Справа № 22-1806/2010 рік                                                                         Головуючий суддя 1 інстанції: Лопухович А.О.

 Категорія : 46.48                           Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

              У Х В А Л А

            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   11 листопада 2010 року                                                            м. Рівне

       Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

        Головуючого судді  : Гордійчук С.О.

        суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.

        при секретарі : Колесовій Л.В.

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

    Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

                                                          в с т а н о в и л а  :

    Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.

     Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 01 вересня 2010 року і до досягнення ним повноліття.

     Стягнуто з ОСОБА_2 в прибуток держави 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

     Рішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання.

             В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки  суд не врахував його матеріальне становище, а саме, що він протягом останніх п’ять років не працює, дружина теж не працююча, на його утриманні знаходиться дитина від іншого шлюбу, сплачувати аліменти в розмірі 500 грн. не спроможний. Крім того, він постійно надає синові матеріальну допомогу в добровільному порядку.

             Просить рішення змінити, встановивши аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно.

             В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.

             Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

             Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач відповідно до ст. 180 СК України зобов’язаний утримувати дитину до досягненню нею повноліття.

            Стаття 184 СК України передбачає стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, якщо платник має нерегулярні щомісячні доходи.

             Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який знаходиться на утриманні матері, відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Він працездатний, проте не має постійного доходу.

            Відповідно до роз’яснень п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 ’’Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів’’ вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

          При визначенні розміру аліментів дані обставини були враховані судом першої інстанції .

           Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 неспроможний виплачувати аліменти в розмірі 500 грн. на місяць не заслуговують на увагу, оскільки відповідач за віком та станом здоров’я є працездатною людиною, тобто відповідач має фізичну можливість працювати, отримувати певний матеріальний дохід, а відтак - і сплачувати аліменти. Ніяких доказів про стан здоров’я ОСОБА_2, відсутність об’єктивної можливості працевлаштуватись, тощо, відповідач до суду не надав і судом їх не здобуто.

            Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

            Враховуючи, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

            Керуючись ст.ст. 307, 312-315, ЦПК України, колегія суддів, -

                                                  ухвалила :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

             Рішення Дубенського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.

             Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

             Головуючий :

             Судді :