Справа № 22-ц-26886/2010 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - Гончар В.О.
Категорія: житлові. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Бобровського В.В.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 9 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 діючої у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_10, 3-особи: ОСОБА_11, ВАТ «Харківський підшипниковий завод», опікунська рада Московського районного виконавчого комітету м. Харкова - про виселення, поновлення порушеного права та вселення,
зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_10 до ВАТ «Харківський підшипниковий завод», Московського районного виконавчого комітету м. Харкова, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 - про визнання права на користування жилим приміщенням, поновлення порушеного права, визнання ордеру недійсним,
зустрічним позовом ВАТ «Харківський підшипниковий завод» до ОСОБА_12, ОСОБА_10, 3-особи: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 - про виселення,
в с т а н о в и л а :
У травні 2008 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, діюча у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, звернулися в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначали, вони мешкають в одній із кімнат двохкімнатної кв. №АДРЕСА_1, яка є гуртожитком ВАТ «Харківський підшипниковий завод».
В сусідній кімнаті цієї ж квартири, мешкають ОСОБА_6 та її син ОСОБА_10
Спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Харківський підшипниковий завод» від 13 квітня 2006 року ОСОБА_8 та її дітям ОСОБА_11, ОСОБА_9 додатково виділено для проживання кімнату пл. 13.7 кв. м., яку займають відповідачі, а 10 серпня 2006 року видано спеціальних ордер №21 на право заселення вказаної жилої площі в квартирі.
Цим же рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Харківський підшипниковий завод» ОСОБА_6, ОСОБА_10 надано для проживання кімнату площею 17.1 кв. м. в кв. №АДРЕСА_2, яка є також гуртожитком.
Проте відповідачі не бажають добровільно звільнити виділену їм для проживання житлову кімнату пл. 13.7 кв. м., що змушує їх звернутися з позовом в суд.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просили суд виселити ОСОБА_6, ОСОБА_10 з кімнати гуртожитку площею 13.7 кв. м., кв. №АДРЕСА_1.
Відновити їх порушене право на користування спірною жилою кімнатою та вселити їх разом з неповнолітніми дітьми в кімнату гуртожитку площею 13.7 кв. м., кв. №АДРЕСА_1.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_10 позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.
3-особи: ВАТ «Харківський підшипниковий завод», опікунська рада виконавчого комітету Московської районної у м. Харкові ради позовні вимоги визнали.
У серпні 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_10 звернулися в суд з зустрічним позовом до ВАТ «Харківський підшипниковий завод», виконавчого комітету Московської районної у м. Харкові ради, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 про визнання права на користування жилими приміщеннями в гуртожитку, поновлення порушеного права на житло, визнання ордеру недійсним.
В обґрунтування зустрічного позову зазначали, що вони мешкають в кімнаті площею 13.7 кв. м. двокімнатної кв. №АДРЕСА_1, яка надана їм ВАТ «Харківський підшипниковий завод» як гуртожиток.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 листопада 2003 року №1131 квартири №№2-60, за винятком квартир №№ 1,9,11,21,28,29,32,33,36,39,51,52,56, буд. №АДРЕСА_1 виключені із числа гуртожитку, а виконавчому комітету Московської районної ради м. Харкова, ВАТ «Харківський підшипниковий завод» надано дозвіл на закріплення за мешканцями цих квартир жилої площі та відкриття особових рахунків.
Вказане рішення є незаконним, оскільки порушує їх права щодо закріплення за ним займаної житлової площі в кв. №АДРЕСА_1.
Спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Харківський підшипниковий завод» від 13 квітня 2006 року№24, їм виділено для проживання кімнату гуртожитку пл. 17.1 кв. в кв. №АДРЕСА_2, а займану ними кімнату пл.13.7 в кв. №21 цього ж будинку, передано для проживання ОСОБА_8 та її дітям.
Видача спеціального ордера ОСОБА_8 та членам її сім’ї на зайняття двох кімнат площею 30.2 кв. м. в кв. №АДРЕСА_1 проведена адміністрацією та профспілковим комітетом ВАТ «Харківський підшипниковий завод» з порушенням вимог ст. 58 ЖК України, оскільки ними видано ордер на зайняте житлове приміщення.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_6, ОСОБА_10, просили суд визнати за ними право на користування жилою кімнатою пл.. 13.7 кв. м. кв. №АДРЕСА_1; визнати незаконними дії виконавчого комітету Харківської міської ради по виключенню кв. №АДРЕСА_1 із числа квартир, які передані для закріплення за мешканцями будинку; визнати недійсним ордер від 10 серпня 2006 року №21, виданий адміністрацією ВАТ «Харківський підшипниковий завод» ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 на заняття двох кімнат пл. 30.2 кв. м. кв. №АДРЕСА_1; зобов’язати виконавчий комітет Московської районної у м. Харкові ради відкрити особовий рахунок на ім’я ОСОБА_6 на кімнату площею 13.7 кв. м. кв. №АДРЕСА_1 та видати їм ордер на зазначене житлове приміщення; зняти з реєстрації ОСОБА_7 в кв. №АДРЕСА_1.
Відповідачі ВАТ «Харківський підшипниковий завод», виконавчий комітет Московської районної у м. Харкові ради, виконавчий комітет Харківської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 зустрічний позов ОСОБА_6, ОСОБА_10 не визнали, посилаючись на його безпідставність.
У лютому 2009 року ВАТ «Харківський підшипниковий завод» звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_10, 3-особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 про виселення, переселення та вселення.
В обґрунтування зустрічного позову зазначало, що згідно договору оренди нежитлових приміщень №1748 від 30 березня 1982 року, контора нежитлового фонду управління житлового господарства міськвиконкому на підставі рішення міськвиконкому №176 від 12 листопада 1967 року та розпорядження міськвиконкому № 558 від 10 грудня 1984 року 8 Державному підшипниковому заводу, правонаступником якого є ВАТ «Харківський підшипниковий завод», надала нежитлову будівлю під гуртожиток, розташовану по АДРЕСА_1.
Вказана будівля використовується ВАТ «Харківський підшипниковий завод» як гуртожиток для своїх робітників.
На спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Харківський підшипниковий завод», що відбулося 13 квітня 2006 року, прийнято рішення про закріплення кв. №АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 та її дітьми, а також про закріплення кімнати пл. 17.1 кв. м. в кв. №АДРЕСА_2 за ОСОБА_6 та її сином ОСОБА_10 з відкриттям на них окремих особових рахунків.
Вказану інформацію направлено на адресу ОСОБА_6 4 липня 2007 року.
Однак ОСОБА_6, ОСОБА_10 не бажають добровільно звільняти кімнату гуртожитку пл. 13.7 кв. м. кв. №АДРЕСА_1.
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 128 - 132 ЖК України, ВАТ «Харківський підшипниковий завод» просило суд виселити ОСОБА_6, ОСОБА_10 з кімнати гуртожитку пл. 13.7 кв. м. кв. №АДРЕСА_1, переселивши ОСОБА_6, ОСОБА_10 до кімнати гуртожитку пл. 17.1 кв. м. трьохкімнатної кв. №АДРЕСА_2
Вселити ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 до кімнати пл. 13.7 кв. м. №АДРЕСА_1
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_10 зустрічний позов ВАТ «Харківський підшипниковий завод» не визнали, посилаючись на його безпідставність.
3-особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 зустрічний позов ВАТ «Харківський підшипниковий завод» визнали в повному обсязі.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 9 липня 2010 року первісний позов ОСОБА_7, ОСОБА_8 та зустрічний позов ВАТ «Харківський підшипниковий завод» задоволено.
Виселено ОСОБА_6, ОСОБА_10 з кімнати пл. 13.7 кв. м. кв. № АДРЕСА_1, шляхом переселення ОСОБА_6, ОСОБА_10 до кімнати гуртожитку пл. 17.1 кв. м. трьохкімнатної кв. №АДРЕСА_2
Вселено ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_11, ОСОБА_9 до кімнати пл. 13.7 кв. м. кв. №АДРЕСА_1
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_10 до ВАТ «Харківський підшипниковий завод», Московського РВК м. Харкова, виконкому Харківської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 про виключення кв. №АДРЕСА_1 із числа квартир, переданих для закріплення за мешканцями будинку незаконним, визнання ордеру на кв. №АДРЕСА_1на ім’я ОСОБА_8 на підставі спільного рішення адміністрації та профспілки АТ «ХАРП» від 13 квітня 2006 року недійсним, зобов’язання виконкому Московської районної у м. Харкові ради відкрити особовий рахунок на ім’я ОСОБА_6 на кімнату пл. 13.7 кв. м. кв. №АДРЕСА_1 та видати ордер на вказану квартиру, зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_7 в кв. №АДРЕСА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов та відмовити у задоволенні позовів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ВАТ «Харківський підшипниковий завод».
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічних позовів з таких підстав.
Задовольняючи первісний позов ОСОБА_7, ОСОБА_8, зустрічний позов ВАТ «Харківський підшипниковий завод» та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6, ОСОБА_10, суд виходив з того, що будинок №АДРЕСА_1 є жилим будинком, має статус гуртожитку та на нього поширюються положення ст. ст. 127-131 ЖК України.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушення норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з положень ст.4 ЖК України до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки і жилі приміщення в інших будинках, що належать державі, становлять державний житловий фонд.
Статтями 127-132 ЖК України та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою ОСОБА_6 міністрів УРСР від 3 червня 1086 року № 208 передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки.
Згідно з ч. 2 ст. 127 ЖК України жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті міської, районної у місті ОСОБА_6 народних депутатів.
Правовою підставою для виконання цих повноважень є п. п. 5 пункту «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який відносить до делегованих повноважень виконавчих органів рад облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.
Із довідки управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради №14502 від 15 листопада 2010 року вбачається, що будівля по АДРЕСА_1 є об’єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова згідно рішення 12 сесії Харківської міської ради 1 скликання від 28 вересня 1992 року «Про комунальну власність» та відображається на балансі КП «Жилкомсервіс» відповідно до договору передачі майна в господарське відання №1288 від 28 лютого 2007 року.
Згідно з договором №1748 від 30 березня 1988 року зазначена нежитлова будівля в цілому загальною площею 2719 кв. м. була передана в оренду 8-му Державному підшипниковому заводу для використання під гуртожиток. Вказаний договір було розірвано 3 липня 2001 року на підставі відмови орендаря від подальшого використання будівлі.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять доказів того, що будівля №АДРЕСА_1, є жилим будинком та має статус гуртожитку.
Не надані такі докази сторонами і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
В той же час, відносини, пов’язані з використанням під житло приміщень в нежилих будинках, не призначених для постійного проживання громадян, регулюються нормами цивільного законодавства, а не житлового законодавства, незалежно від їх тривалості.
Вирішуючи спір, суд не врахував вказані обставини та безпідставно керувався при вирішення спору нормами ст. ст. 58, 127-132 ЖК України.
Оскільки ЖК України не визначає порядок користування, укладання договорів найму, виселення, переселення, надання іншого благоустроєного житлового приміщення особам, які проживають у нежитлових приміщеннях, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_7, ОСОБА_8 та зустрічних позовів ОСОБА_6, ОСОБА_10, ВАТ «Харківський підшипниковий завод» за їх необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. ст. 4, 127-132 ЖК України, ст. ст. 303, 304, п.2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3,4 ст. 309, ст.313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити - частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 9 липня 2010 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_8 діючої у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_10, 3-особи: ОСОБА_11, ВАТ «Харківський підшипниковий завод», опікунська рада Московського районного виконавчого комітету м. Харкова про виселення, поновлення порушеного права та вселення, зустрічного позову ОСОБА_6, ОСОБА_10 до ВАТ «Харківський підшипниковий завод», Московського районного виконавчого комітету м. Харкова, виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 про визнання права на користування жилим приміщенням, поновлення порушеного права, визнання ордеру недійсним, зустрічного позову ВАТ «Харківський підшипниковий завод» до ОСОБА_12, ОСОБА_10, 3-особи: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 про виселення - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя :
Судді :