Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа №22-11694 -2010р. Головуючий у 1-й інстанції- Кучеренко О.П.
Категорія –34 Доповідач – Черненко В.В.
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого судді - Черненко В.В.,
Суддів – Потапенка В.І., Голованя А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2010 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої пошкодженням майна.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої пошкодженням майна, мотивуючи свої позовні вимоги тим , що 29 листопада 2009 року о 9 годині 35 хвилин, відповідач по справі, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_2 на перехресті вулиць Кірова та провулку Колгоспний в смт. Добровеличківка , не надала право переважного проїзду автомобілю «Міцубіші-Паджеро» під керуванням позивача, який рухався по головній дорозі, після чого сталася ДТП. В результаті ДТП автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень і потребував значного ремонту. Згідно експертної оцінки колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту становила 44901 гривню 04 копійки.
Постановою Добровеличківського районного суду від 25.01.2010 року відповідач була визнана винною в скоєнні зазначеної ДТП і була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Позивач зазначив , що оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодовувати заподіяно шкоду то він вимушений був звернутись за захистом своїх прав до суду і просив стягнути з відповідача на його користь 44901 гривню на відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди, на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.
Під час розгляду справи по суті, позивач зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, в зав’язку з відшкодуванням страховим бюро 25500 гривень і просив суд стягнути з відповідача 19401 гривню на відшкодування матеріальної шкоди в іншій частині позовні вимоги залишив без змін.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2010 року позов було задоволено частково.
Суд стягнув з відповідача на користь позивача 19401 гривню на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди, та судові витрати понесені по справі в розмірі 2170 гривень.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції встановив , що 29.01.2009 року о 9 годині 35 хвилин, відповідач по справі, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_2 на перехресті вулиць Кірова та провулку Колгоспний в смт. Добровеличківка , не надала право переважного проїзду автомобілю «Міцубіші-Паджеро» під керуванням позивача, який рухався по головній дорозі, після чого сталася ДТП, за наслідками якої автомобілі учасників ДТП отримали механічні пошкодження.
Постановою Добровеличківського суду від 25.01.2010 року, ОСОБА_1, була визнана винною і була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, в зв’язку з ДТП, яка сталася 29.01.2009 року за участю сторін по справі.
Суд першої інстанції пославшись на ст. 61 ЦПК України зазначив , що обставини які були визначені судом при розгляді адміністративної справи , за наслідками розгляду якої ОСОБА_1 була визнана винною в скоєні ДТП і яка відбулась 29.01.2009 року, є для суду обов’язковими в тій частині чи мало місце та дії та чи вчинені вони цією особою. Суд першої інстанції зазначив , що вина відповідача в скоєні ДТП за участю сторін, підтверджується зазначеною постановою Добровеличківського районного суду від 25.01.2010 року.
Суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до звіту про експертну оцінку колісного транспортного засобу марки Міцубіші Паджеро Спорт, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 31.03.2010 року №10 —70 вартість відновлювального ремонту складає 44901,04 гривні. Моторно (транспортне) страхове бюро України згідно платіжного доручення від 11.06.2010 року позивачу відшкодувало 25500,00 гривень. Не відшкодованою залишилась майнова шкода в розмірі 19401,04 гривні(44901,04 -25500,00 = 19401,04). Посилаючись на ст. ст. 1187,1188 ЦК України суд дійшов висновку , що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем по справі не було надано до суду докази які б спростували позовні вимоги позивача.
В частині визначення моральної шкоди, суд виходячи із встановлених обставин по справі та доказів наданих позивачем по справі, визначив суму, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 гривень.
Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції і вважає , що суд дійшов правильного висновку виходячи з встановлених обставин та доказів наданих сторонами по справі.
Колегія суддів перевірила доводи викладені в апеляційній скарзі і дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги у апеляційного суду відсутні , справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до вимог викладених в статті 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін .
Суд першої інстанції керувався нормами права які регулюють спірні правовідносини.
Обставини на які посилаються скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу, а так як скаржник не надав до суду апеляційної інстанції належних доказів на спростування висновків суду викладених в своєму рішенні , то підстави для скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312, 314, 315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2010 року - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий – суддя:
Судді :