Справа № 22-12767/10р. Головуючий 1-ї інстанції –Баранець А.М..
Категорія : 38 Доповідач - Савченко С.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого - Кіселика С.А.
суддів - Савченко С.О., Спірідонової Л.С.
при секретарі - Зінов*євої Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровоградіі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист прав у сфері інформативних правовідносин, порушення лікарської таємниці та відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., посилаючись на те, що в квітні 2009 року він дізнавсь з протоколу №7 засідання протиракової комісії Світловодської ЦРЛ від 10.12.2003 року, що відповідачка на засіданні комісії поширила недостовірну інформацію та розголосила лікарську таємницю в відношенні його померлого сина. Так відповідачка дала пояснення, що син до неї, як до онколога, не звертавсь, вперше за медичною допомогою звернувсь до хірурга 17 листопада 2002 року. Такі пояснення відповідачка дала з метою обману членів комісії та приховання свого недбальства в лікуванні сина. Крім того на цьому ж засіданні відповідачка повідомила членів комісії, що 16.10.2003 вона оглянула хворого, батько якого повідомив, що син перебував на обстеженні в Запоріжському онкодиспансері, але документи обстеження лікарю не надав. Негативність інформації на думку позивача полягає в тому, що така інформація викликає осуд в громадськості до батьків хворого сина, які нібито відмовились від лікування сина не давши документи лікарю.
В порушення ст..40 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я відповідачка надала в суд протокол №7 засідання протиракової комісії, тим самим поширила відомості про хворобу сина, тобто розголосила лікарську таємницю.
Просив визнати недостовірною поширену відповідачкою на засіданні протиракової комісії Світловодської ЦРЛ інформацію, що син вперше звернувсь за лікарською допомогою не до онколога , а до хірурга, визнати недостовірною і негативною інформацію відповідачки на засіданні протиракової комісії 10.12.2003 року про те, що батько не надав лікарю медичні документи сина, визнати протиправними дії відповідачки в поширенні витягу з протоколу засідання протиракової комісії з зазначенням хвороби сина, заборонивши відповідачці поширювати даний витяг з протоколу. Крім того позивач просив визнати винною в поширенні недостовірної інформації відповідачку і зобов’язати її в місячний термін спростувати поширену нею недостовірну інформацію та стягнути з відповідачки 5000 грн. моральної шкоди і судові витрати.
В серпні 2009 року позивач збільшив суму моральної шкоди до 15 тисяч грн.., які просив стягнути з відповідачки, а також просив визнати недостовірною, негативною та образливою і такою, що ганьбить честь та гідність позивача поширену відповідачкою в своїх запереченнях від 12.08.2009 року по даній справі, а саме: поданий ОСОБА_1 позов до ОСОБА_2 є черговим, безглуздим, позовні вимоги суперечать здоровому глузду, єдина мета позову – збагатитись за рахунок ОСОБА_2, ОСОБА_1 неадекватно і агресивно відноситься до людей, на що він письмово скарживсь в своїй позовній заяві про пограбування ОСОБА_2 на 20000 грн. за ніким і нічим не завданої моральної шкоди, використовуючи свою схильність до фантастичної творчості, ОСОБА_1 сам придумує те, чого не було і вимагає спростування власних вигадок.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду м. Кіровограда від 15жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю
В апеляційній скарзі ОСОБА_1ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права. Зокрема зазначає, що суд не розглянув позовних вимог, оскільки не обговорив кожну з його вимог, рішення суду незаконне і необґрунтоване з причин не встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Відповідно до вимог частин 1-3 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім’ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.
Ст.286 в ч.1 ЦК України говорить про те, що фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Такі ж вимоги ст.40 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я», яка вимагає від медичних працівників не розголошувати відомості про хворобу пацієнтів, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
Судом достовірно встановлено, що 10.12.2003 року на засіданні протиракової комісії Світловодської ЦРЛ розглядались випадки з занедбаності візуальних та не візуальних форм раку. Одним з таких випадків був випадок з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідачка ОСОБА_2 перебувала на посаді онколога цієї лікарні, вона ж доповіла комісії протікання хвороби ОСОБА_3 В витягу з протоколу засідання зазначено, що хворий вперше звернувся 17.11.2002 року в санпропускник хірургічного корпусу лікарні, до онколога звернувсь 14.02.2003 року. 16.10.2003 року був оглянутий онкологом вдома, батько хворого надати документацію обстеження хворого в Запорізькому онкодиспансері відмовивсь ( а.с. 90). Зміст протоколу став відомим позивачеві в квітні 2009 року з матеріалів судової справи.
Колегія суддів вважає, що повідомлення лікаря-онколога на засіданні протиракової комісії діагнозу хворого та протікання його хвороби не може розцінюватись як поширення лікарем інформації про стан здоров’я хворого, право хворого на таємницю про стан здоров’я не було порушено. Присутні на цьому засіданні медичні працівники в силу ст..286 ЦК України зобов’язані утримуватись від подальшого поширення інформації, яка стала їм відомою в зв’язку з виконанням ними своїх службових обов’язків.
З цієї ж причини не є негативною інформація про те, що батько хворого відмовивсь надати лікарю документацію хворого, отриману в іншому лікувальному закладу. Така інформація відповідачем не поширювалась, вона була повідомлена на засіданні протиракової комісії і громадський осуд та негативне відношення добропорядних громадян до батьків хворого не могла викликати, оскільки не була їм відомою. Як перше так і друге повідомлення лікаря є не інформацією, а є поясненням особи, яка має право обирати захист.
Не є поширенням інформації і надання суду витягу з протоколу засідання протиракової комісії . Відповідач мала право захищати себе, в даному випадку мало місце надання суду доказу у справі, який оцінювавсь судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів.
Відповідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 27 люто 2009 року № 1 цивільно - правова відповідальність у вигляді покладення обов'язку спростування, на якому наполягає позивач та відшкодування моральної шкоди, настає лише за наявності загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Відповідно п.19 вищезазначеної постанови Верховного суду України від 20.02.2009 року вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинні визначити характер такої інформації та зясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Згідно ч.2 ст.47 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведеності їх правдивості.
Із матеріалів справи вбачається, що в своїх запереченнях на позовні вимоги ОСОБА_2 користувалась оціночними судженнями, які не є предметом судового захисту.
Стаття 60 ЦПК України встановлює обов'язок сторони довести суду наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. За диспозицією ст. 277 ЦК України на відповідача покладається лише обов'язок довести правдивість розповсюдженої ним інформації. Щодо обов'язку доведення інших обставин, які свідчать про наявність чи відсутність правопорушення, закон виключень не встановлює. Отже в даному випадку, обов'язок довести наявність факту спричинення шкоди інтересам позивача законом покладено саме на нього.
В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт поширення негативної інформації, а тому не може стояти питання про її спростування та відшкодування моральної шкоди.
Виходячи із наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, позивачем не надано доказів, що інформація відповідачки будь яким чином вплинула на рівень репутації позивача.
Таким чином доводи ОСОБА_1.в частині оскаржуваних висновків суду першої інстанції є безпідставними. Згідно ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст..ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду від 15 жовтня2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Савченко С.О.