СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
13 червня 2006 року Справа № 2-16/5577-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
Керченський транспортний прокурор - не з'явився,
позивача, не з'явився, (Фонд державного майна України );
відповідача, Аметов Сіран Дурсінович, довіреність № 01/98 від 16.01.06, (Фонд майна Автономної Республіки Крим);
відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 93 від 09.02.06, ( суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4);
представник третьої особи, не з'явився (державне підприємство "Керченський морський рибний порт"),
розглянувши апеляційне подання Керченського транспортного прокурору на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 11.04.2006 у справі № 2-16/5577-2006
за позовом Керченського транспортного прокурору
(вул. Гагаріна, 1,Керч,98300)
в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
(вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим
(вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)
та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4
(АДРЕСА_1)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору :
державне підприємство "Керченський морський рибний порт"
(вул. Свєрдлова, 49,Керч,98300)
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2006 у справі № 2-16/5577-2006 Керченському транспортному прокурору відмовлено в позові, заявленного в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Фонду майна Автономної Республіки Крим та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про визнання недійсним договору.
На зазначене рішення суду першої інстанції прокурором внесено апеляційне подання, в якому він просить скасувати рішення суду від 11.04.2006 та постановити нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі –продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності від 02.07.2004.
Основні доводи апеляційного подання полягають в наступному:
- судом першої інстанції невірно застосована стаття 20 Закону України „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” щодо порядку розрахунку за придбаний об’єкт, а також до спірних відносин не застосована стаття 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” відносно необхідності реєстрації договору купівлі-продажу місцевою Радою;
- посилання суду на частину 2 статті 9 Закону є безпідставним, оскільки документи щодо оцінки об’єкта приватизації знаходяться у покупця, якому вони були передані державним підприємством "Керченський морський рибний порт" згідно акту прийому –передачі від 12.08.2004.
Розпорядженням першого заступника голови суду від 13.06.2006 суддя Горошко Н.П. у зв’язку з відпусткою замінена на суддю Щепанську О.А.
Керченський транспортний прокурор і державне підприємство "Керченський морський рибний порт" в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання зазначені учасники судового процесу повідомлялись належним чином. Однак, враховуючи те, що участь цих осіб не визнавалась обов’язковою, судова колегія визнала надані сторонами пояснення і наявні у справі матеріали достатніми для розгляду справи по суті за відсутністю нез’явившихся учасників судового процесу.
Суд апеляційної інстанції розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що підстав для задоволення апеляційного подання не має виходячи з наступного.
Прокурором заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва –29 квартирного житлового будинку з 4 квартирами готельного типу та блоком обслуговування, що знаходиться на балансі Керченського морського рибного порту, та розташований за адресою : Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул.. Рибаків. Позовні вимоги мотивовані невідповідністю зазначеного договору вимогам статей 9 (частина 1), 20 Закону України „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” (надалі - Закон) та статті 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” .
Згідно статті 9 Закону вартість об'єкта незавершеного будівництва для продажу на аукціоні, за конкурсом, під розбирання або шляхом викупу, а також для передачі його до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією визначається на підставі даних балансу без урахування суми індексації вартості об'єкта незавершеного будівництва, обчисленої за індексами, встановленими Державним комітетом статистики України.
У разі відсутності документів, необхідних для проведення оцінки вартості об'єкта незавершеного будівництва, ціна продажу об'єкта може визначатися експертним шляхом.
Відповідно до пунктів 97,98 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 за № 1891, оцінка об'єкта незавершеного будівництва під час приватизації проводиться залежно від способу приватизації на підставі даних балансу або шляхом незалежної експертної оцінки (у разі відсутності даних про будівництво або їх неповноти).
Процедура оцінки об'єкта незавершеного будівництва для цілей його приватизації передбачає передачу балансоутримувачем державному органу приватизації бухгалтерської інформації щодо фактичних витрат на будівництво об'єкта незавершеного будівництва (включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування, зазначених у пункті 96) за періодами їх здійснення із зазначенням джерел фінансування. Фактичні витрати на будівництво об'єкта незавершеного будівництва зазначаються наростаючим підсумком з розподілом їх за видами - будівельно - монтажні роботи (з урахуванням інших витрат), устаткування та інвентар.
Як встановлено судовою колегією, передбачені законодавством документи при оцінці майна були відсутні у органу приватизації, у зв’язку з чим була здійснена експертна оцінка об'єкта приватизації.
Посилання прокурора на акт прийому –передачі документації від 12.08.2004 (арк.с.101-103) неспроможна, оскільки зазначена документація носила технічний характер (проектно- кошторисні документи), на підставі яких неможливо визначити вартість об'єкта незавершеного будівництва. Цю вартість можливо встановити тільки на підставі внутрішніх фінансових документів Керченського морського рибного порту, однак доказів передання їх Фонду майна Автономної Республіки Крим або суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 немає.
В апеляційному поданні прокурор посилається на те, що покупцю безпідставно згідно з угодою була надана розстрочка платежу за придбаний об'єкт незавершеного будівництва після сплати 10 % його вартості, а не 30 %, як цього вимагає Закон.
Апеляційна інстанція вважає, що дане твердження прокурора не відповідає фактичним обставинам справи.
За правилами проведення відкритих торгів, покупцем до проведення відкритих торгів було сплачено 10 % вартості спірного майна, що становить 29667,26 грн. Ці кошти, згідно з пунктом 2.2 договору купівлі - продажу, були зараховані продавцем в рахунок 30 % сплати за об'єкт.
Крім того, згідно з пунктом 2.1 договору покупець сплатив податок на додану вартість у сумі 49346,36грн. в 5-й денний термін з моменту нотаріального посвідчення договору, а 44351,72грн. відповідач сплатив протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Таким чином, покупцем на день надання розстрочки платежу було сплачено 123365,90 грн., що відповідає 41,67 % від загальної вартості об'єкту, із яких 29667,26 грн. (10 % вартість об'єкту за участь у відкритих торгах), податок на додаткову вартість у сумі 49346,36 грн. та 44351,72 грн. (залишкова частка вартості спірного об'єкта на виконання пункту 2.1 договору купівлі - продажу). Тобто, сума, яка була сплачена позивачем, перевисала 30 % від загальної вартості об'єкта незавершеного будівництва.
У зв’язку з викладеним, судова колегія вважає, що судом першої інстанції був зроблений правильний висновок щодо дотримання відповідачами вимог статті 20 Закону в частині розрахунків за придбаний об’єкт незавершеного будівництва.
Довід прокурора про те, що спірний договір підлягав реєстрації місцевою Радою заслуговує уваги.
В силу частини 4 статті 1 Закону до питань приватизації або відчуження об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній або комунальній власності, не врегульованих цим Законом, застосовуються положення законодавства України про приватизацію та місцеве самоврядування. Отже, зазначеним законом питання про реєстрацію угод не врегульоване, однак таку вимогу містить стаття 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Як вбачається із матеріалів справи (арк.с. 47-48), рішенням 36 сесії 4 скликання Керченської міської Ради від 23.12.2005 спірний договір був зареєстрований, тобто вимога Закону сторонами дотримана.
Крім того, згідно пункту 8 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 за № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, якщо сторонами угоди, пов'язаної з переходом права власності (повного господарського відання) на майно, не дотримано вимог нормативних актів стосовно реєстрації майна, то сама лише ця обставина не є підставою для визнання відповідної угоди недійсною, оскільки реєстрація майна не є елементом форми угоди.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції від 11.04.2006 відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2006 у справі № 2-16/5577-2006 залишити без змін.
Апеляційне подання Керченського транспортного прокурора залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Г.К. Прокопанич
О.А. Щепанська