ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2007 р. | Справа № П-10/230 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.
При секретарях судового засідання: Бабінець У.В.,Томашевській А.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Прокурора Рожнятівського району в інтересах держави
в особі Брошнів-Осадської селищної ради,
вул. 22 Січня, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район,77611
до відповідача: Дочірнього підприємства «Пружинник»
Відкритого акціонерного товариства
Експериментального заводу «Лісдеревмаш»
вул. Незалежності, 42, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район,
про: стягнення заборгованості в сумі 18051 грн. 44 коп.
За участі представників сторін:
від позивача: Родіков І.С. - юридичний консультант,
(довіреність № 126 від 18.06.07р.)
від відповідача: Сеничак С.М. - голова правління,
(паспорт серія - СС № 301533 від 15.05.97р. )
Мірзоєв Ю.С. - голова спостережної ради,
(паспорт серія - СС № 082410 від 11.07.96р.)
в с т а н о в и в:
Прокурором Рожнятівського району в інтересах держави в особі Брошнів-Осадської селищної ради заявлено вимогу про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 18051 грн. 44 коп.
Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав, мотивуючи тим, що відповідач в порушення умов договорів оренди землі від 02.01.04р. та від 02.01.05р., укладених з Брошнів-Осадською селищною радою , не виконував грошових зобов»язань зі сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, в зв»язку з чим за період з 01.01.06р. по 29.05.07р. виникла заборгованість в сумі 18051,44 грн.
Представники Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, вказуючи на відсутність будь-яких зобов»язань по сплаті орендної плати з посиланням на те, що Відповідач не укладав зазначених позивачем договорів оренди землі. Орендні правовідносини між сторонами виникли тільки 29.05.07р., у зв»язку з укладанням та реєстрацією договорів оренди землі за № 040730900029 та № 040730900030 від 29.05.07р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
В силу ст.2 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. N 161-XIV / надалі –Закону /, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст.1 цього ж Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 14 Закону передбачена письмова форма договору оренди землі.
Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений в письмові формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами законодавства, та скріплюється печаткою.
В даному випадку, договори оренди землі від 02.01.04р. та від 02.01.05р., на які посилається позивач, як на підставу стягнення орендної плати в сумі позову, з боку відповідача підписані невстановленою особою, преамбула договорів не містить прізвища та посадового становища особи, уповноваженої відповідачем на укладання таких договорів.
Разом з тим, позивач, посилаючись на те, що відповідач фактично користується орендованою земельною ділянкою площею 2,5202 га для обслуговування виробничих приміщень, вважає дані договори схваленими відповідачем шляхом прийняття до виконання, а отже укладеними в розумінні цивільного законодавства України.
Проте, такі доводи позивача є помилковими.
Порядок укладення договору оренди землі, вимоги щодо його форми, змісту, умов договору, набрання ним чинності врегульовані розділами II-IV Закону.
Відповідно до ч.2.ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі дотримано згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду.
В даному випадку, істотні умови договору оренди визначені ст.15 зазначеного Закону, серед яких, зокрема, - об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки). Цією ж нормою Закону передбачено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Як свідчать обставини справи, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка передається в оренду згідно з договорами оренди землі від 02.01.04р. та від 02.01.05р. - не встановлені, акт визначення таких меж не складався. Не містять матеріали справи і акта приймання-передачі об»єкта оренди. Акт обстеження земельних ділянок та технічного стану існуючих будівель і споруд ДП «Пружинник»від 25.12.03р, на який посилається позивач, не є актом визначення меж в натурі.
За наведених обставин, у суду відсутні правові підстави вважати зазначені договори оренди укладеними.
Крім того, згідно ст.20 Закону, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом, а в силу ст.18 цього ж Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Частиною 2 ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації договору.
Як свідчать обставини справи, договори оренди землі від 02.01.04р. та від 02.01.05р. не зареєстровані відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.98р. Відповідно до п.2 цього Порядку, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Так, згідно з п.4 Порядку, реєстрація договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів; Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться державним органом земельних ресурсів (п.13 Порядку), в зв»язку з чим посилання позивача на реєстрацію договорів оренди в журналі селищної ради згідно з довідкою сільради № 245 від 31.10.07р. –не спростовують факту відсутності державної реєстрації зазначених договорів.
Натомість, факт відсутності державної реєстрації зазначених договорів підтверджуються довідкою Рожнятівського районного відділу Івано-Франківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»№ 30 від 10.10.07р., наданої на запит суду та згідно з ухвалою від 04.10.07р.
В силу ч.3 ст.640 ЦК України, договір, який підлягає державній реєстрації є укладеним з моменту державної реєстрації, а в силу ч.1 ст. 210 ЦК України , правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту такої реєстрації.
За наведених обставин , норм законодавства та приймаючи до уваги те, що сторонами не досягнуто визначених законом та обов»язкових в силу закону істотних умов договору оренди землі щодо об»єкту оренди, а також те, що договори оренди землі від 02.01.04р. та від 02.01.05р. не зареєстровані у встановленому законом порядку, у суду є достатні підстави для висновку про те, що такі договори є нечинними в розумінні ст.18 Закону України «Про оренду землі»та неукладеними в розумінні ч.3 ст.640, ч.1 ст.210 ЦК України, ч.2.ст. 180 Господарського кодексу України.
Доводи позивача про те, що відповідач фактично користувався протягом спірного періоду земельною ділянкою площею 2,5202 га, не заслуговують на увагу та за наведених вище норм Закону не спростовують того факту, що вищезазначені договори є невчиненими , тобто такими, що не відбулись, у зв»язку з чим у суду відсутні правові підстави для висновку про порушення відповідачем зобов»язань за цими договорами щодо сплати орендної плати. Відповідно до ст.21 Закону, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, таким чином підставами виникнення зобов»язань по сплаті орендної плати, може бути тільки договір оренди землі, укладений відповідно до вимог законодавства.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. N 161-XIV, ст. 125 Земельного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25.12.98р., ст.207, ч.3 ст.640, ч.1 ст.210 ЦК України, ч.2.ст. 180, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
в и р і ш и в :
в позові –відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Шелест С.Б.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 09.11.2007р.
Внесено в діловодство
пом. судді Кузишин У.Б.