції при прийнятті постанови були порушені норми матеріального і процесуального права.
Від військового прокурора Феодосійського гарнізону на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2007 року по справі № 2-5/4792-2007А без змін.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 16 жовтня 2007 року, у зв’язку з зайнятістю у іншому процесі та з метою дотримання графіку розгляду справ суддя Лисенко В.А. замінена на суддю Заплаву Л.М.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 22 жовтня 2007 року, у зв’язку з хворобою та з метою дотримання графіку розгляду справ суддя Заплава Л.М. замінена на суддю Дугаренко О.В.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, оскільки вони не надіслали судовій колегії доказів про наявність поважних причин неявки у судове засідання, а крім того їх явку не визнано обов’язковою.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до протоколу від 19 лютого 1999 року Комісії з питань відновлення - прав реабілітованих при виконавчому комітеті Судакської міської ради вирішено повернути в натурі будинок ОСОБА_1 - спадкоємцю першої черги ОСОБА_2 та запропоновано прийняти на баланс вказаний будинок Державному комунальному підприємству Житлово-експлуатаційного управління.
Прокурор просить визнати нечинними пункти 1,2 вказаного рішення.
Як на підставу своїх вимог, прокурор посилається на те, що прийняте рішення не відповідає вимогам законодавства України, та „Положенням про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їхнім спадкоємцям”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24. червеня 1991 року № 48 визначений склад майна, яке підлягає поверненню реабілітованому без встановлення його вартості, без наявності документів про вилучення і реалізацію майна, одержуваних з архіву та інших установ.
Пунктом 10 розділу III вказаного Положення визначено, що спадкоємцям реабілітованих повертається майно або відшкодовується його вартість при поданні свідоцтв про право на спадщину. Тобто, при прийнятті рішення про повернення майна відповідачем повинно було бути встановлено, чи має право спадкоємець, у даному випадку громадянину ОСОБА_1, на спадщину, що повинно бути підтверджено відповідними свідоцтвами.
Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»вирішення питань, пов'язаних з встановленням факту розкуркулювання, адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до цього Закону, покладені на областні, міські і районні Ради народних депутатів. З цією метою Ради народних депутатів повинні утворити штатні комісії, положення про які затверджується Кабінетом Міністрів України.
За дорученням цих комісій органи внутрішніх справ встановлюють факти безпідставності заслання і вислання, направлення на спеціальні поселення, а також конфіскації і вилучення майна у зв'язку з необгрунтованими репресіями і матеріали перевірки надсилають комісіям.
Суд першої інстанції дослідивши представлені докази, встановив, що рішення про повернення майна прийняте без наявності відповідних свідоцтв про право на спадщину, штатною комісією, доручення органам внутрішніх справ про встановлення фактів безпідставного вислання, направлення на спеціальні поселення, а також конфіскації і вилучення майна, у зв'язку з необгрунтованими репресіями не надавалося, зазначені факти органами внутрішніх справ України не перевірялися та не встановлювалися, матеріали таких перевірок у комісію з питань відновлення прав реабілітованих при виконавчому комітеті Судакської міської ради не надходили.
З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що постанова у справі прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2007 року по справі № 2-5/4792-2007А залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
4. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді