ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
19 листопада 2010 року справа № 5020-11/194
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Торговий центр „Співдружність”
(99008, м. Севастополь, майд. Повсталих, 4, оф.300)
до: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк „Індустріалбанк”
(69037, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 39Д)
в особі Відділення №1 Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк „Індустріалбанк” в м. Севастополі
(99000, м. Севастополь, вул. Косарева, 21, кв.85)
(99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 63)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу
Олефіренко Лариси Миколаївни
(м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 56/4)
про: визнання відсутності права на звернення стягнення шляхом набуття права власності у позасудовому порядку на нерухоме майно, відповідно до повідомлення № 4089 від 16.09.2010.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Богатирьова О.Ю., довіреність № 1 від 05.01.2010, ЗАТ „Торговий центр „Співдружність”,
відповідача - Пацюк Н.Ю., довіреність № 138 від 22.09.2009, ПАТ АКБ „Індустріалбанк”;
третьої особи –не з’явився, приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу Олефіренко Л.М.
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство „Торговий центр „Співдружність” (ЗАТ «ТЦ «Співдружність») (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк” в особі Відділення №1 Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк” в м. Севастополі (далі - відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно.
У процесі розгляду спору позивач у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати відсутність права на звернення стягнення шляхом набуття права власності у позасудовому порядку на нерухоме майно, відповідно до повідомлення № 4089 від 16.09.2010. Вказана заява прийнята судом.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов’язання щодо виконання умов кредитного договору (в іноземній валюті) №КР/0141/41/07, доводи та обґрунтування викладені у позові (т.1,а.с.2-7).
Ухвалою суду від 11.10.2010 порушено провадження по справі №5020-11/194. Цією ж ухвалою вжиті заходи до забезпечення позову.
У процесі розгляду справи назва відповідача була змінена з Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк” в особі Відділення №1 Акціонерного комерційного банку „Індустріалбанк” на Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк „Індустріалбанк” в особі Відділення №1 Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк „Індустріалбанк” в м. Севастополі (ПАТ АКБ «Індустріалбанк»в особі Відділення №1 ПАТ АКБ «Індустріалбанк»в м. Севастополі) /а.с. 109, 110/.
Ухвалою від 02.11.2010 відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу Олефіренко Ларису Миколаївну.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі з урахуванням уточнених вимог.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що укладаючи спірну угоду, позивач був ознайомлений з усіма положеннями основного зобов’язання та договору, що його забезпечував. Також, ставлячи питання про відмову в позові, Банк зазначив, що положення договору іпотеки КРЗ 0141/41/07 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідають приписам статі 37 Закону України «Про іпотеку»та містять усі необхідні умови-застереження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
12.02.2007, між Акціонерним комерційним банком «Індустріалбанк» в особі заступника начальника Відділення №1 Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в м. Севастополі Шарової Лариси Анатоліївни, що діє на підставі положення про Відділення та довіреності від 16.05.2006 №2488 (Банк) та Закритим акціонерним товариством «Торговий центр «Співдружність»(Позичальник) було укладено кредитний договір (в іноземній валюті №КР/0141/41/07), відповідно до пункту 1.1 якого банк надає Позичальнику кредит в розмірі 1000000 доларів США у порядку, передбаченому пунктом 3.1 цього договору з їх подальшою конвертацією в гривню на міжбанківському валютному ринку, для здійснення розрахунків з постачальниками товарів, матеріалів, послуг, придбання земельної ділянки, будівельних матеріалів, а також фінансування поточної діяльності, з 12.02.2007 по 11.02.2010 включно зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 13% річних. В порядку забезпечення зобов’язання за кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки КРЗ 0141/41/07. Листом вих. №530 від 03.09.2010, відповідач повідомив позивача про виникнення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 3337806,34 грн. та за відсотками –47379,72 грн. 23.09.2010, позивачем було отримано від Банку повідомлення від 16.09.2010 №4089 про звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до положень статті 37 Закону України «Про іпотеку», згідно якого, відповідач повідомив про свій намір здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку пунктів 4.1, 4.4 Іпотечного договору, вказавши при цьому день стягнення: 31-й день після отримання повідомлення про порушення зобов’язання, тобто 15.10.2010.
Позивач вважає, що у відповідача не виникло право звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до положень статті 37 Закону України «Про іпотеку», оскільки Банк навмисно зазначив невірну дату листа від 03.09.2010 вих. №530 –03.08.2010 (на один місяць раніше), тим самим змінивши строки для направлення повідомлення та застосування статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Також, позивач вказує, що іпотечний договір, передбачає порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, не містить умови застереження у розумінні статті 37 Закону України «Про іпотеку»з проекцією на положення, при тому, що окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя між сторонами не укладався.
Крім того, у якості підстави позову позивач посилається на її не відповідність положенням пункту 4 частини першої статті 18 Закону України «Про іпотеку», за яким однією з істотних умов договору іпотеки є умова щодо посилання на видачу заставної або її відсутність, а згідно частиною другою статті 18 Закону України «Про іпотеку», у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
18.11.2010 позивач звернувся до суду з клопотанням в порядку пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Суд ухвалив вирішити заявлене клопотання під час перебування в нарадчій кімнаті для підготовки рішення суду.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно з частиною другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з пунктами 2, 3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007 №04-5/120, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень; приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації; захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права; з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.
Господарським судам підвідомчі також справи про визнання фактів, що мають для суб'єктів господарювання юридичне значення.
Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Так, предметом спору в даній справі виступає вимога про визнання відсутності права ПАТ АКБ «Індустріалбанк»в особі Відділення №1 ПАТ АКБ «Індустріалбанк»в м. Севастополі на звернення стягнення шляхом набуття права власності у позасудовому порядку на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель ресторану, за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Сапунгорська 34, що належить ЗАТ «ТЦ «Співдружність» згідно свідоцтва про право власності на комплекс будівель ресторану від 09.12.2006, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради №339 від 12.11.2002, та виступає предметом Договору іпотеки КРЗ №0141/41/07 від 12.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Олефіренко Л.М. за реєстровим №348, що є невід’ємною частиною Кредитного договору КР №0141/41/07 від 12.02.2007, укладених між АКБ «Індустріалбанк»в особі Відділення №1 АКБ «Індустріалбанк»в м. Севастополі та ЗАТ «ТЦ «Співдружність».
Таким чином, вказаний спір підвідомчий господарському суду.
Також, відповідно до частини другої статті 16 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Отже, враховуючи, що спір між сторонами, відноситься до спорів про право власності, а комплекс будівель ресторану, що виступає предметом Договору іпотеки КРЗ №0141/41/07 від 12.02.2007, знаходиться за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Сапунгорська, 34, спір підлягає розгляду господарським судом міста Севастополя.
Так, розглянувши справу по суті позовних вимог, надавши юридичну оцінку спірному договорові, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 лютого 2007 року, між Акціонерним комерційним банком «Індустріалбанк»в особі заступника начальника Відділення №1 Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в м. Севастополі Шарової Лариси Анатоліївни, що діє на підставі положення про Відділення та довіреності від 16.05.2006 №2488 (Банк) та Закритим акціонерним товариством «Торговий центр «Співдружність»(Позичальник) було укладено кредитний договір (в іноземній валюті № КР/0141/41/07), відповідно до пункту 1.1 якого банк надає Позичальнику кредит в розмірі 1 000 000 доларів США у порядку, передбаченому пунктом 3.1 цього договору з їх подальшою конвертацією в гривню на міжбанківському валютному ринку, для здійснення розрахунків з постачальниками товарів, матеріалів, послуг, придбання земельної ділянки, будівельних матеріалів, а також фінансування поточної діяльності, з 12.02.2007 по 11.02.2010 включно зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 13% річних.
Відповідно до пункту 1.5 додаткової угоди №1 від 11.02.2010 позивач взяв на себе обов’язок забезпечити повернення одержаного кредиту на позичковий рахунок в АКБ «Індустріалбанк»строком не пізніше 01.10.2010, згідно з наступним графіком зменшення ліміту кредитування: не пізніше 28.02.2010 –10 000,00 грн., не пізніше 31.03.2010 –10 000,00 грн., не пізніше 30.04.2010 –10 000,00 грн., не пізніше 30.06.2010 –10 000,00 грн., не пізніше 31.07.2010 –10 000,00 грн., не пізніше 31.08.2010 –3288000,00 грн., не пізніше 01.10.2010 –3288000,00 грн.
В порядку забезпечення зобов’язання за кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки КРЗ 0141/41/07 від 12.02.2007.
Як вбачається з пункту 1.2 цього договору, предметом іпотеки виступає комплекс будівель ресторану, що розташований у м. Севастополь, вул. Сапунгорська, 34, який надає Іпотекодавець, тобто ЗАТ «ТЦ «Співдружність», Іпотекодержателю, тобто ПАТ АКБ «Індустріалбанк»у забезпечення вимог за кредитним договором.
Відповідно до пункту 4.1 Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернення на стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом або згідно з договором (або застереження, вказаним в цьому Договорі) про задоволення вимог Іпотекодержателя, в судовому та/або позасудовому або іншому, передбаченому чинним законодавством України, порядку та його реалізацію у наступних випадках:
- якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме, при повному або частковому неповерненні у встановлені Кредитним договором строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум відсотків, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу); та/або при несплаті або часткові сплаті в строк сум комісій;
- у разі припинення (розірвання) Кредитного договору, відмови від Кредитного договору чи відмови Іпотекодержателя (Кредитора) від надання кредиту, якщо в результаті зазначеного залишилось не виконаним зобов’язання Іпотекодавця за Кредитним договором;
- якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відсутності з цим Договором та/або Кредитним договором, виявиться (стане) недійсною;
- якщо надані Іпотекодавцем документи (довідки, описи, витяги, тощо) виявляться недостовірними після того, як вони були надані;
- невиконання Іпотекодавцем будь –якого із зобов’язань за Кредитним договором;
- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містять в цьому договорі та/або в Кредитному договорі.
У пункті 4.5 Іпотечного договору зазначено, що у разі звернення стягнення Іпотекодержателем на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом передачі Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки, останній має зазначити це у відповідній письмовій вимозі про усунення порушення, передбаченій статтею 35 Закону України «Про іпотеку». У цьому разі передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки здійснюється згідно із статтею 37 Закону України «Про іпотеку»шляхом реєстрації Іпотекодержателем права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за цим договором, на своє ім’я. Право реєстрації права власності на своє ім’я виникає у Іпотекодержателя на наступний день після закінчення тридцяти денного строку, передбаченого статтею 34 Закону України «Про іпотеку»для виконання Іпотекодавцем порушеного зобов’язання.
Право власності на предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя через тридцять днів з моменту надіслання ІпотекодержателемІпотекодавцю письмового повідомлення про порушення зобов’язань за Кредитним договором та/або цим договором, передбаченого статтею 35 Закону України «Про іпотеку».
Так, листом вих. № 530 від 03.09.2010, відповідач повідомив позивача про виникнення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 3 337 806,34 грн. та за відсотками – 47 379,72 грн.
Надалі, 23.09.2010, позивачем було отримано від Банку повідомлення від 16.09.2010 №4089 про звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до положень статті 37 Закону України «Про іпотеку», згідно якого, відповідач повідомив про свій намір здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку пунктів 4.1, 4.4 Іпотечного договору, вказавши при цьому день стягнення: 31-й день після отримання повідомлення про порушення зобов’язання, тобто 15.10.2010.
Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частинами першою та другою статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Пунктами 1, 2 статті 320 Цивільного кодексу України, встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом та законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
Частиною першою статті 325 Цивільного кодексу України встановлено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Також, статтею 329 Цивільного кодексу України, встановлено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека, це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 5 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.
Частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку», встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
При цьому, згідно частини третьої статті 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Теж саме, як зазначалося позивачем, закріплено в абзаці 2 частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З процитованих положень слідує, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, може бути: договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, тобто документу, щоб у розумінні частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та абзаці 2 частини першої статті 638 Цивільного кодексу України, передбачало б такі істотні умови, як: предмет, ціну та строк правочину.
Так, судом встановлено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя між сторонами не укладався, а положення розділу 4 Іпотечного договору, що передбачає порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, не містить умови застереження у розумінні статті 37 Закону України «Про іпотеку»з проекцією на положення статті 180 Господарського кодексу України та абзац 2 частини першої статті 638 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд погоджується із думкою позивача про незаконні дії відповідача, які спрямовані на позбавлення Закритого акціонерного товариства «Торговий центр «Співдружність»права власності на належну йому нерухомість, що стала предметом іпотеки.
Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав.
Отже, в аспекті передбаченого законом способу захисту порушеного права суб’єкту господарювання шляхом визнання відсутності права, суд вважає за можливе визнати відсутність права ПАТ АКБ «Індустріалбанк»в особі Відділення №1 ПАТ АКБ «Індустріалбанк»в м. Севастополі на звернення стягнення шляхом набуття права власності у позасудовому порядку на нерухоме майно, а саме, комплекс будівель ресторану, за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Сапунгорська, 34, що належить ЗАТ «ТЦ «Співдружність»згідно свідоцтва про право власності на комплекс будівель ресторану від 09.12.2006, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради №339 від 12.11.2002, та виступає предметом Договору іпотеки КРЗ №0141/41/07 від 12.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Олефіренко Л.М. за реєстровим №348, що є невід’ємною частиною Кредитного договору КР №0141/41/07 від 12.02.2007, укладених між АКБ «Індустріалбанк»в особі Відділення № 1 АКБ «Індустріалбанк»в м. Севастополі та ЗАТ «ТЦ «Співдружність».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Беручи до уваги надані господарському суду повноваження, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та надати правову оцінку договору іпотеки, керуючись яким відповідач посягає на власність ЗАТ «ТЦ «Співдружність», оскільки згідно зі статтею 68 Конституції України на суд, при розгляді будь-якої справи, покладений обов’язок забезпечувати конституційний принцип рівності всіх без виключення перед законом і судом та справедливий баланс між правом особи на захист її прав судом та обов’язок такої особи неухильно додержуватися законів України, не посягати на права інших людей.
Так, суд вважає, що залишення даної спірної угоди чинною буде обмежувати права позивача, які у разі задоволення позову не можна бути вважати захищеними, оскільки оскаржувані дії відповідача ґрунтуються на чинних положеннях договору іпотеки.
Також, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зокрема, частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Так, згідно пункту 4 частини першої статті 18 Закону України «Про іпотеку», іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: посилання на видачу заставної або її відсутність.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про іпотеку», у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Судом встановлено, що умови про посилання на видачу заставної або її відсутність, положеннями Іпотечного договору КРЗ №0141/41/07 від 12.02.2007 не передбачені, що відповідно до приписів частини першої статті 215 та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, дає підстави вважати таку угоду недійсною.
Беручи до уваги наслідки визнання правочину недійсним, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, суд також вважає доцільним вирішити, в порядку пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, питання щодо виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, реєстратором яких є Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, записів про обтяження нерухомого майна, а саме: комплексу будівель ресторану, за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Сапунгорська, 34, що належить ЗАТ «ТЦ «Співдружність»згідно свідоцтва про право власності на комплекс будівель ресторану від 09.12.2006, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради №339 від 12.11.2002, та виступає предметом Договору іпотеки КРЗ №0141/41/07 від 12.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Олефіренко Л.М. за реєстровим №348, що є невід’ємною частиною Кредитного договору КР №0141/41/07 від 12.02.2007, укладених між АКБ «Індустріалбанк»в особі Відділення №1 АКБ «Індустріалбанк»в м. Севастополі та ЗАТ «ТЦ «Співдружність».
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 60, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати відсутність права Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в особі Відділення №1 Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в м. Севастополі (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39Д; 99000, м. Севастополь, вул. Косарева, 21, кв.85; 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 63; ідентифікаційний код 13857564, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) на звернення стягнення шляхом набуття права власності у позасудовому порядку на нерухоме майно, а саме, комплекс будівель ресторану, за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Сапунгорська, 34, що належить Закритому акціонерному товариству «Торговий центр «Співдружність»(99008, м. Севастополь, майд. Повсталих, 4, оф. 300, ідентифікаційний код 01458591, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) згідно свідоцтва про право власності на комплекс будівель ресторану від 09.12.2006, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради №339 від 12.11.2002, та виступає предметом Договору іпотеки КРЗ №0141/41/07 від 12.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Олефіренко Л.М. за реєстровим №348, що є невід’ємною частиною Кредитного договору КР №0141/41/07 від 12.02.2007, укладених між Публічним акціонерним товариством Акціонерним комерційним банком «Індустріалбанк»в особі Відділення №1 Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в м. Севастополі (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39Д; 99000, м. Севастополь, вул. Косарева, 21, кв. 85; 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 63; ідентифікаційний код 13857564, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) та Закритим акціонерним товариством «Торговий центр «Співдружність»(99008, м. Севастополь, майд. Повсталих, 4, оф. 300, ідентифікаційний код 01458591, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні).
3. Визнати недійсним Договір іпотеки КРЗ 0141/41/07 від 12.02.2007, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Олефіренко Л.М. за реєстровим №348, що є невід’ємною частиною Кредитного договору КР №0141/41/07 від 12.02.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерним комерційним банком «Індустріалбанк»в особі Відділення № 1 Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» в м. Севастополі (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39Д; 99000, м. Севастополь, вул. Косарева, 21, кв.85; 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 63; ідентифікаційний код 13857564, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) та Закритим акціонерним товариством «Торговий центр «Співдружність»(99008, м. Севастополь, майд. Повсталих, 4, оф. 300, ідентифікаційний код 01458591, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні).
4. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та з Державного реєстру іпотек, реєстратором яких є Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, записів про обтяження нерухомого майна, а саме: комплексу будівель ресторану, за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Сапунгорська 34, що належить Закритому акціонерному товариству «Торговий центр «Співдружність»(99008, м. Севастополь, майд. Повсталих, 4, оф. 300, ідентифікаційний код 01458591, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) згідно свідоцтва про право власності на комплекс будівель ресторану від 09.12.2006, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради №339 від 12.11.2002.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в особі Відділення №1 Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в м. Севастополі (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39Д; 99000, м. Севастополь, вул. Косарева, 21, кв.85; 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграду, 63; ідентифікаційний код 13857564, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства «Торговий центр «Співдружність» (99008, м. Севастополь, майд. Повсталих, 4, оф. 300, ідентифікаційний код 01458591, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Скасувати заходи до забезпечення позову, які вжиті ухвалою суду від 11.10.2010, у вигляді заборони Комунальному підприємству «Бюро технічної інвентаризації і Державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради (99001, м.Севастополь, вул. Папаніна, 1-А) та іншим органам реєстрації та технічної інвентаризації здійснювати будь-які дії щодо комплексу будівель ресторану, який знаходиться за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Сапунгорська 34, та належить Закритому акціонерному товариству „Торговий центр „Співдружність” (99008, м. Севастополь, пл.Воставших, 4, офіс 300, ідентифікаційний код 01548591) згідно свідоцтва про право власності на комплекс будівель ресторану від 09.12.2006, виданого Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради № 339 від 12.11.2002, а саме, але не виключно: реєструвати припинення права власності Закритого акціонерного товариства „Торговий центр „Співдружність” (99008, м.Севастополь, пл.Воставших, 4, офіс 300, ідентифікаційний код 01548591) на комплекс будівель ресторану, який знаходиться за адресою: Україна, м. Севастополь, вул. Сапунгорська 34, реєструвати (перереєструвати) право власності на нього за іншими фізичними та юридичними особами, а також вносити будь-які інші зміни до офіційних відомостей до вирішення спору по суті.
Суддя підпис В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України та
підписано 22.11.2010.
Розсилка:
1. ЗАТ „Торговий центр „Співдружність”
(99008, м.Севастополь, майд.Повсталих, 4, оф.300)
2. ПАТ АКБ „Індустріалбанк”
(69037, м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України, 39Д)
3. Відділення №1 ПАТ АКБ „Індустріалбанк”
(99000, м.Севастополь, вул.Косарева, 21, кв.85)
(99059, м.Севастополь, пр.Гер.Сталінграду, 63)
4. Приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу Олефіренко Л.М.
(м.Севастополь, пр.Жовтневої Революції, 56/4) - рекомендованим з повідомленням
5. Справа