Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа №22-11486 -2010р. Головуючий у 1-й інстанції Шевцова Н.В.
Категорія – 52 Доповідач – Черненко В.В.
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого судді - Черненко В.В.,
Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2010 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Знамянського професійного ліцею, професійно-технічного училища №39 с. Дмитрівка, Знамянського району Кіровоградської області про поновлення на роботі, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Знамянського професійного ліцею, про поновлення на роботі, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи свій позов тим , що вона працювала на посаді вихователя гуртожитку ПТУ -39 с. Дмитрівка , Знамянського району Кіровоградської області.
Позивач зазначила , що наказом №29-к від 08.09.2009 року вона була звільнена за п.1 ст.40 КЗпП України в зв’язку тим , що згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 480 від 04.06.2009 року , діяльність ПТУ -39 була припинена, а його правонаступником став Знамянський професійний ліцей.
Позивач вважає , що її було звільнено з роботи з порушенням чинного законодавства і просила суд поновити її на посаді вихователя, стягнути із Знамянського професійного ліцею на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08 вересня 2009 року, стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 1700 гривень.
Рішенням Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2010 року в задоволені позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення позивача відбулось з порушенням ст. 43 КЗпП України, однак позов не може бути задоволений в зв’язку з тим , що позивач звернулась до суду з позовом в порушення місячного терміну передбаченого ст. 233 КЗпП України, зазначивши при цьому , що позивач була ознайомлена з наказом про звільнення і отримала трудову книжку в день звільнення, 08.09.2009 року, відповідно мала право звернутись до суду за захистом своїх прав до 08.10.2009 року, позовна заява позивачем подана до суду лише 14.01.2010 року, клопотання про поновлення строку на зверненням до суду не подавала.
Колегія суддів перевірила доводи викладені в апеляційній скарзі і дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги у апеляційного суду відсутні з наступних підстав .
Як вбачається з апеляційної скарги , скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції виходячи з того , що судом першої інстанції питання про пропуск строку звернення до суду з позовом , судом не порушувалось.
Згідно зі ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки .
З матеріалів справи вбачається, що позивач була ознайомлена з наказом про звільнення і отримала трудову книжку в день звільнення, 08.09.2009 року, що свідчить про те , що перебіг терміну для звернення до суду почав текти з 09.09.2009 року і закінчувався 09.10.2009 року. Позивач до суду за захистом свого прав на протязі місячного терміну не зверталась, а до суду звернулась тільки 14.01.2010 року. Заяви про поновлення строку для звернення до суду не подавала.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмовивши позивачеві в задоволені позову в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Обставини на які посилаються скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу, а так як скаржник не надав до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження апеляційної скарги , то підстави для скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312, 314, 315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий – суддя:
Судді :