Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22—12610 - 2010 р.          Головуючий у 1-й інстанції : Циганаш  І.А.

  Категорія   34                                        Доповідач по справі :       Черненко В.В.

    РІШЕННЯ

         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17   листопада    2010 року .                 Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                                      Головуючого судді: Черненко .В.В.

                                                                                       Суддів: Потапенко В.І. Кодрул М.А.

                                                                                      При секретарі : Донець А.Ю.

         Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною     скаргою  ОСОБА_2   на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 вересня  2010 року по справі за позовом  ОСОБА_2  до ВАТ«Паляниця», ВАТ НАСК «Оранта», третьої  особи,  яка не заявляє  самостійних вимог  щодо предмету спору, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок  дорожньо - транспортної пригоди ,-

                                                                  В С Т А Н О В И Л А :

      ОСОБА_2   звернувся  до суду з позовом до ВАТ«Паляниця» третьої  особи,  яка не заявляє  самостійних вимог  щодо предмету спору, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок  дорожньо – транспортної  пригоди , мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 22.12.2007 року   о 6 годині в м. Кіровограді на території хлібозаводу №1 ВАТ « Паляниця» водій ВАТ «Паляниця» ,ОСОБА_3,  не впоравшись  з керуванням  автомобілем  «ГАЗ -53» д.н. НОМЕР_2,   скоїв наїзд    на автомобіль  марки ГАЗ 32213 СПГ, д/н НОМЕР_1, який знаходився в його оперативному управлінні  відповідно до довіреності . Постановою  Кіровського районного суду м. Кіровограда  від 19.02.2008 року, ОСОБА_3, був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу.

         Позивач зазначив , що в  результаті ДТП його автомобіль був пошкоджений і підлягав ремонту.          Відповідно до  акту виконаних робіт №06 від 28 січня 2008 року  , виданого ПП ОСОБА_4, за надані послуги з обслуговування та ремонту  пошкодженого автомобіля  було сплачено -  12845 гривень .  Позивач також  зазначив, що не маючи коштів , щоб розрахуватись  за ремонт автомобіля,  він вимушений був взяти   кредит в кредитній спілці «Простір» в сумі 12845 гривень. За оформлення  кредиту  він заплатив  кредитній спілці 94 гривні, а 12 березня 2008 року виплатив процентну ставку в сумі 612,34 гривні.    Крім того  24.02.2008 року він розрахувався  з ПП ОСОБА_5 за ремонт дисків пошкодженого автомобіля, загальною сумою 77 гривень. Позивач вказав , що оскільки він на автомобілі,  який було пошкоджено, займався підприємницькою діяльністю то , що б  не  порушувати умови   зобов’язань взятих на себе по доставці хлібобулочних виробів  у с. Германівна, Компаніївського району  він  вимушений був укласти угоду  з ОСОБА_6  на транспортне обслуговування  доставки хлібобулочних виробів до с. Германівна за , що він заплатив  ОСОБА_6 1250 гривень.   Позивач зазначив , що оскільки відповідач  добровільно не бажає відшкодовувати заподіяні  йому збитки то він  вимушений був звернутись до суду за захистом свої порушених прав . Позивач просив стягнути з відповідача на  його користь 14878 гривень 34 копійки заподіяної матеріальної шкоди та 10000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди. Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог  про стягнення заподіяних матеріальних збитків  до  19397,5 гривень

       Під час розгляду справи до участі по справі в якості  співвідповідача було притягнуто НАСК «Оранта».

        Рішенням Ленінського  районного суду м. Кіровограда від 28 вересня 2010 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній   скарзі  ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

              Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної   скарги, відповідно до статті 303 ЦПК України, колегія суддів апеляційного  суду  дійшла  висновку, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню частково ,  рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

        Відмовляючи в задоволені позову,  суд першої інстанції  встановив , що 22.12.2007 року   о 6 годині в м. Кіровограді на території хлібозаводу №1 ВАТ « Паляниця» , водій ВАТ «Паляниця» ОСОБА_3  не впоравшись  з керуванням  автомобілем  «ГАЗ -53» д.н. НОМЕР_2,   скоїв наїзд    на автомобіль  марки ГАЗ 32213 СПГ, д/н НОМЕР_1, яким керував  ОСОБА_2, в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін, матеріалами адміністративної справи  № 3-8150/08.  Суд також встановив , що  до НАСК «Оранта» 24.12.2007 року  надійшла заява №81 від ВАТ «Паляниця» про страхове відшкодування, відповідно до якої ВАТ «Паляниця» просили страхову компанію  визначити  розмір страхового відшкодування та просили страхову компанію  виплатити страхове відшкодування  на користь ОСОБА_2  Вказана заява  підписана    безпосередньо страхувальником та ОСОБА_2  Суд встановив , що  відповідно до матеріалів  адміністративної справи  та довідки страхового  агента НАСК «Оранта» , транспортний засіб позивача отримав  механічні пошкодження лівої бокової частини, диску  лівого заднього  колеса . Суд зазначив , що  за даними ПП ОСОБА_4 та згідно акту виконаних робіт , позивачу надавались послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля , згідно даного акту  були використанні  такі запасні частини: боковина передня, боковина задня, боковина верхня , та інші, були також проведені  роботи по  зняттю та встановленню балонів (пропан, метан) установка обшивки  стелі, установка сидінь, ковриків полу, установка скла та інші. Суд зазначив , що ні зазначений акт виконаних робіт, ні будь який інший документ  не підтверджує необхідність  виконаних робіт в даному об’ємі, саме в наслідок ДТП. Будь яких інших доказів  спів розмірності завданої  шкоди  та виконаних робіт позивачем не надано.  Надані в судовому засіданні пояснення позивача про те , що він не був повідомлений про необхідність звернення до страхової компанії, спростовується його підписом на заяві №81 від 24.12.2007 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що  оскільки позивач  не проводив дослідження на предмет оцінки вартості матеріальних збитків, при пошкоджені автомобіля, до страхової компанії  вчасно не  звернувся  за виплатою  страхової премії, та в зв’язку з тим , що позивачем не надано  доказів того, в  чому саме полягає  моральна шкода та з яких міркувань  позивач виходив  визначаючи  розмір шкоди  ,  суд вважає за необхідне відмовити йому в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

 Колегія суддів вважає, що з такими висновками суду першої інстанції  не можливо погодитись,  оскільки висновки суду ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах  в  порушенням норм процесуального права.

 Відповідно до ст.. ст.. 10 ,  11  ЦПК України  суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та  на підставі наданих доказів.

Відповідно до  ст..213 ЦПК України обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин , на які  сторони посилаються,  як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами  які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст..215 ЦПК України  в рішенні суду  повинно бути вказано на підставі яких доказів та  з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення .

          Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

     Колегія суддів дослідила матеріали справи  встановила , що  з матеріалів справи вбачається, що   22.12.2007 року  о 6 годині в м. Кіровограді на території хлібозаводу №1 ВАТ  «Паляниця»,  водій ВАТ «Паляниця» ОСОБА_3,  не впоравшись  з керуванням  автомобілем  «ГАЗ -53» д.н. НОМЕР_2,   скоїв наїзд    на автомобіль  марки ГАЗ 32213 СПГ, д/н НОМЕР_1, який знаходився в його оперативному управлінні  відповідно до довіреності .

         ОСОБА_3,  постановою  суду від 19.02.2008 року був визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу.

         Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час  виконання своїх трудових обов’язків.

В матеріалах справи знаходиться договір  обов’язкового страхування  цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів  №1711 від 09.11.2007 року  з якого вбачається , що  між   ВАТ НАСК  «ОРАНТА» та ВАТ « Паляниця» укладено договір страхування відповідно до якого об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов’язані  з відшкодуванням Страхувальником, цивільно –правова відповідальність якого застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

         Відповідно до зазначеного договору  договору,  автомобіль «ГАЗ -53» д. н. НОМЕР_2,    відносився до переліку  забезпечених  транспортних засобів страхувальника.

         24  грудня  2007 року  до страхової компанії було подано заяву  про страхове відшкодування , з якої вбачається , що  заявник -  представник  страхувальника та ОСОБА_2  просять  визначити  суму страхового відшкодування  відповідно до договору страхування та провести її виплату.  До заяви було надано  довідка про  факт дорожньо - транспортної пригоди , та інші документи які відносяться  до страхової події.    

      З матеріалів справи вбачається , що    24 грудня 2007 року  , на території ВАТ «Паляниця» штатним аварійним комісаром Кіровоградської обласної дирекції ВАТ НАСК  «ОРАНТА»  було оглянуто пошкоджений  транспортний засіб ГАЗ 32213 , реєстраційний номер НОМЕР_1, про що складено протокол огляду та калькуляції затрат на ремонт. (а.с.205).

          Відповідно до  ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних  засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

         Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних  засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.  Про те, як вбачається  з матеріалів справи, страхова компанія  не виконала  вимоги викладені в ст. 37  зазначеного Закону, пославшись на те , що ОСОБА_2 не   звернувся до страхової компанії  із заявою на відшкодування вчасно.    

         Колегія суддів вважає, що  такі доводи  страхової компанії  є немотивованими, оскільки як уже зазначалось до страхової компанії надходила заява   про відшкодування  шкоди відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних  засобів»  і страхова  компанії «ОРАНТА, повинна була відповідно до чинного законодавства розглянути   даний страховий випадок  і   відповідно до заяви від 24  грудня  2007 року   та наданих  до заяви  матеріалів  прийняти рішення про виплати відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних  засобів» .  Також з матеріалів справи вбачається , що позивач , вдруге звертався до страхової компанії з проханням  дати відповідь   коли будуть здійснені  виплати по страховому випадку , на що 30 вересня 2009 року  на адресу  позивача   було направлено лист від імені ВАТ НАСК  «ОРАНТА»   з якого вбачається , що  страхова компанія  повідомляє   позивача , що виплати  про страховому відшкодуванню  проводяться у  місячний термін з моменту звернення  та, що в провадженні Ленінського районного суду  м. Кіровограда знаходиться  справа  за його позовом до ВАТ «Паляниця»  про  відшкодування збитків заподіяних  ДТП.

       Зазначені обставини свідчать  про те , що ВАТ НАСК  «ОРАНТА»  в добровільному порядку не бажала  здійснити виплати в зв’язку із страховим випадком за участю позивача.

       За змістом ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних  засобів» при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

        Як вбачається з матеріалів справи,  позивач надав до суду  свої розрахунки на відшкодування заподіяної шкоди в результаті ДТП, відповідно до яких сума, яка підлягає відшкодуванню  становить    12845 гривень. Відповідачі по справі мали можливість відповідно до норм  процесуального права , ст. 60 ЦПК України,   спростувати  доводи позивача в частині  зазначених розрахунків,   проте  відповідачі по справі  не надали ніяких  доказів  на спростування   доказів  позивача в цій частині.

         Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Виходячи із встановленого, колегія суддів дійшла висновку , що ВАТ НАСК «Оранта»  повинна відповідно до договору обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності  власників  наземних транспортних засобів №1711 від 09.11 2007 року провести виплати страхового відшкодування,  які виникли  в результаті ДТП  24.12.2007 року  за участю ВАТ  «Паляниця»  та  ОСОБА_2  Сума яка підлягає   відшкодуванню   в результаті ДТП становить   12845 гривень .

В частині позовних вимог  про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

      Згідно зі ст. 1167 ЦК України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

      З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював  підприємницьку діяльність  . Засобом здійснення  цієї діяльності був автомобіль який був пошкоджений під час  ДТП. Позивач  пояснив , що в результаті  цієї ДТП він був позбавлений не тільки  засобів для існування в матеріальному плані , але переніс і  великі  моральні страждання та переживання , так як змінився звичний  уклад і образ його життя, він вимушений був докладати додаткових зусиль  не тільки для свого існування та його сімї але і  для вирішення  питань по фінансуванню ремонту автомобіля, та  регулювання його підприємницької діяльності, в зв’язку з укладеними договорами .

       Колегія суддів вважає, що  доводи позивача є обґрунтованими і вважає за можливе стягнути з ВАТ «Паляниця» , як  прямого  заподіювача   шкоди,   3000 гривень на відшкодування моральної шкоди, виходячи із розумності та виваженості  при визначені  суми яка підлягає стягненню.

       В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони не є предметом розгляду даної справи.

          Керуючись  ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314,316,  319 ЦПК України, колегія суддів ,-

                                                           ВИРІШИЛА :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_2  -   задовольнити частково.

            Рішення  Ленінського  районного суду м. Кіровограда від 28 вересні 2010 року   – скасувати.

           Ухвалити нове рішення, яким   позов ОСОБА_2  до ВАТ«Паляниця», ВАТ НАСК «Оранта», третьої  особи,  яка не заявляє  самостійних вимог  щодо предмету спору, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок  дорожньо – транспортної  пригоди задовольнити частково.

           Стягнути з НАСК «Оранта»  на користь ОСОБА_2 12845(дванадцять тисяч вісімсот сорок п’ять) гривень ,170 гривень  за сплачений судовий збір , 30 гривень за  ІТЗ справи.  

           Стягнути з ВАТ «Паляниця» на користь ОСОБА_2 3000( три тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди.

          В задоволені інших позовних вимог відмовити.

         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до суду  касаційної інстанції  протягом двадцяти днів  .

Головуючий – суддя

Судді :