ПОСТАНОВА                               справа № 2-а-309/10

                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

3 листопада 2010 року Шполянський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого – судді: Мішіна М.І.

при секретарі: Цяпкало Г.П.

розглянувши у відкритому судовому   засіданні в залі суду в м. Шпола Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Управління Пенсійного   фонду в Шполянському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 по 31 грудня 2009 року, -

                                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом   і просив поновити пропущений строк для   звернення до суду, визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі щодо нарахування і виплатити йому щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 01 січня 2006 року – протиправною, стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Шполянському районі Черкаської області на його користь невиплачену заборгованість по нарахуванню 30% надбавки до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року в сумі 6429,60 грн., мотивуючи тим , що відповідно до ст. 1   Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він є дитиною війни.   Згідно ст. 6 вказаного Закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але протягом 2006-2009 років така допомога не виплачувалась. Невиплату щомісячної соціальної допомоги Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі обґрунтовувало тим, що положеннями Законів України "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік", «Про державний бюджет 2008 рік», дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено. Вважає, що такі дії Пенсійного Фонду України є протиправними та такими, що суперечать Конституції та Законам України, оскільки Рішенням Конституційного   суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, вищезазначені положення Законів України "Про Державний бюджет на 2006-2008 роки визнані неконституційними.

Про порушення своїх прав він дізнався лише після висвітлення таких подій засобами масової інформації на початку 2009 року, в зв’язку з чим він неодноразово звертався до Управління ПФУ в Шполянському районі з проханням нарахувати йому коштів, на що отримував відмову. До  суду не звертався з даним позовом за станом здоров’я, в 2009 р. довготривало хворів і не мав змоги подати заяву. Тому, просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів та з урахуванням розмірів мінімальної пенсії за віком, що існували протягом 2006-2009 років, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стягнути з відповідача на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії за 2006 - 2009 роки в сумі 6429,60 грн.

Представник відповідача Ховряк А.О. в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду. Крім того, посилаючись на те, що протягом 2006-2009 років, щомісячне підвищення до пенсії дітям війни Управлінням Пенсійного фонду України в Шполянському районі не нараховувалось і не виплачувалось на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Вважає, що підстав для поновлення пропущеного позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх прав немає та просить відмовити в задоволенні її позову.

                                              -  2  -

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ГУ від 18 листопада 2004 року, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відміткою «Дитина війни».

Відповідно до ст. 6 Закону Украйни «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2006-2009 роках Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі не виплачувало позивачеві, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В своїх діях посилається на Закони України «Про державний бюджет України» відповідних років, якими дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

Суд не погоджується з таким посиланням представника відповідача, оскільки, зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу України вбачається, що Закон про державний бюджет України, як правовий акт чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.

Метою і особливістю Законів про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.

Суд вважає, ствердження представника відповідача про те, що порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не може застосовуватися до визначення розміру підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", безпідставними, оскільки пенсію позивачу вже призначено згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а ст. 6 передбачає не призначення нової, а підвищення раніше призначеної пенсії. З викладеного слідує, що абзац 1 ч. 1 ст. 28 та ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не конкурують між собою і для визначення підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має застосовуватися абзац 1 ч. 1 ст. 28 цього Закону.

Тому суд, рахує можливим зобов`язати відповідача управління Пенсійного фонду України у Шполянському районі нарахувати та виплатити позивачу надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 9 липня 2007 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в решті позову необхідно відмовити.

Виходячи з наведеного, відмова відповідача здійснити підвищення до пенсії позивача відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є незаконною, а вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає, що позивач пропустив строк для звернення до суду з поважних причин оскільки, про порушення свого права дізнався в 2009 році та неодноразово звертався до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі з проханням нарахувати надбавку до пенсії, як дитині війни, однак отримував відмову, а також довготривало хворів і не мав змоги своєчасно звернутися до суду з позовом, тому вказаний строк необхідно поновити.

                                                    -  3  -

Відповідно ст. 4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України звільнений від сплати державного мита.

На підставі викладеного, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кепко проти України», керуючись ст.ст. 9-12, 15, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Управління Пенсійного   фонду в Шполянському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 по 31 грудня 2009 року - задовольнити частково.

ОСОБА_1 поновити пропущений строк звернення до суду за захистом прав, свобод та  інтересів ,   пропущений ним з поважних причин.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Сочі, Краснодарського краю, надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 9 липня 2007 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В решті позовних вимог відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту її проголошення.

           Суддя

.                                                                                                           Підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Шполянського

районного суду                                                                                            М.І. Мішін