КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
24.01.07 р. № 12/179-10/172
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий
Судді
розглянувши апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.06 року
по справі № 12/179-10/172 (суддя Ціленко В. А.)
за позовом КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», м. Полтава
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава
про визнання недійсним рішення від 18.05.05 р.
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.06.2006 року у справі № 12/179-10/172 позовні вимоги було задоволено, визнано недійсним рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»від 18.05.2006 року та стягнуто з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь колективного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 14.07.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 12/179-10/172.
Згідно розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.01.2007 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Жук Т. А., Тарасенко К. В.
Колективне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», згідно ст. 96 ГПК України надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету визнано, що позивач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначене частиною першою пункту першого частини другої статті 13 цього Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринках «Оформлення та державна реєстрація документів на право власності на нерухоме майно, включаючи пов’язані з цим інвентаризаційні роботи»та «Інвентаризаційні роботи (крім інвентаризаційних робіт, пов’язаних з оформленням та державною реєстрацією права власності на нерухоме майно)»у межах зони обслуговування, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, про що було винесено рішення по справі № 03-13-50 27 від 17.05.2005 року.
Пунктом 3 вказаного рішення на позивача було накладено штраф у розмірі 8500 грн.
Рішення по справі № 03-13-50 27 від 17.05.2005 року було обґрунтовано тим, що починаючи з 05.03.2004 року застосування скорочених термінів виконання замовлень та коефіцієнтів, відмінних від тих, що передбачені Збірником норм часу на роботи та послуги, що виконуються бюро технічної інвентаризації України, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 21.11.2003 року № 198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2004 року № 1888/8787, є неправомірним.
Разом з тим, як зазначено в оскаржуваному рішенні Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, КП «Інвентаризатор»і після 05.03.2004 року продовжувало користуватися Положенням про виконання робіт по технічній інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомості на договірній основі для населення, затвердженим директором КП «Інвентаризатор»та погодженим головою профкому 16.04.2002 року, яким передбачено виконання робіт на договірній основі у скорочені терміни: за 4 години, за 1 день, за 3 дні, за 5 днів, за 10 днів та встановлено фіксовані ціни на окремі види робіт. Пізніше наказом директора КП «Інвентаризатор»від 01.09.2004 року № 86-а були переглянуті строки виконання термінових замовлень на виконання робіт з інвентаризації та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, в тому числі на квартири з терміном виконання - 4 години, 1 доба, 3 доби, 5 діб та на житлові будинки (приватний сектор) з терміном виконання - 4 години. 1 доба, 3 доби, 5 діб, 10 діб, а наказом від 17.09.2004 року № 91-а встановлена вартість термінових замовлень по видах робіт.
Відповідачем було визначено, що застосування КП «Інвентаризатор»вищезазначених договірних цін при виконанні термінових замовлень для населення у більшості випадків призвело до завищення вартості послуг БТІ, так як на запит територіального відділення від 03.02.2005 року № 03/242, позивач економічного обґрунтування щодо встановленої вартості робіт не надав.
В підтвердження, місцевому суду були подані наступні замовлення: гр. Василенка Ю.П. № 9834 від 29.09.2004 року на інвентаризацію та витяг з Реєстру прав для застави квартири, яке вважається терміновим при терміні виконання –5 днів, вартістю 108 грн., хоча згідно з розрахунком на оплату виконаних робіт по цьому замовленню їх вартість становить 40,68 грн. (з ПДВ); замовлення гр. Московця О.М. № 10085 від 04.10.2004 року на інвентаризацію та витяг з Реєстру прав для відчуження, терміном виконання до 3-х днів, вартістю 168 грн., хоча згідно з розрахунком на оплату виконаних робіт по цьому замовленню вартість виконаних робіт становить 44,52 грн. (з ПДВ), а з врахуванням коефіцієнта 2 –89,04 грн. Всього за вересень-жовтень 2004 року виконано 983 термінові замовлення на суму 163,7 тис. грн., що підтверджується листом КП «Інвентаризатор»від 10.02.2005 року № 201.
В своєму рішення, відповідач зазначає також, що суть вчиненого з боку КП «Інвентаризатор»порушення законодавства про захист економічної конкуренції полягає у встановленні економічно необґрунтованих, завищених тарифів при виконанні термінових замовлень для населення, що підпадає під п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»та визначене п. 1 ч. 2 ст. 13 цього Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринках «Оформлення та державна реєстрація документів на право власності на нерухоме майно, включаючи пов’язані з цим інвентаризаційні роботи»та «Інвентаризаційні роботи (крім інвентаризаційних робіт, пов’язаних з оформленням та державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно)», у межах зони обслуговування, що призвело до ущемлення інтересів споживачів.
При прийнятті рішення, місцевим господарським судом було враховано, що статтею 8 Закону України «Про антимонопольний комітет України»визначені повноваження Антимонопольного комітету України, до яких не віднесена перевірка здійснення ціноутворення, в тому числі як взагалі, так і відносно КП «Інвентаризатор».
Повноваження щодо встановлення тарифів на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2002 року № 273, якою внесені зміни до п. 12 постанови КМ України від 25.12.1996 року, яка вказує, що тарифи на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав надані обласним державним адміністраціям. На підставі цього управлінням економічного аналізу та цінової політики головного управління економіки Полтавської облдержадміністрації 23.08.2001 року № 24 зареєстровано декларацію, якою задекларовано граничну вартість нормо-години для КП «Інвентаризатор». Таким чином, з огляду на наведені приписи чинного законодавства, ціноутворення у галузі інвентаризації нерухомого майна. оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав належить до сфери державного регулювання цін.
Як свідчить оспорюване рішення Адміністративної колегії Полтавського територіального відділення від 17.05.2005 року № 03/09-рш, окрім перевірки строків виконання, відповідачем перевірялося і економічне обґрунтування вартості термінових замовлень, що свідчить про прийняття вказаного рішення з перевищенням повноважень.
Пунктом 2 ст. 50 Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем визначено як порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання можуть бути кваліфіковані як порушення тільки за умови їх протиправності, тобто невідповідності вимогам законодавства.
Відповідач у справі мотивує свої заперечення тим, що позивач в порушення п. 10 Збірнику норм часу на роботи та послуги, що виконуються БТІ України, при скороченні термінів та визначенні вартості таких робіт не застосовував коефіцієнт 2, а застосовував договірну ціну, чого робити не мав права. Такий висновок не відповідає фактичним обставинам і є помилковим, оскільки, позивач є юридичною особою і діє на підставі Статуту, затвердженого зборами членів КП «Інвентаризатор», протокол № 14 від 18.11.2002 року, зареєстрованого розпорядженням виконкому Полтавської міської ради від 25.11.2002 року за № 918-р.
Предметом діяльності споживача є надання послуг по технічній інвентаризації, оцінці житлових та нежитлових фондів комунального господарства, підприємств та організацій, а також нерухомості приватних осіб; послуги по реєстрації прав власності на нерухомість; послуги по оцінці об’єктів нерухомості в матеріальній формі, оцінці цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності та оцінці земельних ділянок; послуги по наданню консультацій з питань технічної інвентаризації та реєстрації прав власності, як юридичним так і фізичним особам; посередницькі послуги по підготовці документів для відчуження, оформлення спадщини та інше на об’єкти нерухомості: послуги у видачі даних про наявність чи відсутність зареєстрованого права власності на об’єкти нерухомості, їх технічний стан та приналежність, розмір та вартість; послуги по виготовленню документів для відчуження оформлення спадщини на квартири та іншої нерухомості: видача експертних висновків по розподілу нерухомості та земельних ділянок: послуги по постановці штампів в будинкові книги про розмір житлової площі; послуги різного характеру по технічній інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухомість; послуги на роботи, пов’язані з будівництвом, ремонтом, проектуванням житлових будинків, дач, гаражів: проектування, прокладка інженерних мереж (водогін, газ, електрика, тепло тощо)»всі види побутових послуг; роботи, пов’язані з сільськогосподарським виробництвом та переробкою, торгівля та інші види послуг та робіт, дозволених діючим законодавством.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо врегулювання цін (тарифів)»за інвентаризацію нерухомого майна, оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав справляється плата, яка встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2002 року № 273 доповнено повноваження облдержадміністрацій, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року щодо регулювання тарифів на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на об’єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав.
Відповідно листа Головного управління економіки Полтавської обласної адміністрації № 13-3/1694 від 05.09.2005 року, порядком державного регулювання цін (тарифів) на окремі види продукції, товарів і послуг, що реалізуються в області, який затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 19.02.2004 року № 46 (зареєстровано в Полтавському управлінні юстиції 26.02.2004 року за № 15/1013) визначено метод державного регулювання тарифів на послуги з інвентаризації нерухомого майна, оформлення та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна шляхом обов’язкового декларування їх зміни.
На виконання Постанови КМУ від 11.03.2002 року № 273 позивач розробив Положення про виконання робіт по технічній інвентаризації та реєстрації прав власності на договірній основі для населення, погоджене з профкомом 16.04.2002 року.
23.08.2001 року за № 24 Управлінням економічного аналізу та цінової політики Головного управління економіки Полтавської облдержадміністрації було задекларовано граничну вартість 1 нормо-години підприємства-виготовлювача - Полтавського бюро технічної інвентаризації КП «Інвентаризатор». Відповідно вказаної декларації, вартість послуг по оформленню і реєстрації документів про право власності на нерухоме майно, включаючи інвентаризаційні роботи для підприємств та організацій визначаються на договірній основі за домовленістю сторін.
Наказом директора Полтавського бюро технічної інвентаризації КП «Інвентаризатор»від 01.09.2004 року № 86-а були переглянуті встановлені раніше строки виконання термінових замовлень, а наказом від 17.09.2004 року № 91-а встановлена їх вартість по видах робіт.
Позивач належним чином задекларував граничну вартість 1 нормо-години, в межах якої і надавалися послуги, тобто з додержанням вимог законодавства про ціноутворення. Отже, незалежно від того, чи є позивач суб’єктом монополії на певному ринку, чи ні - його дії не може бути кваліфіковано за ознаками ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Крім того, при прийнятті рішення адміністративна колегія територіального відділення виходила з того, що застосування інших скорочених термінів виконання термінових замовлень та коефіцієнтів ніж ті, що передбачені у Збірнику норм часу є неправомірним. В цьому, на думку відповідача, вбачається зловживання монопольним становищем на ринку, яке могло призвести до ущемлення інтересів саме цієї категорії замовників.
Судова колегія встановила, що посилання відповідача на те, що ігнорування позивачем п. 10 Збірника щодо застосування коефіцієнту 2 саме для визначення вартості робіт про скороченні термінів їх виконання та встановлення монопольних цін до уваги прийняте бути не може, так як: вказаний пункт передбачає застосування коефіцієнту до норм часу, сам Збірник не стосується ціноутворення, а лише визначає норми часу на визначений перелік робіт.
Збірником передбачено для споживачів послуги, а самі розрахунки за роботи, не передбачені нормами часу, в той час, як передбачено, що норми часу на виконання робіт на договірних засадах та скорочені норми часу і розраховуються із застосуванням коефіцієнту 2 (п.8, 9, 10 Збірника).
В матеріалах справи містяться докази того, що позивач при прийнятті замовлення на надання послуг використовує всі три пункти Збірника, його дії не протирічать вимогам законодавства, не є протиправними і не можуть бути розцінені як зловживання монопольним становищем.
Щодо посилань відповідача на висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові по справі № 12/30, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у вищезазначеній постанові вказано, що порушення з боку Полтавського БТІ КП «Інвентаризатор»полягало в тому, що використовуючи монопольне становище на ринку послуг з оформлення та здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, підприємство встановлювало такі ціни, які б неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції, то слід зазначити, що вищезазначена постанова не містить посилань на те, що встановлені ціни на ринку послуг з оформлення та здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, включаючи пов’язані з цим інвентарні роботи, були задекларовані. По суті ж даного господарського спору, а саме –встановлення завищених тарифів, при виконанні термінових замовлень для населення, встановлені БТІ підвищення ціни було задекларовано (зареєстровано управлінням економічного аналізу та цінової політики головного управління економіки Полтавської облдержадміністрацією 23.08.2001 р. № 24). Враховуючи викладене, посилання заявника апеляційної скарги є недоречним.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.2006 року у справі № 12/179-10/172 залишити без змін, а апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України –без задоволення.
2. Справу № 12/179-10/172 повернути господарському суду Полтавської області.
Головуючий
Судді