НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                            ВИРОК

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

               23 листопада 2010 року     справа № 1-300/10        м. Нововолинськ  

    Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

        головуючого                         судді Свередюка А.В.,

        при секретарі                                   Гнатюк К.В.,

        за участю прокурора                       Недумової С.С.,

        підсудного                                       ОСОБА_1,

        потерпілої                       ОСОБА_2,

        законного представника потерпілої ОСОБА_3,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одружений, працює на ВП "Шахта №9 Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" підземним електрослюсарем, не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1

    у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, — суд,

встановив:

    30 серпня 2010 року в ранковий час ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 таємно викрав з жіночої сумочки бувший у використанні мобільний телефон марки "Нокіа 2760" вартістю 320 грн. з сім-карткою мобільного оператора "Діджус" вартістю 10 грн., які належать потерпілій ОСОБА_2, спричинивши останній майнової шкоди на загальну суму 330 грн. Крім того, ОСОБА_1 в той же час в тому ж самому місці таємно викрав паспорт громадянина України, який належить ОСОБА_2

    ОСОБА_1 свою вину у інкримінованих йому злочинах визнав повністю, показав, що 30 серпня 2010 року він та ОСОБА_2 знаходились в підвалі будинку АДРЕСА_2 Коли ОСОБА_2 вийшла з підвалу, він з її жіночої сумки викрав мобільний телефон марки "Нокіа" з сім-карткою та паспорт на ім'я останньої. Сім-картку та паспорт він викинув у смітник, а  мобільний телефон забрав собі. 31 серпня 2010 року він повернув ОСОБА_2 мобільний телефон. Навіщо скоїв крадіжку не знає, вважає що вчинив це, оскільки знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Розуміє, що вчинив протиправно, у вчиненому щиро кається.

    Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 30 серпня 2010 року познайомилась з підсудним, вони разом гуляли під час цього розпивали спиртні напої. Заночували разом з ОСОБА_1 в підвалі будинку АДРЕСА_2 Зранку вона вийшла на вулицю, а її сумка залишилась в підвалі. Після цього забрала сумку і поїхала до дому. Пізніше виявила, що з її жіночої сумки зник мобільний телефон та її паспорт. Вона зателефонувала ОСОБА_1, однак він сказав що з її сумки нічого не брав. Пізніше зізнався в крадіжці та повернув їй мобільний телефон.

    Представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 суду пояснила, що 30 серпня 2010 року її дочка ОСОБА_2 сказала що буде ночувати у своєї подруги. 31 серпня 2010 року коли дочка повернулась до дому то виявила, що у неї пропав мобільний телефон та її паспорт. Спочатку ОСОБА_1 не зізнався, що викрав вищевказані речі та паспорт, але згодом він визнав що вчинив крадіжку та повернув мобільний телефон.

    Суд, враховуючи те, що учасники судового розгляду не заперечують, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

    Суд визнає ОСОБА_1 винним у таємному викраденні чужого майна та  паспорта громадянина України

      Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.185, ч.3 ст.357 КК України.

    Речові докази: мобільний телефон марки "Нокіа-2760" переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.с.39) — залишити останній.

    Щодо підсудного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (а.с.32).

    Обставиною що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

    Обставинами що пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає: з'явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочинів, щире каяття, те що злочинами не завдано тяжких наслідків, добровільне відшкодування завданого збитку.

    При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів та дані про особу: характеризується по місцю проживання та роботи позитивно (а.с.49,51), раніше не судимий (а.с.55), і вважає що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання із застосуванням ст.70 КК України.

    Керуючись ст.323, ст.324  КПК України, — суд,

                                  засудив:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, призначивши покарання:

    за ч.1 ст.185 КК України у виді виправних робіт  за місцем роботи на строк один рік із відрахуванням із суми заробітку в дохід держави десять відсотків щомісячно;

    за ч.3 ст.357 КК України у виді штрафу у розміні 510 (п'ятсот десять) грн.

    На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді виправних робіт за місцем роботи на строк один рік із відрахуванням із суми заробітку в дохід держави десять відсотків щомісячно.

    Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишити ОСОБА_1  — підписку про невиїзд.

    Речові докази: мобільний телефон марки "Нокіа-2760" переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 — залишити останній.

    Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.

Головуючий                  підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                         А.В. Свередюк