Справа № 2-4157/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року                                                  Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:   головуючого – судді Короля О.П.

                 при секретарі – Стаховій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у Вінницькій області та управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання незаконною відмови Головного управління статистики у Вінницькій області внести зміни до трудової книжки та анулювання запису в трудовій книжці,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління статистики у Вінницькій області та управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання незаконною відмови Головного управління статистики у Вінницькій області внести зміни до трудової книжки та анулювання запису в трудовій книжці.

В позовній заяві зазначено, що позивач з  25 серпня 1977 року працювала у Вінницькому обласному управлінні статистики (на той час — статистичне управління Вінницької області).

Згідно наказу Вінницького обласного управління статистики № 130-К від 1 серпня 1989 року позивач прийнята на посаду економіста з бюджетів сімей відділу інформзабезпечення статистики бюджетів населення.

Наказом Вінницького обласного управління статистики № 208-К від 6 жовтня 2008 року позивача звільнено з роботи за власним бажанням. За час роботи позивача неодноразово переводили з однієї посади на іншу.

В липні 2008 року при ознайомлені зі своєю трудовою книжкою позивач дізналась, що наказом Вінницького обласного управління статистики № 27-К від 5 березня 1991 року її  переведено з посади економіста по бюджетах сімей відділу інформзабезпечення статистики бюджетів населення на посаду статистика у той же відділ.

22 липня 2008 року при зверненні позивача до головного управління статистики у Вінницькій області з заявою з приводу внесення виправлень до трудової книжки позивачу було відмовлено у внесенні змін до трудової книжки минулою датою, з посиланням на інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях (затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників»).

У відповіді №17/4-2659 від 28.07.2008 року головне управління статистики у Вінницькій області визнає, що на час переведення позивача на посаду статистика у 1991 році перебувала у відпустці по догляду за дитиною і що з наказом позивача не знайомили. Після закінчення відпустки по догляду за дитиною позивач виконувала посадові обов'язки економіста, обсяг роботи не зменшився, тому не могла допустити, що займає іншу посаду, а не посаду економіста.

Частиною 1 статті 235 КЗпП України передбачено, що в разі незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління статистики у Вінницькій області в судове засідання не з»явився, про слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці під час розгляду справи поклався на розсуд суду.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач з  25.08.1977 року працювала у Вінницькому обласному управлінні статистики (на той час — Статистичне управління Вінницької області).

Згідно наказу Вінницького обласного управління статистики № 130-К від 1 серпня 1989 року позивач прийнята на посаду економіста з бюджетів сімей відділу інформзабезпечення статистики бюджетів населення.

Наказом Вінницького обласного управління статистики № 208-К від 6 жовтня 2008 року позивача звільнено з роботи за власним бажанням.

В липні 2008 року при ознайомлені зі своєю трудовою книжкою позивач дізналась, що наказом Вінницького обласного управління статистики № 27-К від 5 березня 1991 року її  переведено з посади економіста по бюджетах сімей відділу інформзабезпечення статистики бюджетів населення на посаду статистика у той же відділ.

22 липня 2008 року при зверненні позивача до головного управління статистики у Вінницькій області з заявою з приводу внесення виправлень до трудової книжки позивачу було відмовлено у внесенні змін до трудової книжки минулою датою, з посиланням на інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях (затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників»).

Згідно відповіді головного управління статистики у Вінницькій області за №17/4-2659 від 28.07.2008 року на час переведення на посаду статистика у 1991 році позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною, з наказом позивача не знайомили.

Після закінчення відпустки по догляду за дитиною позивач виконувала посадові обов'язки економіста, обсяг роботи не зменшився, тому вона не могла допустити, що займає іншу посаду, а не посаду економіста.

Відповідно до частини 1 статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві допускається тільки за згодою працівника.

З 19 січня 1990 року по 30 вересня 1992 року на момент переведення  позивач знаходилась у декретній відпустці по догляду за дитиною, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 6 лютого 1990 року, заявою позивача від 30 вересня 1992 року, та випискою з наказу Вінницького обласного управління статистики № 191-К від 1 жовтня 1992 року. Також запис у трудовій книжці позивача під № 22 свідчить про те, що 1 січня 1991 року позивач був переведений на посаду статистика, а сам наказ № 27-К виданий 5 березня 1991 року, тобто пізніше більш як на два місяці.

Про те, що позивач не знала про переведення на іншу посаду свідчить її заява від 30 вересня 1992 року як від економіста відділу статистики бюджетів.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивач з годи на переведення на іншу посаду не надавала, переведення відбулось під час перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною.

В задоволенні позовних вимог про визнання незаконною відмови Головного управління статистики у Вінницькій області внести зміни до трудової книжки суд  відмовляє, тому що  в такий спосіб право позивача не може бути захищено, виходячи з положень трудового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ч. 1 ст. 32 КЗпПУ,   ст.ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити  частково.

Анулювати запис №22 в трудовій книжці ОСОБА_1 про її переведення на посаду статистика відділу інформаційного забезпечення статистики бюджетів населення Головного управління статистики у Вінницькій області згідно наказу №27-К  від 05 березня 1991 року.  

В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: