СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
24 липня 2007 року Справа № 20-9/085
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2., довіреність № 1450 від 23.03.07,
відповідача : ОСОБА_1, довіреність № 22 від 22.05.07,
розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 18.06.2007 у справі № 20-9/085
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
до дочірнього підприємства "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси" (вул. Леніна, 21-10,Севастополь,99011)
про стягнення 441802,78 грн.; та за зустрічним позовом про розірвання договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 20-9/085 задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4. На користь останнього з дочірнього підприємства "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси" стягнуто: заборгованість в сумі 446338,77 грн., у тому числі 415000,00 грн. сума основного боргу, 18109,14 грн. - 9 % річних, 8693,60 грн. - інфляційних витрат та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В задоволенні зустрічного позову дочірнього підприємства "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси" про розірвання договору оренди відмовлено.
На рішення суду від 18.06.2007 головою ліквідаційної комісії дочірнього підприємства "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси" до Севастопольського апеляційного господарського суду подана апеляційна скарга, в якій він просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог.
Основні аргументи апеляційної скарги є такі:
- судом при ухваленні рішення не врахована істотна зміна обставин, а саме, накази Міністра внутрішніх справ України, які забороняють державному підприємству МВС України "Ресурси" укладати договори, які за своїми умовами тотожні спірному договору, що в силу статті 652 Цивільного кодексу України є безумовною підставою для розірвання правочину;
- судом не враховано, що державне підприємство МВС України "Ресурси" ліквідовано та припинило свою діяльність, про що позивач за первісним позовом був повідомлений листом від 29.09.2006 за № 82.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції від 18.06.2007 –без змін.
У зв’язку з хворобою суддя Прокопанич Г.К. за розпорядженням голови суду була замінена на суддю Гонтаря В.І.
Повторно розглянувши матеріали справи, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
30.03.2005 між суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (орендодавець) та ДП “Севастополь-Ресурси” МВС України "Ресурси" (орендар) був укладений договір оренди обладнання № 200420-АО (далі –договір).
Згідно з умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування за плату обладнання для здійснення та проведення технічного огляду легкових та вантажних автомобілів, які належать орендодавцю на праві власності. ( арк.с. 9-11).
Відповідно до розділу 3 договору, обладнання передається протягом 10 днів з часу підписання договору та вважається переданим з часу підписання акту прийому - передачі обладнання.
Відповідно до умов пункту 5.1 договору орендар щомісяця, не пізніше 10-го числа наступного місяця, сплачує орендну плату в розмірі 20 % отриманих коштів від здійснення діяльності пов’язаної з використанням орендованого обладнання, але не менш 25000,00 грн. в місяць.
Згідно з пунктом 7.1 договору, у випадку розірвання договору орендар протягом 10 днів зобов’язаний підготувати обладнання до передачі орендодавцю та сплатити витрати з демонтажу.
Обладнання вважається фактично переданим орендодавцю з часу підписання акту прийому –передачі.
30.03.2005 сторони склали відповідний акт, який був підписаний сторонами та скріплений печатками ( арк.с.12).
Оскільки орендар зобов’язання за договором виконував неналежним чином, за наслідком чого у нього утворилась заборгованість за використання майна, що орендоване, в розмірі 415000,04 грн., суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення суми основного боргу, а також 3 % річних та інфляційних витрат ( арк.с. 2-4).
Сума заборгованості розрахована позивачем за період з липня 2005 року по січень 2007 року включно за станом на 12.02.2007 року (арк.с. 47-48).
В процесі розгляду справи по суті, дочірнє підприємство "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси", в порядку передбаченому статтею 60 Господарського процесуального кодексу України, звернулось до місцевого господарського суду з зустрічною позовною заявою про розірвання договору оренди, обґрунтовуючи свої позовні вимоги статтями 651,652 Цивільного кодексу України та пунктом 10.1 договору оренди.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.06.2007 позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 задоволено на підставі статей 193 Господарського кодексу України та статей 525,526, 625 Цивільного кодексу України. На користь позивача з дочірнього підприємства "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси" стягнуто заборгованість в сумі 446338,77 грн., у тому числі 415000,00 грн. сума основного боргу, 18109,14 грн.- 9 % річних, 8693,60 грн. - інфляційні витрати та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В задоволенні зустрічного позову про розірвання договору оренди відмовлено за підставами неподання суду доказів дотримання стороною вимог статті 188 Господарського кодексу України.
Судова колегія вважає, що дана підстава відмови в задоволенні зустрічного позову приведена необґрунтовано.
Резолютивна частина рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову підлягає залишенню без змін, однак, мотивувальна частина підлягає зміні на нижчевикладену, виходячи з наступного.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як вбачається зі змісту пункту 10.1 договору оренди від 30.03.2005 сторони передбачали можливість відмови орендарем від договору за власною ініціативою в односторонньому порядку.
Згідно з наявними матеріалами справи, орендар скористався цим правом, направив на адресу позивача за первісним позовом лист від 29.09.2006 , за вих. № 82 (арк.с. 90) про розірвання договору оренди від 01.10.2006. Цей лист отриманий суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 01.12.2006 (арк.с. 91).
Таким чином, виходячи з положень частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає, що спірний договір є розірваним з 01.12.2006.
Оскільки одностороння відмова від договору - це односторонній правочин, який припиняє обов’язки в досудовому порядку, підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору не має.
Посилання суду першої інстанції на те, що лист від 29.09.2006 дочірнього підприємства "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси" є неналежним доказом, оскільки не містить вказівки на дату та номер договору не приймається до уваги, так як між сторонами у справі інших договорів, крім спірного, укладено не було.
Виходячи з факту розірвання спірного договору оренди з 01.12.2006, стягнення заборгованості за період з 01 грудня 2006 року по січень 2007 року, є помилковим.
Крім того, акт виконаних послуг за договором за період з вересня по грудень 2006 року не підписаний ( арк.с. 25).
Таким чином, позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за період з вересня 2006 року –по січень 2007 року (5 місяців) задоволенню не підлягають.
Сума заборгованості підлягає стягненню в розмірі 290000,04 грн. (415000,04 -125000,00= 290000,04), витрати від інфляційних процесів в сумі 16949,33 грн. ( 18109,14-1159,81 = 16949,33), 3 % річних в сумі 8052,51 грн. (8693,60-641,09 = 8052,51 ).
Разом, на підставі статей 525,526,625 Цивільного кодексу України, стягненню підлягає сума - 391606,33 грн. (290000,04 + 16949,33 + 8052,51 = 315001,88).
Виходячи з викладеного, рішення суду в частині задоволення первісного позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 підлягає зміні.
Доводи заявника апеляційної скарги відносно того, що державне підприємство МВС України "Ресурси" ліквідовано не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки, згідно статті 34 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, юридична особа вважається такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Таких відомостей заявник апеляційної скарги суду не надав.
Як встановлено судовою колегією, державне підприємство МВС України "Ресурси" знаходиться в стадії процедури ліквідації.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині первісного позову підлягає зміні, в частині зустрічного позову –залишенню без змін, у зв’язку з чим апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія покладає на відповідача за первісним позовом витрати по сплаті державного мита в сумі 3150,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Керуючись статтями 101, 103 ( пункт 4), 104 ( частина 1 пункти 1,4 ),105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Севастополь-Ресурси" державного підприємства МВС України "Ресурси" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 18.06.2007 у справі № 20-9/085 змінити, виклав його в наступній редакції.
Позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства “Севастополь - ресурси” Державного підприємства МВС України “Ресурси” (99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна, буд. 10, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 в СФ ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504) на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, НОМЕР_3 в Орджонікідзевському відділенні ПІБ України м. Запоріжжя, МФО НОМЕР_4) 315001,88 грн., у тому числі 290000,04 грн. - сума основного боргу, 8052,51 грн. - 3 % річних, 16949,33 грн. –інфляційне відшкодування, витрати по сплаті державного мита в сумі 3150,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
В решті первісного позову відмовити
Доручити господарському суду міста Севастополя видачу наказу у справі.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.І. Гонтар
Ю.М. Гоголь