Справа № 2а-1056/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         14 жовтня 2010 року                                           Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

           в складі:   головуючого судді: Мороз В.П.

                             при секретарі :        Соболєвої Н.С.    

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про стягнення щомісячної соціальної допомоги діям війни,-

ВСТАНОВИВ:

    У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, у зв’язку з чим згідно ст. 6 того ж Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це за період з 01.01.2006 року по 31.08.2010 року така допомога їй не виплачувалася у належному розмірі, що позивач вважає неправомірним. На підставі викладеного просив суд поновити пропущений строк, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнути з останнього на свою користь заборгованість з виплати доплати до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.08.2010 та судові витрати по справі.

Особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачеві, що має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська була призначена та виплачувалася пенсія, що у 2007-2009 р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного. Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оспорює правомірність визначення відповідачем розміру пенсії, що виплачувалася йому за період з 01.01.2006 року по 31.08.2010р.

Станом на початок спірного періоду питання підвищення розміру пенсії для дітей війни були врегульовані положеннями ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою було визначено, що для осіб, що мають відповідний статус, розмір пенсії, довічного утримання або соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. З 01 січня 2006 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, п. 17 ст. 77 якого у 2006 році була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на законі.

З 01.01.2007 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, ст. ст. 71, 111 якого у 2007 році коло осіб, на яких поширюється чинність  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, було істотно звужене, для решти осіб дія згаданої норми була зупинена.

09.07.2007 року Конституційним Судом України було ухвалене рішення у справі № 6рп-2007, яким визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71  “Про державний бюджет України на 2007 рік”. У зв’язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Оскільки згідно ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, дії відповідача за період з 01.01.2007 року до 08.07.2007 року не можуть бути визнані неправомірними, оскільки відповідають чинному на той час законодавству, а позовні вимоги в частині, що стосується цього періоду, задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на законі. В той же час позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, пп. 2 п. 41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.

22.05.2008 року Конституційним Судом України було ухвалене рішення у справі № 10-рп/2008, яким визнані неконституційними положення пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. У зв’язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності згаданим Законом України.

Оскільки згідно ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, дії відповідача за період з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року не можуть бути визнані неправомірними, оскільки відповідають чинному на той час законодавству, а позовні вимоги в частині, що стосується цього періоду, задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на законі. В той же час позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. є обґрунтованими.

У 2009 році зміст статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» не змінювався та розмір підвищення не корегувався, тому розмір підвищення до пенсії як «дитині війни» має бути таким як і у 2007-2008 роках. За таких обставин вимоги позову, заявлені щодо періоду з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. підлягають задоволенню.  

Строк позовної давності у спірних правовідносинах суд вважає таким, що підлягає поновленню, оскільки зазначені позивачем причини його пропуску, з урахуванням його похилого віку та фактичних обставин справи, оцінює як поважні. Крім того, у спірних правовідносинах строк позовної давності застосуванню не підлягає, оскільки підвищення до пенсії, яке передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, є складовою пенсії, а згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. ст. 94 КАС України судові витрати у розмірі 3, 40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  ст. ст. 6, 17, 69, 94, 104, 128, 160-163 КАС України ,-

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Строк для звернення до суду – поновити.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська в частині виплати ОСОБА_1 пенсії у періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. без урахування підвищення, встановленого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії, що була виплачена ОСОБА_1 у періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2009 р. з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                В.П. Мороз