Справа № 2-1370/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м     У к р а ї н и

  19 листопада 2010 року         Козельщинський районний суд Полтавської області

                        в складі: головуючого судді: -  Оксенюк М.М.

                        при секретарі:                          -  Пазій Г.В.

                                       з участю: позивача                    -   ОСОБА_3,

треті особи   -   ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козельщині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення аліментів на період навчання, -

в с т а н о в и в:

Позивач  звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на період навчання посилаючись на те, що відповідач по справі в добровільному порядку матеріальної допомоги на її утримання в період навчання не надає, але має можливість надавати, оскільки працює фельдшером швидкої медичної допомоги.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та пояснила, що відповідач є її рідним батьком, вона навчається на денному відділенні педагогічного училища ім.. А.С.Макаренка. На період навчання потребує допомоги, оскільки стипендію не отримує, а навчання є платним.  

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що він уклав з позивачем шлюб, працює неофіційно та отримує в середньому 900 грн., оскільки освіти не має. Дружина навчається та потребує допомоги, оскільки навчання є платним.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що позивач є рідною дочкою, вона частково допомагає позивачу оплачувати навчання.

Відповідач в судове засідання не з’явився. До суду направив заяву про відкладення розгляду справи на час хвороби. Суд визнає причину, яка зазначена в заяві як не поважною.

Зі згоди учасників судового засідання, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

            Суд, вислухавши пояснення позивача, третіх осіб,  дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач по справі є рідною дочкою відповідача,  згідно до довідки № 249-в та договору навчання  вбачається, що в дійсності позивач ОСОБА_3 навчається на першому курсі денного відділення Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С.Макаренка, період навчання з 01.09.2010 року по 30.06.2012 рік, вартість освітньої послуги становить 7640 грн.

Відповідно до довідки про заробітну плату вбачається, що відповідач працює фельшором в Козельщинській ЦРЛ, отримав заробітну плату за період з листопада місяця 2009 року по жовтень 2010 року в розмірі 29 190,01 грн., а також відповідач є інвалідом та отримав пенсію за період з травня місяця 2010 року по жовтень місяць 2010 року в розмірі 4262 грн.

Суд не бере до уваги твердження відповідача в частині того, що він винаймаючи квартиру та вносить орендну плату власнику квартири, оскільки це спростовується договором оренди де зазначено, що оплата відсутня (а.с. 23).

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже суд враховує, що відповідач є інвалідом 3 третьої групи, отримує стабільно пенсію та заробітну плату, позивач одружена, навчається  та  ніде не працює, чоловік позивача неофіційно працює та отримує в середньому 900 грн., а тому приходить до висновку, що відповідач спроможний сплачувати аліменти в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, оскільки повнолітня донька потребує матеріальної допомоги.  

Також, суд враховує те, що стягнення аліментів в розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму на повнолітню дитину на період навчання законодавством не передбачено,  а тому вважає, що  позов в цій частині є безпідставним та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.199 - 200 СК  України, ст.ст. 4, 6-14, 214, 215, 224   ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає АДРЕСА_1) на користь  ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1\8 частини  з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 24.10.2010 року  до закінчення нею навчання, а саме до 30.06.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави держмито в сумі 51 грн., а також на користь  ГУДКУ в Полтавській області стягнути витрати за інформаційне технічне забезпечення у розмірі - 120 грн.

ОСОБА_3 від сплати держмита звільнити.

В іншій частині в позові відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

    Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідно до ст. 229 ЦПК України може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.

    Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження і шляхом подачі  апеляційної скарги    протягом послідуючих  20 днів   до  Апеляційного  суду Полтавської області через Козельщинський районний суд.

    Рішення набуває чинності після спливу строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо така заява не подана, або після винесення рішення апеляційною інстанцією.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя

Козельщинського районного суду:                                                              М.М.Оксенюк