КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9422/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
"04" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Борисюк Л.П.,
Суддів: Бараненка І.І.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області до відділу Держкомзему в Бахмацькому районі Чернігівської області про стягнення необгрунтовано отриманої суми виручки та штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Державна інспекція з контролю за цінами в Чернігівській області звернувся з позовом до відділу Держкомзему в Бахмацькому районі Чернігівської області (далі –відповідач або Відділ) про стягнення необгрунтовано отриманої суми виручки та штрафу на суму 23 115,00 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2009 року в задоволенні позову –відмовлено.
На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
З урахуванням вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до Положення про відділ Держкомзему в Бахмацькому районі Чернігівської області, затвердженого наказом Держкомзему від 18.09.2008 року № 441, відділ Держкомзему в Бахмацькому районі Чернігівської області є територіальним органом Держкомзему і підзвітне та підконтрольне відповідно головному управлінню Держкомзему у Чернігівській області та Держкомзему.
Відповідно до Положення про відділ Держкомзему в Бахмацькому районі, затвердженого наказом Держкомзему від 18.09.2008 року за № 441, відповідач в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомзему, головного управління Держкомзему у Чернігівській області, Положенням про Відділ Держкомзему в Бахмацькому районі Чернігівської області. Дане положення також регламентує відповідні завдання, які Відділ зобов’язаний виконувати, в тому числі п. 11 Положення передбачено, що Відділ організовує та здійснює в установленому порядку надання платних послуг згідно з переліком, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів.
Відділ виконує земельно-кадастрові роботи, надає послуги та визначає вимоги щодо виконання таких робіт на платній основі державними органами земельних ресурсів відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 року за № 1619. Крім того, розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг встановлені наказом Держкомзему. Мінфіну України, Мінекономіки України № 97/298/124 від 15.06.2001 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 10.07.2001 року за № 579/5770 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг».
Для виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, Кабінет Міністрів України Постановою № 1619 від 01.11.2000 року затвердив Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів (далі –Порядок). На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000 року, Державним комітетом України по земельним ресурсам, Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України виданий наказ за № 97/298/124 від 15.06.2001 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за № 579/5770 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг».
Так, 05.11.2008 року працівниками позивача проведено перевірку діяльності відповідача з питань встановлення тарифів за період з 01.12.2007 року по 01.11.2008 року, за наслідками якої складений акт перевірки від 05.11.2008 року за № 006487. Висновками вказаного акту перевірки зафіксовано, що за перевіряємий період відповідачем за оформлення проектів договорів оренди землі стягувалась плата з фізичних осіб у розмірі 15,00 грн.; з юридичних осіб у розмірі 40,00 грн.; за внесення (надання) відомостей до (з) бази даних Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру стягувалась плата з юридичних осіб –60,00 грн. На думку позивача, відповідачем необгрунтовано стягувалась плата за вищезазначені послуги, тому сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зарахуванню в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.
На підставі акту перевірки від 05.11.2008 року за № 006487 Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області було прийнято рішення за № 80 від 17.11.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким було вирішено вилучити у Відділу Держкомзему в Бахмацькому районі в дохід держави 7 705,00 грн. необгрунтовано одержаної виручки та штраф в розмірі 15 410,00 грн.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів може погодитись з огляду на слідуюче.
Вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року за № 298/215, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного законодавства в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Положенням ст. 13 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 14 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року за № 220 була затверджена типова форма договору оренди землі.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що договір оренди землі повинен відповідати вимогам Закону та типовій формі договору оренди землі, тому колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що надання відповідачем такої послуги, як оформлення проектів договорів оренди землі, за зверненням фізичних та юридичних осіб, не призвело до порушення вимог чинного законодавства.
Крім того, згідно таблиці 6.1 п. 7 наказу Держкомзему, Мінфіну України, Мінекономіки України за № 97/298/124 від 15.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.07.2001 року за № 579/5770 «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», встановлений розмір оплати послуг за оформлення проектів договорів оренди землі, яка для фізичних осіб становить – 15,00 грн., юридичних –40,00 грн., тому посилання позивача в акті перевірки щодо допущених порушень відповідачем державної дисципліни цін не грунтуються на вказаних вимогах законодавства України.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ст. 193 Земельного кодексу України передбачено, що державний земельний кадастр –це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Відповідно до ст. 194 Земельного кодексу України, призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Згідно з ст. 195 Земельного кодексу України, основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.
Відповідно до абз. 20 п. 5 Порядку, державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі послуги за надання витягів з державного земельного кадастру.
Тобто, законодавцем передбачено, що для забезпеченням необхідної інформації щодо регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування; бізнес-планів та проектів землеустрою необхідні відомості з державного земельного кадастру, які можуть бути надані державними органами земельних ресурсів, відповідно до абз. 20 п. 5 Порядку.
Пунктом 20 таблиці 6.1 наказу Держкомзему, Мінфіну України, Мінекономіки України за № 97/298/124 від 15.06.2001 року передбачено розмір оплати послуги за унесення (надання) відомостей до (з) бази даних Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, яка з юридичних осіб становить 60-80 грн.
Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, судова колегія приходить до висновку, що висновки позивача в акті перевірки від 05.11.2008 року щодо неправомірного одержання відповідачем необгрунтованої суми виручки є безпідставними, так як плата за надання послуг за оформлення проектів договорів оренди землі та унесення (надання) відомостей до (з) бази даних Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру Відділом стягувалась відповідно до вимог чинного законодавства, тому підстав для стягнення з відповідача в дохід держави необгрунтовано одержаної виручки в сумі 7 705,00 грн. та штрафу в розмірі 15 410,00 грн. у суду немає.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: _____________Л.П. Борисюк
Судді: _____________І.І. Бараненко
_____________ В.Ю. Ключкович