Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа №22-5839-2010р. Головуючий у 1-й інстанції –Павелко І.Л.
Категорія – 46 Доповідач – Черненко В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого судді Черненко В.В.,
Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Животовській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, зазначаючи при цьому, що з відповідачем по справі перебувала у шлюбі з 20.09.1997 року. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.04.2009 року зазначений шлюб було розірвано. Під час розгляду справи про розірвання питання про розподіл майна не ставилось. Позивач зазначила , що під час спільного проживання з відповідачем було набуто наступне майно: стіл кухонний, диван, телевізор, DVD-плеєр, пилосос, підставка під телевізор, стіл – трюмо, два карнизи, люстра кухонна, два метало пластикові вікна, пральна машина, меблева стінка, душова кабіна, стіл з раковиною для ванної кімнати, дзеркало з полицею для ванної кімнати, унітаз з бачком, двоє міжкімнатних дверей, всього на загальну суму - 19666 гривень. Крім того позивач зазначає, що за період шлюбу було здійснено ремонт(поліпшення) квартири, яка належить відповідачу на праві приватної власності, на суму 15000 гривень. Для ремонту квартири було взято кредит на суму 20000 гривень, який було оформлено на неї, а відповідач був поручителем по даному кредиту. Після розлучення відповідач не повертає спільно придбані речі і вони знаходяться в квартирі № АДРЕСА_1. Посилаючись на ст.ст. 62 ч.1, 68 ч.1, 69ч.1 , 70, 71 ,72ч.2 СК України , позивач просила визнати об’єктом спільної сумісної власності квартиру №АДРЕСА_1 та поділити спільно придбане під час шлюбу майно , виділивши позивачу Ѕ частини квартири № АДРЕСА_1, пральну машину, стіл кухонний, стіл з раковиною для ванної кімнати, дзеркало з полицею для ванної кімнати, меблеву стінку, телевізор, DVD-плеєр, пилосос.
Під час розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги і просила поділити спільне майно виділивши відповідачу : два метало пластикові вікна, душову кабіну, унітаз з бачком, двоє міжкімнатних дверей, стіл кухонний, телевізор, DVD-плеєр, пилосос, навісну підставку під телевізор, один карниз, люстру кухонну. Всього на загальну суму - 11741 гривня. Також просила стягнути з відповідача на її користь 5185 гривень, як компенсацію вартості спільного майна подружжя, а також стягнути з відповідач на її користь 28496,13 гривень, компенсацію витрат понесених по сплаті основного кредиту, комісії банку та відсотків за користування кредитом.
ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву і просив суд визнати прихованим майном, придбане під час шлюбних відносин, кв.АДРЕСА_2 та зобов’язати ОСОБА_1 виплатити йому ј частину вартості зазначеної квартири, зобов’язати ОСОБА_1 повернути золоту каблучку та золотий ланцюжок, визнати існуючий борг за його кредитним зобов’язанням спільним і розподілити порівну, Позивач також просив вирішити питання щодо рівноправного розподілу майна: пральної машинки, столика з раковиною для ванної кімнати, дзеркала з полицею для ванної кімнати, меблевої стінки, DVD-плеєра , пилососа, дивана , столика - трюмо, двох карнизів, люстри кімнатної, люстри кухонної, стінки меблевої - (дитячої), посуду, постільної білизни, банної білизни, пральної машинки «Зірочка», квартири №АДРЕСА_2.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2010 року позов було задоволено частково.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення, суду першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав .
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що сторони перебували у шлюбних відносинах з 20.09.1997 року по 8.04.2009 року . В період шлюбу сторони проживали в кв. № АДРЕСА_1.
Суд встановив що під час сумісного проживання сторони придбали майно: стіл кухонний, диван, телевізор, DVD-плеєр, пилосос, підставку під телевізор, столик –трюмо, два карнизи, люстру кухонну, два метелопластикові вікна, пральну машинку»Самсунг», меблеву стінку для прихожої, душову кабіну, столик з раковиною, дзеркало з полицею, унітаз з бачком, двоє міжкімнатних дверей, посуд.
Суд дійшов висновку, що в задоволені позовних вимог, як по основному позову так і по зустрічному позову в частині розподілу майна набутого під час шлюбних відносин , а саме: меблів, посуду , білизни, карнизу необхідно відмовити , оскільки сторони добровільно розподілили спірне майно. В позовних вимогах ОСОБА_1, про стягнення з ОСОБА_2, грошової компенсації за ремонтні роботи , суд також відмовив за недоведеністю позовних вимог. Суд відмовив в задоволені вимог по зустрічному позову про розподіл кв.АДРЕСА_2, за безпідставністю вимог.
Суд першої інстанції відмовив в задоволені вимог викладених в зустрічному позові в частині витребування у ОСОБА_1 золотого ланцюжка та золотої обручки , а в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації по залишку кредиту, в сумі 1350 гривень задовольнив. Суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за спільно придбане майно: двох міжкімнатних дверей , унітазу, душової кабіни в розмірі 2825 гривень, та 3150 гривень по кредитних зобов’язаннях ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ставилося питання про скасування рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2010 року в частині стягнення з ОСОБА_1 - 1350 гривень , та змінити рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації по кредитним зобов’язанням ОСОБА_1, збільшивши суму стягнення до 14298,06 гривень. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
Колегія суддів вважає, що вимоги викладені в апеляційній скарзі підлягають задоволенню частково.
Перевіривши матеріали справи та прийнявши до уваги пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільним існуючого боргу, за використаним власним кредитом та стягнення 1350 гривень не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, зокрема кредитний договір, на підтвердження того , що зазначена кредитна лінія була відкрита на ОСОБА_2 і що кошти які були отримані по даному кредиту використовувались на спільні нужди сімї.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини на які посилаються скаржники в апеляційній скарзі в частині стягнення з ОСОБА_2 14298,06 гривень , як компенсацію в зв’язку з понесеними нею витратами по кредитному договору від 11.01.2008 року №56, не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги і не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу. ОСОБА_1 не надала належних доказів на підтвердження своїх вимог, викладених в апеляційній скарзі, а тому в цій частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Таким чином , виходячи із встановлених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільним існуючого боргу, за використаним власним кредитом, і відповідно в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 312, 314, 315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2010 року скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільним існуючого боргу, за використаним власним кредитом, і в цій частині позовних вимог - відмовити .
Виключити з резолютивної частини рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.03.2010 року абзац 5, який починається словами: «…. стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію залишок кредиту у сумі 1350 гривень…» .
В іншій частині рішення залишається без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий – суддя:
Судді :