У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.10.07                                                                                       Справа №14/150/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Зубкова Т.П.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі Акімовій Т.М.

За участю представників від позивача – Дерев’янко Н.В., довіреність №200/01 від 10.01.2007 р.; від відповідача – Семелюк І.Ф., довіреність №1/685 від 28.12.2006 р.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» на рішення господарського суду Запорізької області від 05.06.2007 р. у справі № 14/150/07

за позовом: Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі, м. Запоріжжя (далі УПФ України в Заводському районі);

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329», м. Запоріжжя (далі ВАТ «Запорізьке АТП 12329»);

про стягнення 2317, 86 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від № 2857 від 22.10.2007 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Хуторной В.М., судді –  Зубкова Т.П., Мірошниченко М.В., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.06.2007 р. у справі № 14/150/07 (суддя Хоролець Т.Г.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2317,86 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, та на користь державного бюджету 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відшкодування витрат і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком №2 мають здійснюватись відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач у справі, в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування», не відшкодував у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії громадянину Батраченко М. В., нарахованих і виплачених за період з 01.01.2006 р. по 31.12. 2006 р.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду, ВАТ «Запорізьке АТП 12329» звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказане рішення не відповідає фактичним обставинам справи та є необґрунтованим, оскільки під час розгляду справи не повністю з’ясовано обставини, що мають істотне  значення для прийняття рішення, а при винесені рішення суд керувався обставинами, які не були доведені. Вважає, що судом не враховано, що встановлення мінімального розміру пенсії за віком у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний рік (п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування») є державною соціальною гарантією і не має перекладатися на страхувальника шляхом включення до суми відшкодування пільгової пенсії. Судом також не взято до уваги, що пенсіонеру Батраченко М.В. призначено пільгову пенсію у розмірі 369,72 грн. щомісячно, а до відшкодування управлінням ПФУ за період липень – грудень 2006 р. заявлено з розрахунку по 409,64 грн. на місяць, тобто у складі його пенсії є доплата (надбавки/підвищення), які мають бути виключені з суми позову. В доповненні до апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом  розглянуто справу без дослідження пенсійної справи, а відтак судом не встановлено правильність встановлення надбавок, доплат та підвищення їх розміру. На думку заявника апеляційної скарги, судом безпідставно не взято до уваги відсутність джерела сплати витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2. Крім того, вважає, що даний спір потрібно розглядати за правилами адміністративного судочинства України, а не за правилами Господарського процесуального кодексу України. Просить суд рішення від 05.06.2007 р. по справі №14/150/07 скасувати.

В судовому засіданні представник відповідача підтримує доводи апеляційної скарги та заперечує проти доводів заявника, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

УПФ України в Заводському районі у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та вказує на законність та обґрунтованість судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 28.08.2007 р. за клопотанням сторін було  оголошено перерву до 25.09.2007 р. та 23.10.2007 р.

За заявою представників сторін судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації та в судовому засіданні  23.10.07 р. було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Сутність спору:  :  Колишньому працівнику Батраченко М.В., який працював на ВАТ «Запорізьке АТП 12329» була призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2 виробництв, робіт, професій, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Список №2).  

Згідно розрахунку № 1619/05 від 29.03.2007 р. позивачем за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. було виплачено пенсію Батраченко М.В. в сумі 4915,67 грн., відшкодовано відповідачем частково в сумі 2597, 81 грн. Стягнення заборгованості  в розмірі 2317, 86 грн. було предметом спору в суді першої інстанції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.06.2007 р. по справі № 14/150/07 позовні вимоги задоволено, з чим не погодився відповідач.

           Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції ВАТ «Запорізьке АТП 12329» є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», від 09.07.2003 р. №1058-ІV (далі Закон №1058- ІV), який набрав чинності з 01.01.2004 р., цей Закон є спеціальним в сфері регулювання правовідносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до розділу 15 ч. 2 Закону № 1058- ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з особливо важкими умовами праці за списком №1, шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим вищезгаданим особам пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, зазначеною нормою передбачено, що пенсії на пільгових умовах призначаються на підставі законодавства, що діяло раніше, тобто на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені випадки призначення пенсії на пільгових умовах.

Пунктом  «б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації  робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6  місяців  на  зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

              Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею  12  цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

В матеріалах справи міститься уточнююча довідка відповідача, що підтверджує стаж роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії Батраченко М.В. відповідно до норм чинного законодавства.  

Згідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 - ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» в таких розмірах: 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до зазначеного Закону.   

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають відшкодуванню підприємствами.

Отже, вищезазначеними нормами передбачено обов’язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на сплату пенсій, призначених за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих  положень" Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства  щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій, призначених  на  пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).

Матеріали справи свідчать, що позивачем на адресу відповідача було надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної Батраченко М.В. за період 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. на загальну суму 4915,67 грн. (докази надіслання містяться в матеріалах справи). Відповідно до зазначеного розрахунку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах Батраченко М.В. з січня по листопад  2006 року складає 409,64 грн. щомісяця, грудень 2006 р. - 409,63 грн.  

Відповідач зазнану у розрахунку суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії  позивачу  відшкодував частково в сумі 2597, 81 грн. Таким чином, невідшкодована сума  фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в розмірі 2317,86 грн. підлягає відшкодуванню.

Проте, із зазначеною сумою в розрахунку відповідач не погоджується, оскільки вважає, що до суми 409, 64 грн. входить доплата (надбавка/підвищення) яка повинна бути виключена із суми позову, з твердженням якого колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

В судовому засіданні 25.09.2007 р. колегія судів зобов’язала представників сторін надати розрахунок (контррозрахунок, аудиторський висновок та таке інше) щодо правомірності (неправомірності) нарахування позивачем пільгової пенсії Батраченко М.В. Відповідачем таких документів не було надано суду з посиланням на відсутність на підприємстві компетентних працівників та неможливістю проведення експертизи по аналогічній справі у зв’язку з відсутністю коштів на підприємстві. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач не довів неправомірність визначеної позивачем суми в розрахунку № 1619/05 від 29.03.2007 р.

Крім того, на думку відповідача спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства України, з  твердженням якого колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Визначення суб’єкта владних повноважень наведено у п. 7 ст. 3 КАС України, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції  (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий спір, у  якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої  влади,  орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Так, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені випадки призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно з частиною 3 статті 13 вказаного Закону дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніше як після досягнення 55 років чоловіками та 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатом атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсії до досягнення працівником пенсійного віку. Отже, зазначеною нормою не визначено такого основного критерію збору, як загальнообов'язковість, натомість встановлена можливість добровільної сплати.

Враховуючи вимоги Закону №1058 - ІV, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій не є виплатою загальнообов'язкових платежів, не відносяться до пенсійних виплат, які надаються за рахунок коштів Пенсійного фонду України або Накопичувального фонду. Вказаним Законом відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином,  в даних спірних правовідносинах УПФУ в Заводському районі хоча є органом виконавчої влади, але відносно відповідача не здійснює владних управлінських функцій, оскільки діючим законодавством прямо визначено обов’язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, призначених за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак в даному спорі не виступає як суб’єкт владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України.

Виходячи з того, що УПФ України в Заводському районі в даному випадку не зобов'язує іншу особу вчиняти певні дії, або утримуватись від їх вчинення, не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, то такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 05.06.2007 р. у справі № 14/150/07 – без змін.

Постанову оформлено відповідно до ст.84 ГПК України 24.10.2007 р.

  

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Зубкова Т.П.  Мірошниченко М.В.