Справа № 2А-994/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року м. Ковель Волинської області
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого – судді Логвинюк І. М,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі Волинської обл. справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного земельного інспектора управління Держкомзему у Ковельському районі Бручі Дмитра Миколайовича, управління Держкомзему у м. Ковелі про поновлення строку звернення до адміністративного суду, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного земельного інспектора управління Держкомзему у Ковельському районі Бручі Д. М. про поновлення строку звернення до адміністративного суду, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що Ковельським міськрайсудом розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до нього про визнання Державного акта на земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1, недійсним та у задоволенні позову було відмовлено. Рішення набрало законної сили. Земельна ділянка площею 1 00 кв. м., що була передана у власність його дружини - ОСОБА_4 на підставі Державного акта серії ВЛ № 064349, межує із земельною ділянкою, що надана на умовах оренди ОСОБА_3 11.05.10 р. він на межі земельної ділянки, що передана йому у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, побачив забиті кілки. Зрозумів, що їх забила ОСОБА_3, так як вони знаходились на межі його та орендованої нею земельних ділянок. Приблизно в середині травня місяця 2010 р. він трактором орав і ненавмисно зачепив один з кілків. Цьому не надав значення, так як інші кілки залишились на місці. На місце прибув працівник земельного відділу і пояснив, що він порушив земельне законодавство – знищив межовий знак. Позивач. В свою чергу, пояснив обставини вчинення порушення та на цьому вважав конфлікт вичерпаним. 26.10.10 р. він отримав виклик до ДВС для сплати штрафу. У ВДВС ознайомився з відповідними документами, дізнався, що на нього накладено штраф за невиконання припису від 21.06.10 р. Вважає, що жодної з норм земельного законодавства не порушив. Зазначає, що відповідач знаходиться у хороших стосунках з ОСОБА_3 Вважає оскаржувану постанову незаконною, так як відповідач діяв упереджено, працюючи в управлінні Держкомзему у Ковельському р - ні, не вправі був притягати його до адмінвідповідальності за порушення, що ніби – то вчинене на території міста Ковеля. З оскаржуваної постанови не вбачається, що ним порушено вимоги ст. ст. 107, 106 ЗК України та їх він не порушував. ОСОБА_3 не вимагала від нього встановлення якихось меж та ін. Оскаржувана постанова від 02.09.10 р. йому не вручалась, поштою не надсилалась і, як було зазначено вище, була вручена лише 28.10.10 р. Просить позов задовольнити, поновивши строк звернення до адміністративного суду.
За ухвалою суду від 12.11.10 р. як другого відповідача у справі було залучено управління Держкомзему у м. Ковелі Волинської обл..
В судовому засіданні позивач позов підтримав, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами, просить поновити строк звернення до адміністративного суду, позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з”явився, належно оповіщений, попередньо подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що проти позову заперечує, письмового заперечення проти позову до суду не подав.
Представник відповідача – управління Держкомзему у м. Ковелі Волинської обл. в судове засідання не з”явився, хоча даний відповідач належно оповіщений, причини неявки свого представника суду не повідомив, письмового заперечення проти позову до суду не подав.
На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності відповідача та представника відповідача - управління Держкомзему у м. Ковелі Волинської обл..
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, з’ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 238-1 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, покладено на органи державного контролю за використанням та охороною земель та від імені цих органів розглядати справи про адмінправопорушення і накладати адмінстягнення має право, серед числа інших посадових осіб, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земельно відповідних території.
Статтею 188-5 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність громадян (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та посадових осіб за невиконання приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів або охорону природних ресурсів
В судовому засіданні встановлено, що дійсно, у провадженні Ковельського міськрайонного суду була цивільна справа № 2-306/10 за позовом ОСОБА_3 до Ковельської міської ради та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, скасування державного акта на право приватної власності на землю, відновлення права користування земельною ділянкою, яким у позові було відмовлено.
Як вбачається з копії акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.06.10 р., складеного відповідачем Бручею Д.М. за результатами позапланової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства за участю позивача, останнім в ході обробки землі, суміжної земельної ділянки, знищено межові знаки в кількості 2 шт. в порушення вимог ст. ст. 107, 106 ЗК України. Зазначено про відмову позивача від підписання акту 23.06.10 р..
Згідно з копією припису № 000639 від 21.06.10 р., відповідачем Бручею Д.М. видано позивачеві припис з тих підстав, що при перевірці дотримання ним вимог земельного законодавства по АДРЕСА_1, встановлено, що останній, в порушення вимог ст. ст.106, 107 ЗК України, знищив межові знаки, що були встановлені 19.05.10 р. на земельній ділянці гр - ки ОСОБА_3, площею 918 кв. м. за актом про встановлення границь ділянки в натурі представниками Ковельського центру ДЗК. Зобов»язано позивача відновити межові знаки відповідно до ст. 107 ЗК України. Вказано, що даний припис належить до обов»язкового виконання, а у разі невиконання - позивач буде притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 188-5 КУпАП. Зобов»язано про виконання припису повідомити до 20.07.10 р. Вказано, що припис відправлено позивачеві по пошті 23.06.10 р.
25.06.10 р. відповідачем складено щодо позивача протокол про адмінправопорушення № 001315, згідно з копією якого, при перевірці дотримання вимог земельного законодавства 21.06.10 р. виявлено факт знищення позивачем межових знаків, що були встановлені 19.05.10 р. на земельній ділянці гр.- ки ОСОБА_3, площею 918 кв. м. для городництва, про що складався акт про встановлення границь ділянки в натурі представниками Ковельського центру ДЗК, що є порушенням ст. ст. 106, 107 ЗК України, відповідальність за що передбачена ст. 56 КУпАП, ч.1 ст.211 ЗК України. Зазначено, що позивача повідомлено про дату та місце розгляду справи про адмінправопорушення, що має відбутись 29.06.10 р., від підписання протоколу позивач відмовився, свідків правопорушення не вказано.
Копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.07.10 р. № 26 у справі про адміністративне правопорушення, стверджується, що відповідачем Бручею Д.М. 05.07.10 р., в результаті розгляду протоколу про адмінправопорушення від 21.06.10 р. № 001315, встановлено, що позивач в порушення вимог ст. ст.106,107 ЗК України, знищив межові знаки на земельній ділянці гр. - ки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1. А тому він, керуючись ст. ст. 211, 106, 107 ЗК України, ст. ст. 24, 33, 238-1, 276-278, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, постановив визнати його винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 56 КУпАП та накласти адмінстягнення в розмірі 102 грн. Дані про вручення копії оскаржуваної постанови позивачеві чи надіслання її по пошті, відсутні.
Як вбачається з копії акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.08.10 р., складеного відповідачем Бручею Д.М. за результатами оперативної перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства за участю позивача, останньому 21.06.10 р. видавався припис на усунення порушення земельного законодавства, у якому було вказано, що позивач знищив межові знаки на земельній ділянці гр.- ки ОСОБА_3 В ході повторної перевірки встановлено, що припис, в порушення вимог ст..ст.106, 107 ЗК України, не виконано. Зазначено, що копія акта відправлена по пошті, однак, не зазначено, кому саме та коли.
Згідно з копією припису № 000653 від 20.08.10 р., відповідачем ОСОБА_2 видано позивачеві цей припис з тих підстав, що при перевірці дотримання ним вимог земельного законодавства по АДРЕСА_1, встановлено, що останній, в порушення вимог ст. ст.106,107 ЗК України, припис, виданий 21.06.10 р. на усунення порушення земельного законодавства не виконав, порушивши тим самим ст. ст.106,107 ЗК України. Позивача було зобов»язано усунути порушення земельного законодавства на підставі ст.ст. 106, 107 ЗК України. Зазначено, що даний припис належить до обов»язкового виконання, а у разі невиконання – позивач буде притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 188-5 КУпАП. Зобов»язано про виконання припису повідомити до 20.09.10 р. Вказано, що припис відправлено позивачеві по пошті, однак, не зазначено, коли. З цього суд робить висновок, що копія припису 20.08.10 р. позивачеві вручена не була.
Тоді ж, а саме: 20.08.10 р. відповідачем було складено щодо позивача протокол про адмінправопорушення № 001520, згідно з копією якого, припис, виданий позивачеві на усунення порушень земельного законодавства від 21.06.10 р., виконано не було, що є порушенням ст. ст. 106, 107 ЗК України, відповідальність за що передбачена ст. 188-5 КУпАП, ч.1 ст.211 ЗК України. Зазначено, що позивача повідомлено про дату та місце розгляду справи про адмінправопорушення, що має відбутись 02.09.10 р., та що від підписання протоколу позивач відмовився, однак, при яких обставинах та у присутності яких осіб, не вказано.
Як встановлено в судовому засіданні, припис № 000653, за невиконання якого було притягнуто позивача як громадянина до адміністративної відповідальності за оскаржуваною постановою, було винесено відповідачем 20.08.10 р. Суть порушення, встановленого за даним приписом - невиконання позивачем припису № 000639, попередньо виданого відповідачем позивачеві 21.06.10 р. на усунення порушень земельного законодавства, що полягали у знищенні ним двох межових знаків.
Однак, відповідно з Положенням про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства (далі – Положення…), затвердженого наказом Держкомзему України від 09.03.04 р. № 67, у разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор діє відповідно до вимог п. п. 6.4, 6.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (далі – Порядок…), затвердженого Наказом Держкомзему України від 12.12.03 р. № 313.
Відповідно до п.6.3 Порядку…, припис складається у двох примірниках, другий з яких вручається або надсилається поштою особі, щодо якої він винесений.
З вищенаведеного суд робить висновок, що копія припису 20.08.10 р. позивачеві вручена не була.
В судовому засіданні знайшло своє ствердження посилання позивача на ту обставину, що припис від 20.08.10 р. йому ні вручено, ні надіслано відповідачем не було. Відповідачами також не надано суду доказів на спростування такого твердження позивача.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у приписі відповідача від 20.08.10 р. зазначається вимога до позивача про повідомлення про виконання припису в строк до 20.09.10 р., без детального зазначення, яке саме порушення вимог земельного законодавства вчинив він, які саме дії на усунення порушення слід здійснити позивачеві, та у який саме строк, що є порушенням положень п. 6.2 Порядку….
Також протокол про адмінправопорушення відповідачем складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, так як у ньому не зазначено місця його складення, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, пояснення особи, щодо якої його складено, інших відомостей, необхідних для вирішення справи.
Оскаржувана постанова не містить, в порушення вимог ст..283 КУпАП, викладу обставин, установлених при розгляді справи. При вирішенні справи відповідач керувався нормами ст. ст. с106, 107 ЗК України, що не мають стосунку до змісту правопорушення, передбаченого ст. 155-5 КУпАП. Крім того, санкцією ст. 188-5 КУпАП передбачено покарання у виді адміністративного штрафу для громадян в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідач, в порушення вимог ст. 33-35, 268, 278, 280 КУпАП, не повідомив позивача про дату та час, місце розгляду справи, не з»ясував, чи належно проведена підготовка справи до розгляду, не з»ясував всіх обставин, що мають значення для справи, таких як матеріальний стан позивача, його характеристика, наявність, відсутність підстав для передачі справи на розгляд громадської організації тощо, обравши міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 204 грн., тоді, як санкція даної статті для такого суб»єкта правопорушення як громадянин передбачає найсуворішу міру покарання у виді адміністративного штрафу в розмірі до 170 грн.
Знайшло своє ствердження в судовому засіданні і посилання позивача на те, що відповідачем примірник протоколу, копія оскаржуваної постанови йому не вручались та по пошті не надсилались. Це свідчить про пропуск ним строку на оскарження постанови з поважних причин, та, на думку суду, відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, дана справа підлягає розгляду та вирішенню в порядку, встановленому КАС України, строк на оскарження постанови слід поновити.
Інші посилання позивача, зазначені ним у позовній заяві про оскарження постанови, не знайшли свого ствердження в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото – і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
За змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.
Припис від 20.08.10 р. винесений, протокол у справі про адміністративне правопорушення складений, а оскаржувана постанова винесена без дотриманням вимог законодавства, а тому є підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування оскаржуваної постанови, яку слід визнати нечинною з моменту її винесення.
Відповідно до ст. 238-1 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, покладено на органи державного контролю за використанням та охороною земель та від імені цих органів розглядати справи про адмінправопорушення і накладати адмінстягнення має право, серед числа інших посадових осіб, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земельно відповідних території.
Статтею 188-5 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за невиконання приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів або охорону природних ресурсів.
Відповідно до ст. 238-1 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, покладено на органи державного контролю за використанням та охороною земель та від імені цих органів розглядати справи про адмінправопорушення і накладати адмінстягнення має право, серед числа інших посадових осіб, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земельно відповідних території.
Статтею 188-5 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за невиконання приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів або охорону природних ресурсів.
Відповідно до ст. 238-1 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, покладено на органи державного контролю за використанням та охороною земель та від імені цих органів розглядати справи про адмінправопорушення і накладати адмінстягнення має право, серед числа інших посадових осіб, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земельно відповідних території.
Статтею 188-5 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за невиконання приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів або охорону природних ресурсів.
Оскільки на час звернення позивача з даним позовом до суду з 26.10.10 р. розпочалась ліквідація посад державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земельно відповідних території управління Держкомзему у Ковельському районі, що діяли аналогічно і при управлінні Держкомзему України у м. Ковелі і відповідач охоплює своєю діяльністю територію міста Ковеля, суд вважає за доцільне з метою захисту прав позивача позов задовольнити по відношенню до двох відповідачів, так як останній на час розгляду справи має правомочність щодо вирішення питань, пов»язаних з розглядом адміністративних справ про порушення земельного законодавства на території міста Ковеля.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 159 – 163,10,11,99,100 КАС України, ст.ст.7, 9, ст.188-5, ст. ст. 245, 251, 252, 268, 272, 278, 280, 256 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк звернення до адміністративного суду.
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати постанову № 37 від 02.09.10 р., винесену державним земельним інспектором управління Держкомзему у Ковельському районі Бручею Дмитром Миколайовичем у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 204 грн.
Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: