У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.08.07 Справа №26/422/06-21/69/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Коробка Н.Д. , Юхименко О.В.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників
позивача: не з’явився.
відповідача-1: не з’явився.
відповідача-2: не з’явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 26/422/06-21/69/07 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна», м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2007р. у справі № 26/422/06-21/69/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна», м.Запоріжжя
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ напівфабрикатів», м.Запоріжжя
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт», м.Запоріжжя
про визнання договору недійсним
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.2007р. у справі № 26/422/06-21/69/07 (суддя Черкаський В.І.) у задоволені позову відмовлено.
Рішення прийнято з посиланням на статті 16, 317, 875 ЦК України та мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що договір генерального підряду № 01/09-04 від 06.09.2004р.суперечить статті 317 ЦК України. вказаний договір містить всі істотні умови та відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого цивільного права, що є підставою для відмови у позові.
Не погодившись з прийнятим у справі судовим рішенням, ТОВ «Дюна» подало апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої доводи апеляційної скарги заявник обґрунтовує тим, що судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. При цьому позивач зазначає, що право на укладення договору генерального підряду № 01/09-04 від 06.09.2004р. ТОВ «Торговий дім «Світ напівфабрикатів» без дозволу ТОВ «Дюна» не мала, оскільки за умовами п.6.2 договору Орендатор має право з дозволу Орендодавця проводити реконструкцію, технічне переобладнання та інші зміни об’єкта, які обумовлюють підвищення його вартості. Крім того, апелянт вважає, що названий договір є недійсним, так як він був підписаний не уповноваженою на те юридичною особою ТОВ «ТД» «Світ напівфабрикатів». Також, скаржник наголошує на тому, що звернення до суду з позовом про відшкодування збитків не призведе до відновлення порушених прав позивача, так як єдиним способом захистити свої порушені права є звернення до суду з вимогами про визнання договору генерального підряду № 01/09-04 від 06.09.2004р. недійсним, так як останній підписаний не уповноваженою на те юридичною особою та крім того, укладення цього договору порушує законні права і охоронювані законом інтереси позивача, як власника цього майна.
Відзивів на апеляційну скаргу відповідач-1 та відповідач-2 до суду апеляційної інстанції не надали, у судові засідання не з’явилися. Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.06.2007р. у справі № 26/422/06-21/69/07 апеляційна скарга позивача була прийнята та призначена до розгляду на 09.08.2007р.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2303 від 08.08.2007р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді – Мойсеєнко Т.В., суддів Коробка Н.Д., Юхименко О.В., даною колегією прийнято постанову.
09.08.2007р. на адресу апеляційної інстанції надійшло клопотання від відповідача -2 про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що юрист підприємства перебуває у відпустці до 13.08.2007р.
Ухвалою від 09.08.2007р. по даній справі колегією суддів на підставі статті 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 22 серпня 2007р.
У судове засідання, яке відбулося 22.08.2007р. уповноважені представники сторін вдруге не з’явилися, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 108-109).
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила:
30.08.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дюна» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім” «Світ напівфабрикатів» укладений договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 5187,2кв.м., розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 9. У відповідності з п.2.5 наведеного договору строк оренди складав 11 (одинадцять) місяців з дати підписання договору до 30.07.2005р.
29.07.2005р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено новий договір оренди нежитлового приміщення на тих же саме умовах, які були зазначені у попередньому договорі оренди. Термін дії цього договору відповідно до п.2.5 сторонами було встановлено до 01.06.2006р.
06.09.2004р. між ТОВ «Торговий Дім «Світ напівфабрикатів» та ТОВ «Порт» було укладено договір генерального підряду № 01/09-04. За умовами даного договору відповідач-1 доручив, а відповідач-2 взяв на себе зобов’язання виконати власними та залученими силами, засобами ремонтно-будівельні роботи по реконструкції виробничих приміщень та благоустрою території за адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, 9.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що вказаний договір підряду виконувався відповідачами. У зв’язку з виникненням боргу за виконанні роботи відповідач-2 звертався до суду з позовом до відповідача-1 про стягнення боргу. Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.07.2006р. у справі № 8/190/06 з ТОВ «ТД «Світ напівфабрикатів» стягнута сума основного боргу за договором генерального підряду № 01/09-04 від 06.09.2004р. у розмірі 140141,27грн., дане рішення набрало законної сили.
Позивач на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215,ст.317 ЦК України оспорює спірний договір з тих підстав, що відповідач-1 відповідно до п.5.11 договору оренди від 30.09.2005р. та п.5.12 договору оренди від 29.07.2005р. зобов’язався не здійснювати ніяких перепланування та переобладнання орендованих приміщень без дозволу Орендодавця. Однак, відповідачами без дозволу власника було укладено договір генерального підряду № 01/09-04 від 06.09.2004р., що на думку позивача суперечить ст.317 ЦК України, оскільки згідно з даною нормою закону виключно власникові належить право розпорядження своїм майном.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угод недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і застосування передбачених законом наслідків
Згідно п.10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсним” від 12.03.1999р. № 02-5/111 (з подальшими змінами), відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.
Відповідно до вимог ч.1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою, шостою статті 203 ЦК України.
Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам судочинства.
В обґрунтування недійсності спірного договору підряду позивач посилається на те, що цей договір суперечить ст.317 ЦК України і порушує його право власності.
Однак, стаття 317 ЦК України визначає зміст права власності і не визначає підстав недійсності правочину (договору) чи умов його дійсності.
Також чинне законодавство не передбачає такого правового наслідку порушення орендарем умов договору оренди, як недійсність укладених орендарем угод, зокрема договорів підряду. Наслідки порушення орендарем умов договору оренди встановлені ст.611 ЦК України, яка є загальною нормою, що визначає правові наслідки порушення зобов’язання та нормами глави 58 ЦК України, які також не передбачають такого наслідку, як недійсність угод, укладених орендарем з іншими особами з порушенням умов договору.
До того ж, позивач в супереч ст.ст. 33, 34 ГПК України взагалі не надав ніяких доказів у підтвердження своїх доводів щодо відсутності згоди на реконструкцію орендованих приміщень та дозволу інспекції ДАБК на проведення ремонтних робіт.
Слід відмітити, що дозвіл інспекції ДАБК стосується обмежень щодо проведення будівельних робіт, а не укладання договору підряду. Укладення самого договору підряду законодавством не ставиться у залежність від наявності такого дозволу.
Тому вимоги позивача не підлягають задоволенню з заявлених у позові підстав.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.
Стосовно порушення права власності позивача укладенням спірного договору, колегія зазначає, що способи захисту права власності визначені нормами глави 29 ЦК України. Зокрема, ст.386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння та відповідно до ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таким чином, норми глави 29 ЦК України не передбачає такого способу захисту права власності, як визнання договору між іншими особами недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є визнання недійсним договору генерального підряду № 01/09-04 від 06.09.2004р., укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2. ТОВ «Дюна» не є стороною цього договору підряду.
Результатом задоволення позову про визнання спірної угоди недійсною буде застосування судом наслідків недійсності договору, які стосуються сторін договору і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного приміщення, не будучи стороною договору. Таким чином, визнання договору підряду недійсним не призведе до реального захисту прав власника.
Отже, право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угодою, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ч.1 ст.216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода Закону.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати за розгляд справи у апеляційній інстанції покласти на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. 49 ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна», м.Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2007р. у справі №26/422/06-21/69/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Коробка Н.Д. Юхименко О.В.