КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
01.04.10 р. № 08/3059
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),
суддів:
Ткаченка Б.О.
Лобань О.І.
секретар судового засідання: Матвієвська Г.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.04.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 року
у справі № 08/3059 (суддя –О.І .Кучеренко)
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3
до Городищенської міської ради
про стягнення 47 320, 14 грн.,
в с т а н о в и в :
Господарський суд Черкаської області 03.02.2010 року прийняв рішення, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 до Городищенської міської ради про стягнення 47 320, 14 грн., задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь позивача 10 000 грн. вартості невід’ємного поліпшення приміщення та понесені судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з метою проведення ремонтно-будівельних робіт щодо поліпшення спірного майна, відповідачем було прийнято рішення (а.с. 45), яким позивачу було затверджено кошторис на проведення вказаних ремонтних робіт лише на суму 10 000 грн. Інші понесені позивачем витрати щодо поліпшення орендованого майна з відповідачем не узгоджувались, що стало підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Позивач не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 року в частині відмови в задоволенні позову в сумі 37 042, 14 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача вартість невід’ємного поліпшення частини орендованого приміщення будинку побуту «Волошка»в суми 37 042, 14 грн., в частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник послався на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог є незаконним та підлягає скасуванню, у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невірного застосування судом норм матеріального права та невідповідністю висновків викладених у рішенні суду обставинам справи.
Відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. У вказаному відзиві відповідач зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.03.2010 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив у повному обсязі.
В судовому засіданні 01.04.2010 року колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційною інстанцією встановлені наступні обставини справи.
21.02.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту «Волошка»(а.с. 11 –12).
За умовами вказаного договору орендодавець (відповідач) передав, а орендар (позивач) прийняв в строкове платне володіння та користування частину приміщення будинку побуту «Волошка»по вул. Миру, 117 (119) загальною площею 24, 74 кв.м. по ціні 34 грн. за 1 кв.м. згідно протоколу засіданні конкурсної комісії від 23.01.2006 року за №1 та рішення Виконавчого комітету Городищенської міської ради, п. 1.1 Договору.
Пунктом 5 Договору оренди передбачено право орендаря (позивача) з дозволу орендодавця (відповідача) вносити зміни до орендованого майна, проводити його реконструкцію, поліпшення, що зумовлює підвищення його вартості.
Рішенням Виконавчого комітету Городищенської міської ради № 50 від 17.03.2006 року позивачу було надано погодження на проведення за власні кошти у встановленому законом порядку ремонтно-будівельних робіт частини орендованого приміщення міської комунальної власності по вул. Миру, 117 (119) в м. Городище (а.с. 14).
Після прийняття вказаного рішення, 17.07.2006 року між позивачем та Черкаським спеціалізованим управлінням № 140 (підрядник) було укладено договір підряду № 32 (а.с. 15).
За умовами вказаного договору підрядник зобов’язався виконати ремонтно-будівельні роботи по невід'ємному поліпшенню частини приміщення міської комунальної власності по вул. Миру, 117 (119) в м. Городище за кошти Позивача на загальну суму 37 042, 14 грн.
Відповідно до Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2006 року, яка підписана між позивачем і підрядником вартість виконаних робіт по невід'ємному поліпшенню частини приміщення міської комунальної власності відповідача склала 37 042, 14 грн. (а.с. 16).
Крім того, як стверджує позивач, ним протягом 2006 року було проведено ремонт по невід'ємному поліпшенню частини приміщення міської комунальної власності по вул. Миру, 117 (119) в м. Городище за власні кошти на загальну суму 10 278 грн., що підтверджується локальним кошторисом на ремонт магазину «Волошка в м. Городище, проти чого представник відповідача в судовому засіданні не заперечував (а.с. 17 –19).
Таким чином, позивач вважає, що загальна вартість ремонтних робіт по невід'ємному поліпшенню спірного об’єкта проведених за його кошти становить 47 320, 14 грн. (37 042, 14 + 10 278 = 47 320, 14), яка повинна буди відшкодована відповідачем позивачу, оскільки відповідач рішенням № 50 від 17.03.2006 року надав дозвіл на проведення вказаних ремонтних робіт.
Господарський суд Черкаської області дослідивши матеріали справи, частково погодився з доводами позивача щодо стягнення суми поліпшень, з чим і погоджується колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
За доводами позивача, ним було проведено ремонтно-будівельні роботи по невід’ємному поліпшенню приміщення, зокрема облаштування та добудова відокремленого входу частини орендованого приміщення.
Із змісту Закону України «Про планування і забудову територій»в редакції чинній на час проведення ремонтних робіт по поліпшенню орендованого майна вбачається, що для здійснення реконструкції, реставрації, ремонту об'єктів містобудування необхідно отримати відповідний дозвіл на виконання відповідних будівельних робіт.
Статтею 29 вказаного Закону в редакції чинній на час проведення ремонтних робіт по поліпшенню орендованого майна передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. У разі здійснення реконструкції, реставрації, ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення зазначених робіт.
Відповідно до п. 1.1. Положення «Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт»яке діяло на час проведення позивачем ремонту по поліпшенню орендованого майна, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (в даному випадку добудова відокремленого входу) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації.
Пунктом 2 вказаного положення передбачено, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю перелік відповідних документів, зокрема рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. У разі проведення реконструкції, реставрації, ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об'єктів без зміни цільового призначення об'єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради, Київської та Севастопольської державної адміністрації про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт.
Таким чином, для проведення ремонту, реконструкції, іншого переобладнання спірного приміщення, позивачу необхідно було отримати згоду відповідача та дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на проведення відповідних робіт і тільки потім розпочинати відповідні роботи.
З врахуванням викладеного колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду не погоджується з доводами апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріально права та неповного з’ясування обставин справи, що мають значення для справи.
Відповідно до положень ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Пунктом 1 ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що до відання виконавчих органів селищних рад віднесено управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Із змісту ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вбачається, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Таким чином, Городищенська міська рада, як власник спірного приміщення має право управляти та розпоряджатись своїм приміщенням шляхом прийняття відповідного рішення.
Так, Виконавчий комітет Городищенської міської ради Черкаської області 17.03.2006 року прийняв рішення № 50 відповідно до якого позивачу надано погодження на проведення за власні кошти ремонтно-будівельних робіт частини орендованого приміщення міської комунальної власності по вул. Миру, 117 (119) в м. Городище.
Після прийняття вказаного рішення, Виконавчим комітетом Городищенської міської ради 11.08.2006 року було прийнято рішення № 169 «Про затвердження кошторису ремонтно-будівельних робіт по невід'ємному поліпшенню орендованої частини приміщення міської комунальної власності по вул. Миру, 117 (119) м. Городище ПП ОСОБА_3»(а.с. 45).
Вказаним рішенням позивачу було затверджено кошторис на проведення за власний рахунок у встановленому законом порядку ремонтно-будівельних робіт лише в межах суми 10 000 грн.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо надання відповідачем дозволу позивачеві шляхом прийняття Городищенською міською радою відповідного рішення на проведення відповідних робіт понад встановлену суму, що визначена в рішенні відповідача від 11.08.2006 року, тобто понад 10 000 грн. (а.с. 45).
В порушення вимог ст. 33 ГПК України позивач відповідних доказів суду не надав.
Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. витрат понесених позивачем на невід’ємне поліпшення спірного приміщення.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника судового процесу.
З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, представником позивача не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Полтавської області від 03.02.2010 року по справі № 08/3059 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 року у справі № 08/3059 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 03.02.2010 року у справі № 08/3059 залишити без змін.
3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № 08/3059 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Федорчук Р. В
Судді:
Ткаченко Б.О.
Лобань О.І.