Копія
Справа № 11-793/ 2006 року Головуючий в 1 інстанції Стецюк І.С.
Категорія: ст. 236 ч.І Доповідач: Лінник П.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
Головуючого - Дуфнік Л.М.
Суддів: Цінника П.О., Матущака М.С.
з участю прокурора Підлісного О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією та доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1. на вирок Теофіпольського районного суду від 30 жовтня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Бортівка Теофіпольського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше несудимого.
- засуджено за ст. 263 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1. звільнено з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Запобіжний захід ОСОБА_1. залишено попередній - підписку про невиїзд.
Долю речових доказів вирішено згідно ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те. що він у червні 2006 року знайшов в будинку свого покійного батька ОСОБА_2., що в с Бортівка Теофіпольського району та незаконного зберігав без передбаченого законом дозволу у власному мисливському сейфі, за місцем свого проживання 1 набій калібру 7.62 мм і 240 набоїв калібру 5.6 мм, які згідно висновку експерта відносяться до категорії боєприпасів і є придатними для стрільби.
В поданій на вирок суду апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду змінити, пом'якшити покарання і на підставі ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому стверджує, що йому не було роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, що призвело до порушення його права на захист. Вказує, що судом у недостатній мірі враховані обставини. Які пом'якшують покарання. Зокрема те, що він вину визнав повністю, чисто сердечно розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується та є інвалідом 3-ї групи.
В заперечення на апеляцію прокурор просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення. Вважає, що судом під час призначення Михайльчуку М.І.
2
покарання вірно враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу засудженого.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та часткову підтримку апеляції тільки в частині пом'якшення покарання і застосування ст. 69 КК України, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова палата -
знаходить
що апеляція засудженого підлягає до задоволення.
Суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1. винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 263 ч.І КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та перевіреним у судовому засіданні доказам і не оспорюється будь-ким із учасників судового розгляду в тому числі і самим засудженим, який повністю визнав свою вину у скоєному та щиросердечно розкаявся у вчиненому.
Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_1. суд не в повній мірі врахував усі обставини , які пом'якшуються покарання. Що він вперше притягується до кримінальної відповідальності та являється інвалідом 3-ї групи, що ніяких негативних наслідків від скоєного злочину не наступило.
За таких обставин колегія суддів вважає за можливе застосувати щодо ОСОБА_1. ст. 69 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - задовільнити .
Вирок Теофіпольського районного суду від ЗО жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
За ст. 263 ч.І КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 550 гривень.
В решті вирок суду залишити без зміни.