У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.09.07 Справа №20/176д/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Юхименко О.В. , Хуторной В.М.
при секретарі Лола Н.О.
за участю представників:
позивача – Тонкашов Ю.В., довіреність б/н від 13.08.2007р. юрист; Цокало О.І., довіреність б/н від 12.07.2007р.
відповідача – Пономаренко Л.Е., довіреність № 203/1-09 від 09.10.2006р. юрист;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 20/176д/07 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні», м.Мелітополь Запорізька область
на рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. у справі № 20/176д/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні», м.Мелітополь Запорізька область
до відповідача Мелітопольської міської ради, м.Меліотполь Запорізька область
про спонукання укласти договір купівлі-продажу
Встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. у справі № 20/176д/07 (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволені позову відмовлено.
Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст.179, 180, 184 Господарського кодексу України, ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та мотивовано тим, що позивач з проектом договору купівлі-продажу до Мелітопольської міської ради не звертався, крім того проект договору відповідач не отримував, що свідчить про те, що позивачем порушено порядок укладення договорів, який передбачений чинним законодавством.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. у справі № 20/176д/07 у зв’язку з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, а також неповним з’ясуванням обставин справи та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача. ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» доводи своєї апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до приписів Закону України «Про державну програму приватизації на 2000 – 2002 роки» від 18.05.2000р. передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, коли за згодою орендодавця, за власні кошти орендар здійснив поліпшення орендованого майна вартістю не меншою 25 відсотків залишкової вартості майна, яке неможливо відокремити від об’єкта. Відповідно до договору оренди № 187 від 01.06.2003р., строк дії якого становить 5 років, позивачем було здійснено поліпшення вартістю не меншою 25 відсотків залишкової вартості майна, яке неможливо відокремити від об’єкта, а саме виконані ремонтно – будівельні роботи по реконструкції та поліпшенню фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна. Апелянт наголошує на тому, що відповідно до акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкту до експлуатації, затвердженого Мелітопольським виконкомом 26.05.2005р. за № 1362, вказані будівлі прийняті до експлуатації, об’єкт включений до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, тобто позивач має право на викуп вказаних приміщень, як орендар даного об’єкту комунальної власності, що зробив його поліпшення.
У запереченні на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що доводи відповідача є безпідставними, так як відповідно до статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» договір купівлі-продажу повинен містити істотні умови, в тому числі, ціну продажу об’єкта. Пунктом 51 Закону України «Про державну програму приватизації» передбачено, що оцінка вартості об’єкта приватизації у разі приватизації об’єкту шляхом викупу здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном, чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Разом з цим, відповідач наголошує на тому, що відповідно до п.23 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики оцінки майна при приватизації”, висновок про вартість майна, складений для цілей приватизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами (для договору купівлі-продажу, оголошення умов продажу, у тому числі, повторного продажу), дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження, тобто, як вважає відповідач висновок про вартість майна є вже недійсним. У цьому висновку зазначені не ті об’єкти, що зазначені у позовних вимогах та у переліку об’єктів, які підлягають приватизації. Крім того, відповідач вказує на те, що позивач з проектом договору купівлі – продажу до Мелітопольської міської ради не звертався, що свідчить про порушення позивачем порядку укладення договорів. На підставі викладеного, відповідач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27 червня 2007р. у справі № 20/176д/07 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 14.08.2007р.
У судовому засіданні, яке відбулося 14 серпня 2007р. від представника позивача надійшло усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання додаткових доказів у справі, у зв’язку з чим колегія суддів задовольнила клопотання позивача та оголосила перерву на 04.09.2007р.
Склад колегії суддів змінювався. Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2452 від 03.09.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Хуторной В.М., Юхименко О.В., якою і прийнято постанову.
За заявою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судовий процес проводився без застосування технічних засобів фіксації. За згодою представників сторін у судовому засіданні 04.09.2007р. оголошено тільки вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, Запорізький апеляційний господарський суд встановив наступне:
01.06.2003р. між ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» та Мелітопольською міською радою був укладений договір оренди № 187 за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування будівлі, споруди міської типографії, загальною площею 1 338,7 кв.м. та обладнання за адресою: м.Мелітополь, вул. К.Маркса, 21/23, які знаходяться в комунальній власності Мелітопольської міської ради, вартістю 273900,00грн. Майно згідно договору оренди здається з метою використання його під типографію.
Пунктом 10.1 названого договору сторони встановили, що договір укладений строком на п’ять років з 01.06.2003р. до 01.06.2008р.
Майно орендоване за договором оренди № 187 від 01.06.03р. було передане орендарю за актом приймання – передачі (а.с.11).
Рішенням тридцятої сесії Мелітопольської міської ради від 26.03.2004р. № 5/5 до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р. було внесено частину комплексу будівель Мелітопольської міської друкарні за літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К. Маркса, 21/23, що були передані позивачу в оренду (а.с.13,14).
У серпні 2004р. на замовлення позивача ТОВ “Палата – консалтинг” видано експертний висновок про ідентифікацію проведених ТОВ “Видавничий будинок Мелітопольської міської ради” невід’ємних поліпшень вбудованих приміщень А6-2, А3-1, А4-1, А5-1. Згідно вказаного висновку вартісне вираження проведених невід’ємних поліпшень складає 17720грн., що у процентному відношенні відповідає 32,72%.
07.10.2004р. Мелітопольська міська рада рішенням тридцять шостої сесії № 4/3 затверджено перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р. шляхом викупу, зокрема, згідно з додатком №1 внесено і частину комплексу будівель Мелітопольської міської друкарні за літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К.Маркса, 21/23 площею 329,4 кв.м. із вилученням майна з майнового комплексу та з присвоюванням окремої адреси (а.с.15,16).
01.12.2004р. на замовлення Управління комунальної власності Мелітопольської міської ради приватною фірмою “LKI” проведено оцінку частини нежилих приміщень комплексу будівель (пристройки А3-1, А4-1, А6-1), що знаходяться за адресою: м. Мелітополь вул. К.Маркса, 21-23, площею 286,1 кв.м. Відповідно до висновків експерта ринкова вартість об’єкта оцінки станом на 31.10.2004р. становить 48 547грн. та ПДВ – 9 709, 40грн. Зазначено, що результати і висновки, приведені в цьому звіті, дійсні протягом шести місяців з моменту затвердження звіту.
Представник Мелітопольської міської ради у судовому засіданні вказав на те, що вказана оцінка не була затверджена у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні представник відповідача також пояснила, що будь –якої іншої оцінки об’єктів приватизації, які вказані у позовних вимогах, для визначення їх приватизаційної вартості не проводилося.
Згідно акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації, затвердженого Мелітопольським міськвиконкомом від 26.05.2005р. № 1362 прийнято в експлуатацію об’єкт загальною площею забудови 650,1 кв.м. реконструкція будівлі по вул. К.Маркса, 21-23, м. Мелітополь. Однак з цього акту не видно, що проводилася реконструкція саме того об’єкту, який було зазначено у переліку об’єктів, які підлягали приватизації.
Оскільки з моменту включення спірних об’єктів у перелік об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, до теперішнього часу не приватизовані, позивач, як орендар, що здійснив поліпшення цих об’єктів на суму, яка складає більше 25 % їх вартості, пред’явив на підставі ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.11 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” до господарського суду позов про спонукання відповідача на укладання з ним договору купівлі-продажу обладнання та частини комплексу будівель за літерою А3-1, А4-1,А5-1,А6-2 по вул.К. Маркса, 21/23 в м.Мелітополі за вартістю 58256,40грн., згідно висновку про незалежну оцінку від 01.12.2004р. Саме вказані вимоги були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до ст. ст. 11, 509, 203 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, в силу закону, договору. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Як слідує з матеріалів справи спірні відноси сторін виникли стосовно приватизації комунального майна, яке належить Мелітопольській міській раді, а саме: обладнання та частини комплексу будівель за літерою А3-1, А4-1,А5-1,А6-2 по вул.К. Маркса, 21/23 в м. Мелітополі та саме за вартістю 58256,40грн.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Приватизація є одним із способів зміни форми власності, внаслідок якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю. Порядок відчуження такого майна визначається, зокрема, Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992р. з подальшими змінами.
Статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено продаж об'єкта приватизації шляхом викупу, зокрема, включеного до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.
Продажу об’єкту приватизації шляхом викупу передують процедури підготовки цього об’єкту до приватизації та продажу.
Порядок підготовки об'єкта малої приватизації до продажу встановлений ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Згідно даної статті з моменту прийняття рішення про приватизацію, орган приватизації, створений місцевою радою, визначає ціну продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, готує та публікує інформацію про об’єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі тощо.
Статтею 9 цього Закону (в редакції, яка є чинною на день розгляду справи) передбачено, що за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова вартість продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Ціна продажу об’єкту, що підлягає приватизації шляхом викупу, згідно ст.12 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” визначається шляхом проведення незалежної оцінки.
Згідно з п.51 Закону України "Про Державну програму приватизації" оцінка вартості об'єкта приватизації у разі приватизації об'єкту шляхом викупу здійснюється із застосуванням експертної оцінки.
Пунктом 20 Постанови КМУ «Про затвердження Методики оцінки майна» від 10.12.2003р. за № 1891 акти оцінки майна та висновки про вартість майна, складені під час приватизації комунального майна, затверджуються виконавчими органами органів місцевого самоврядування.
Акти оцінки майна, складені для цілей приватизації (корпоратизації), для реєстрації статуту відкритих акціонерних товариств, підписання договору купівлі-продажу майна, крім пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, оголошення умов продажу майна, у тому числі повторного продажу, дійсні протягом шестимісячного строку від дати їх затвердження.
Статтею 27 Закону України “Про приватизацію державного майна“ (далі за текстом Закон № 2163-XII) та статтею 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (далі за текстом Закон № 2171- XII) передбачено за результатами продажу об’єктів приватизації укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. Ці угоди як окрема юридична категорія угод мають назву "угоди приватизації" (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу комунального майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Істотні умови, які повинні міститися у такому договорі купівлі –продажу, визначені у ст.23 Закону № 2171- XII, зокрема і така істота умова, як ціна продажу об’єкту.
Порядок укладання угод, зокрема і купівлі –продажу, визначені нормами глави 20 ГК України (ст.ст. 180,181) та глави 53 ЦК України (ст.ст.638,641-645). Дані норми передбачають необхідність при укладенні договору узгодити усі істотні умови необхідні за законом для даного виду договору. При цьому, узгодження істотних умов договору відбувається шляхом направлення однією із сторін іншій проекту договору.
Як пояснили представники сторін у судовому засіданні, жодною із сторін проект договору купівлі-продажу спірного комунального майна не направлявся.
А згідно вимог ст.649 ЦК України та ст.187 ГК України господарський суд вирішує переддоговірні спори, тобто щодо розбіжностей, які виникли при укладанні договору, тобто в даному випадку узгодженні істотних умов.
Позивач просить суд спонукати відповідача на укладення договору купівлі-продажу таких об’єктів: обладнання та частини комплексу будівель за літерою А3-1, А4-1,А5-1,А6-2 по вул. К. Маркса, 21/23 в м. Мелітополі та саме за вартістю 58256,40 грн.
Однак, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу ніякого обладнання не включалося, а включено тільки частину комплексу будівель за літерою А3-1, А4-1,А5-1,А6-2. Тому вимоги позивача стосовно обладнання взагалі є безпідставними. Позивач всупереч статей 33, 34 ГПК також не довів, що він звертався в порядку ст.7 Закону № 2171- XII до відповідача з відповідною заявою про приватизацію орендованого ним обладнання та, що дане обладнання на день звернення з позовом підлягало приватизації.
Стосовно позовних вимог щодо спонукання відповідача на укладання договору купівлі-продажу частини комплексу будівель за літерою А3-1, А4-1,А5-1,А6-2 по вул. К.Маркса, 21/23 в м. Мелітополі саме за вартістю 58256,40 грн. згідно висновку про незалежну оцінку від 01.12.2004р., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі вимоги задоволенню не підлягають.
Як встановлено, Мелітопольською міською радою було прийнято рішення № 4/3 від 07.10.04р. про включення до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р. шляхом прямого викупу частин комплексу будівель Мелітопольської міської друкарні за літерою АЗ-1, А4-1, А5-1, А6-2 по вул. К.Маркса, 21/23, площею 329,4 кв.м.
Однак, як слідує з матеріалів справи не було проведено відповідно до вимог ст. ст. 8, 9 Закону № 2171- XII підготовку даних об’єктів малої приватизації до продажу. Не визначено у порядку встановленому законом ціну вказаного об’єкту.
У висновку про незалежну оцінку від 01.12.2004р., на який посилається позивач (ас.17), визначено вартість у розмірі 58256,40грн. іншої частини не житлових приміщень комплексу будівель, а саме добудов А3-1,А4-1, А6-1 площею 286,1 м кв., але у перелік об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу включено добудови під літерою А3-1, А4-1, А5-1, А6-2 площею 329,40 кв.м. Таким чином, за вартістю, визначеною згідно наданого позивачем висновку про незалежну оцінку від 01.12.2004р., спірні об’єкти не можуть бути продані, бо оцінка цих об’єктів проведена не була та вартість цих об’єктів не визначена.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
Колегія суддів також зазначає, що доказів дотримання порядку оцінки спірних об’єктів, у тому числі її затвердження, позивач суду не надав.
Також відповідно до статті 84 ГПК України, у спорах про спонукання до укладення договору в рішенні необхідно зазначити умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач до Мелітопольської міської ради з проектом договору купівлі-продажу, в якому визначені істотні умови, передбачені ст.23 Закону № 2171- XI, не звертався.
Таким чином, оскільки відповідачем проект договору не направлявся, позивачем порушено порядок укладення договорів, який передбачений чинним законодавством.
Крім того, слід зазначити, що, оскільки вартість спірного об’єкту приватизації у встановленому законом порядку не визначена, то в даному випадку позивачем обраний невірний спосіб захисту порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для зміни або скасування судового рішення.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги
Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні», м.Мелітополь Запорізька область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. у справі № 20/176д/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Юхименко О.В. Хуторной В.М.