ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
15 листопада 2010 року справа № 5020-11/202
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Фармація”
(99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 52-А)
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про: усунення перешкод в користуванні майном, стягнення заборгованості
у розмірі 10337,86 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Афендульєва Т.М., довіреність № 704 від 28.10.2010, ПАТ „Фармація”;
відповідач - не з’явився, ФОП ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство „Фармація” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про усунення перешкод в користуванні майном, стягнення заборгованості у розмірі 10337,86 грн.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду уточнену позовну заяву, у якій просив розірвати договір оренди №9 від 22.07.2009, усунути перешкоди в користуванні майном, стягнути заборгованість у розмірі 9461,57 грн., пеню у розмірі 746,74 грн. та 3% річних у розмірі 129,55 грн. (а.с. 24-27). Вказана заява прийнята судом.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди №9 від 22.07.2009.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.10.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/202.
Представник позивача у судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.34).
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „за закінченням терміну зберігання” можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
22.07.2009 між Публічним акціонерним товариством „Фармація” (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди № 9 (далі –Договір) (а.с. 10-12).
Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове оплатне користування частину приміщення аптечного складу площею 30 кв.м. (далі - майно). Майно розташоване на першому поверсі складу, за адресою: місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 11. Майно є власністю Орендодавця. Вартість майна за згодою сторін, складає 19760,00 грн.
Факт передачі Майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі об’єкту оренди від 22.07.2009 (а.с. 13).
Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту передачі майна та діє до 30.12.2009.
Відповідно до розділу 3 Договору орендна плата за місяць складає 800,00 грн. за перший місяць оренди, у тому числі ПДВ. Орендна плата сплачується щомісячно до 10 числа поточного місяця. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
За твердженням позивача, свої зобов’язання щодо внесення орендної плати відповідач виконував неналежним чином у зв’язку з чим його заборгованість за період з липня 2009 року по липень 2010 року складає 9461,57 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Станом на момент вирішення спору докази оплати заборгованості за період з липня 2009 року по липень 2010 року у розмірі 9461,57 грн. - відсутні.
Перевіривши розрахунок вказаної суми, наданої позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому заборгованість з орендної плати у розмірі 9461,57 грн., підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Відповідно до пункту 3.6 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та перераховується на поточний рахунок Орендодавця з оплатою пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включно з днем оплати.
На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня за період з жовтня 2009 року по липень 2010 року у розмірі 746,74 грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок має певні недоліки, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 706,98 грн. за наступним розрахунком:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
803.9810.10.2009 - 09.04.201018210.2500 %0.056 %*82.18
811.2210.11.2009 - 10.05.201018210.2500 %0.056 %*82.92
820.1410.12.2009 - 07.06.201018010.2500 %0.056 %*82.91
820.1408.06.2010 - 09.06.201029.5000 %0.052 %*0.85
827.5210.01.2010 - 07.06.201014910.2500 %0.056 %*69.25
827.5208.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*12.92
827.5208.07.2010 - 10.07.201038.5000 %0.047 %*1.16
842.4210.02.2010 - 07.06.201011810.2500 %0.056 %*55.83
842.4208.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*13.16
842.4208.07.2010 - 10.08.2010348.5000 %0.047 %*13.34
858.4210.03.2010 - 07.06.20109010.2500 %0.056 %*43.39
858.4208.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*13.41
858.4208.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*13.19
858.4210.08.2010 - 07.09.2010297.7500 %0.042 %*10.57
866.1510.04.2010 - 07.06.20105910.2500 %0.056 %*28.70
866.1508.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*13.53
866.1508.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*13.31
866.1510.08.2010 - 01.10.2010537.7500 %0.042 %*19.49
863.5510.05.2010 - 07.06.20102910.2500 %0.056 %*14.07
863.5508.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*13.49
863.5508.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*13.27
863.5510.08.2010 - 01.10.2010537.7500 %0.042 %*19.44
858.3710.06.2010 - 07.07.2010289.5000 %0.052 %*12.51
858.3708.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*13.19
858.3710.08.2010 - 01.10.2010537.7500 %0.042 %*19.32
854.9410.07.2010 - 09.08.2010318.5000 %0.047 %*12.34
854.9410.08.2010 - 01.10.2010537.7500 %0.042 %*19.24
Всього:
706,98
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з липня 2009 року по липень 2010 року у розмірі 129,55 грн.
Проте, при перевірці розрахунку 3% річних, суд вважає, що вказаний розрахунок не відповідає вимогам діючого законодавства, у зв’язку з чим підлягає частковому задоволенню у розмірі 124,16 грн. за наступним розрахунком:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
258.0622.07.2009 - 08.09.2009493 %1.04
799.2010.08.2009 - 08.09.2009303 %1.97
257.2610.08.2009 - 07.02.20101823 %3.85
797.6010.09.2009 - 07.02.20101513 %9.90
803.9810.10.2009 - 10.03.20101523 %10.04
811.2210.11.2009 - 10.05.20101823 %12.13
820.1410.12.2009 - 10.05.20101523 %10.25
827.5210.01.2010 - 09.06.20101513 %10.27
842.4210.02.2010 - 10.07.20101513 %10.46
858.4210.03.2010 - 07.09.20101823 %12.84
866.1510.04.2010 - 07.09.20101513 %10.75
863.5510.04.2010 - 01.10.20101753 %12.42
858.3710.05.2010 - 01.10.20101453 %10.23
854.9410.06.2010 - 01.10.20101143 %8.01
Всього:
124,16
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Проте, Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова названого суду від 17.06.2008 N 8/32пд).
Вказана позиція викладена також у листі Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”.
Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Невнесення відповідачем у встановлені Договором строки орендної плати заподіяли збиток економічним інтересам позивача, а тому таке порушення відповідачем умов Договору слід вважати істотним.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору оренди № 9 від 22.07.2009 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлена вимога про усунення перешкод в користуванні приміщеннями аптечного складу площею 30,00 кв.м, розташованих за адресою: місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 11 шляхом виселення.
Згідно зі статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Пунктом 10.8 Договору передбачено, що у випадку припинення або розірвання цього Договору майно в продовж трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю.
З огляду на зазначене, позовні вимоги у частині усунення перешкод в користуванні приміщеннями аптечного складу площею 30,00 кв.м, розташованих за адресою: місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 11 шляхом виселення, підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди № 9від 22.07.2009, укладений між Публічним акціонерним товариством „Фармація” (99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 52-А; код ЄДРПОУ 16515077, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні).
3. Усунути перешкоди Публічному акціонерному товариству „Фармація” (99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 52-А; код ЄДРПОУ 16515077, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) в праві користування майном - приміщеннями аптечного складу площею 30,00 кв.м, розташованих за адресою: місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 11, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні).
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства „Фармація” (99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 52-А; код ЄДРПОУ 16515077, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) заборгованість у розмірі 10292,71 грн., з яких: 9461,57 грн. –заборгованість за орендну плату, 706,98 грн. –пеня, 124,16 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,93 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,97 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя підпис В.Є.Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України та
підписано 22.11.2010.
Розсилка:
1. ПАТ „Фармація”
(99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 52-А)
2. ФОП ОСОБА_1
(АДРЕСА_1) –рекомендованим з повідомленням
3. Справа