Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-6585 -2010р.. Головуючий у 1-й інстанції – Льон С.М. .
Категорія – 30 Доповідач – Черненко В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого судді Черненко В.В.,
Суддів – Потапенко В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди .
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що позивачі та відповідач є співвласниками будинку за адресою АДРЕСА_1.
30 серпня 2007 року у зазначеному будинку виникла пожежа, внаслідок чого, вогнем було знищено дах будинку на площі 150 кв .м., перекриття будинку на площі 20 кв.м. та пошкоджено дах будинку на площі 200 кв .м .
Позивачі зазначили, що пожежа виникла, внаслідок замкнення електричної мережі у частині будинку, яка належить відповідачу , а тому вважать , що він є винуватцем пожежі і зобов’язаний відшкодувати заподіяну їм шкоду.
Позивачі просили суд, стягнути з відповідача на їх користь по 3000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та по 1700 гривень кожному на відшкодування моральної шкоди.
Під час розгляду справи по суті , позивачі змінили позовні вимоги в частині грошових сум, які підлягають стягненню і просили суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2-31378 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 1700 гривень на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_3- 34307 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 1700 гривень на відшкодування моральної шкоди , на користь ОСОБА_4-29514 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 1700 гривень на відшкодування моральної шкоди
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2010 року позовні вимоги було задоволено частково, суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2-31378 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_3- 34307 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди , на користь ОСОБА_4-29514 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути вказано, на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення .
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів , суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 належить 9/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 В, ОСОБА_3 , належить 11/50 частин з надвірними будівлями , ОСОБА_4 належить 9/20 частин зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями , ОСОБА_1 належить 3/20 частин даного житлового будинку.
30.08.2007 року о 3 годині ночі, в квартирі №4 , яка належить відповідачу, в одноповерховому житловому будинку , розташованому за адресою АДРЕСА_1 , виникла пожежа. Внаслідок пожежі було знищено покрівлю на площі 150 кв.м. перекриття на площі 20 кв.м., меблі, домашні речі, 3 вікна, двері , газова плита, та пошкоджено покрівлю на площі 200 кв.м.
З метою встановлення причин виникнення даного вогневого випадку, спеціалістами НДЕКЦ УМВС України в області, 25.05.2008 року, було проведено дослідження причин виникнення пожежі , в висновку якого зазначено, що факт підпалу підтвердити неможливо, існує наявне підґрунтя для виникнення пожежі від аварійної роботи електромережі в квартирі №4, яка належить ОСОБА_1 Наявність електроживлення зазначеної квартири та його незадовільний стан підтверджено поясненнями ОСОБА_2, фотознімками квартири №4, з яких вбачається використання в даній квартирі тимчасових електромереж, поясненнями ОСОБА_1, інспектора ДПН ОСОБА_5, довідкою КМРЕМ ВАТ «Кіровоградобленерго» про відсутність офіційного відключення від електроживлення квартири №4 та сплати коштів ОСОБА_1 за електроенергію в квітні 2007 року, поясненнями ОСОБА_1, який підтвердив існування в його квартирі електроживлення за рахунок використання подовжувача від електролічильника. Крім того , з висновку технічної експертизи, приміщення квартири №4 від 18.12.1997 року, вбачається аварійний стан електромереж.
Суд першої інстанції зазначив, що виходячи з диспозиції ст. 1166 ЦК України та вищевикладеного, в даному конкретному випадку, суд вважає, що вимоги позивачів, щодо стягнення з ОСОБА_1 , як власника квартири, в якій сталося займання електромережі , а як наслідок пошкодження майна інших співвласників , на користь позивачів є обґрунтованими і підлягають задоволенню, при цьому суд визначився із розміром відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачів , пославшись при цьому на висновок судової-будівельної експертизи № 2181-2182/21 від 14.03.2008 року , якою визначено вартість відновлювального ремонту даху та перекриття 9/100 частини житлового будинку №АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 в наслідок пожежі і дорівнює 31378 гривень, вартість 11/50 частин, що належить ОСОБА_3 дорівнює 34367 гривень, вартість 9/20 частини, що належать ОСОБА_4 дорівнює 29514 гривень. Крім того, суд задовольнив позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 гривень виходячи із наданих позивачами доказів.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на доказах.
З матеріалів справи вбачається , що 30.08.2007 року близько 3години 30 хвилин виникла пожежа за адресою АДРЕСА_1. Пожежею знищено дах площею 150кв.м., перекриття площею 20кв.м. домашні речі господаря квартири №4. Пожежею пошкоджено дах площею 200 кв.м. , що підтверджується актом про пожежу.
Суд першої інстанції, як на один із головних доказів на підтвердження позовних вимог, послався на те , що з метою встановлення причин виникнення даного вогневого випадку, спеціалістами НДЕКЦ УМВС України в області, 25.05.2008 року, було проведено дослідження причин виникнення пожежі , в висновку якого вбачається , що факт підпалу підтвердити неможливо, існує наявне підґрунтя для виникнення пожежі від аварійної роботи електромережі в квартирі №4, яка належить ОСОБА_1
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи висновок спеціаліста, від 25.05.2008 року, на який посилається суд першої інстанції, відсутній.
З матеріалів справи №81/787, про пожежу 30.08.2007 року в квартирі №4 одноповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 яка знаходиться в матеріалах цивільної справи і яка є предметом розгляду вбачається , що в даній справі є висновок спеціаліста від 26.05.2008 року №8, про причини виникнення пожежі у квартирі №4 одноповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1. У вказаному висновку, експертом було зазначено, що можливо стверджувати, що в даному випадку події було наявне підгрунття (умови) для виникнення пожежі від аварійної роботи електромережі в квартирі №4 , але обґрунтовано підтвердити таку можливість не представляється за можливе.
Із встановленого вбачається , що суд першої інстанції посилаючись , як на належний доказ, на підтвердження позовних вимог , на зазначений вище висновок спеціаліста, взяв до уваги тільки частину висновку спеціаліста , а не повний його висновок. Встановлене свідчить про неповноту дослідження дійсних обставин по справі судом першої інстанції.
Колегія суддів перевірила дані обставини і вважає , що із зазначено висновку вбачається, що експерт не дає стверджувального висновку на підтвердження того, що пожежа виникла в зв’язку з аварійною роботою електромережі в квартирі відповідача по справі, а тільки робить припущення про вірогідність такого наслідку.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України , доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України , майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З матеріалів справи вбачається , що пожежею, яка виникла в ніч на 30.08.2007 року було пошкоджено майно як позивачів так і відповідача по справі . Зокрема було пошкоджено покрівля, та дах будівлі яка належить позивачам, чим було їм заподіяно матеріальну шкоду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в судовому засіданні довів , що докази, які б підтвердили його вину у заподіянні шкоди позивачам в результаті пожежі, в матеріалах справи відсутні, а позивачі не надали до суду належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема , що саме з вини відповідача по справі виникла пожежа, в результаті якої було пошкоджено майно позивачів.
Виходячи із встановлених обставин, та доказів наданих сторонами по справі, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в зв’язку з їх недоведеністю.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 червня 2010 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Судові витрати - покласти на сторони відповідно до понесених витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції , протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий – суддя:
Судді :