Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська, 2, тел. 24-56-63
_______________________________________________________________________________________
Справа № 11 - а – 968 2010 р. Головуючий у І інстанції –Орендовський В.А.
Категорія - ч.3 ст.185 КК України Доповідач у ІІ інстанції - Поступайло Н.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Поступайло Н.І.,
суддів: Деревінського С.М.,Нікітіна О.С.
за участю прокурора Черниш Г.Р. розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 1.09.2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Запорожець П’ятихатського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, без постійного місця проживання, раніше судимого:
- 17.09.1971 року Новомиргородським судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі ;
-3.12.1971 року тим же судом за ч.3 ст.81, ст..43 КК України до 5 років позбавлення волі;
-25.02.1977 року Володимирецьким районним судом Рівненської області за ч.2ст.81; ст..17-ст.81ч.2; ст.. 89 ч.1, ст..42 КК України на 6 років позбавлення волі;
-19.04.1983 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2ст.141 КК України на 6 років позбавлення волі;
-16.09.1991 року Новомиргородським районним судом Кіровоградської області за ч. 4ст.141 КК України на 6 років позбавлення волі;
-16.03.1998 року Іллінецьким районним судом Вінницької області за ст..196-1 КК України до 1 року виправних робіт із утриманням 20% заробітку;
-1.09.1998 року тим же судом за ст..81 ч.4; ст..140 ч.4; ст.. 42 КК України на 8 років позбавлення волі;
-24.03.1999 року Ораторським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.81 КК України на 6 місяців виправних робіт із утриманням 10 % заробітку;
-4.08.2004 року Шполянським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст..309, ст..70 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 24.11.2009 року по відбуттю покарання;
-засуджено за ч.3ст.185 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
За вироком Новомирогородського районного суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 18 квітня 2010 року, близько 00 години ночі шляхом пошкодження навісного замка , проник у будинок № АДРЕСА_1, належний ОСОБА_3, звідки таємно викрав жіночий велосипед “Вікторія” вартістю 240 грн., належний ОСОБА_4, яким розпорядився на власний розсуд.
27 квітня 2010 року ОСОБА_2у стані алкогольного сп’яніння, шляхом злому дверей металевим ломиком, проник до приміщення школи у с. Листопадове Новомиргородського району, де із сейфу у кабінеті директора школи таємно викрав гроші у сумі 314 грн., після чого шляхом пошкодження вікна проник до приміщення дитячого дошкільного закладу “Веселка”, звідки таємно викрав ДВД програвач вартістю 623 грн.. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також, 28 травня 2010 року ОСОБА_2 шляхом пошкодження ломиком вхідних дверей, проник у будинок № АДРЕСА_2, належний ОСОБА_5, звідки таємно викрав велосипед, алюмінієвий і газовий балони, інше майно загальною вартістю 457,8 грн., якими розпорядився на власний розсуд.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду першої інстанції, призначити більш м’яке покарання, посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано в достатній мірі всі пом’якшуючі по справі обставини, а саме, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, вину визнав у повному обсязі, має поганий стан здоров’я.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами. Сам засуджений вину визнав повністю, дав покази про обставини вчинення злочинів, у зв’язку із чим справа розглядалася судом у відповідності до вимог ч.3ст.299 КК України, з чим був згодний підсудний.
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, кваліфікувавши його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно із проникненням до житла та приміщення.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії тяжких, особу засудженого, який раніше судимий, за місцем тимчасового проживання характеризується негативно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому на думку колегії, залишається особою небезпечною для суспільства, тому призначене покарання у вигляді позбавлення волі є обґрунтованим, достатнім і необхіднім для можливого виправлення засудженого.
Обставиною, що пом’якшує покарання засудженому, суд першої інстанції об’єктивно визнав щире каяття у вчиненні злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання засудженого суд першої інстанції правильно визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в місцях позбавлення волі, призначивши останньому покарання, яке є необхідним та достатнім для його можливого виправлення.
Викладені у апеляції засудженого доводи не можуть бути підставою для пом’якшення покарання із врахуванням даних про особу засудженого, який є особою антисоціальної спрямованості, ніде не працює, немає постійного місця проживання, систематично вчиняє корисливі злочини, потребує ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 1 вересня 2010 року відносно нього - без зміни.
С У Д Д І :