РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Адаменко О.Г.
Суддів Руснак А.П.
Кірюхіної М.А.
при секретарі Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року,
ВСТАНОВИВ:
1 червня 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який складає 884 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 грудня 2005 року між ними зареєстровано шлюб, від шлюбу мають дочку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є ОСОБА_8 З березня 2009 року вона припинила сімейні стосунки з відповідачем, оскільки між подружжям втрачене почуття любові та взаємоповаги і відновлення сімейних стосунків не можливо. Дочка проживає разом з нею. Добровільно відповідач кошти на утримання дитини не надає.
Заочним рішенням Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Шлюб, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_6, зареєстрований 10 грудня 2005 року відділом реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим України, актовий запис № 1672, розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 800 грн. щомісячно, починаючи з 1 червня 2010 року до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено. Суд допустив негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Ухвалою Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд зазначеного заочного рішення.
Після цього ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення суду від 26 липня 2010 року і ухвалити нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд не обґрунтував своє рішення і не врахував його матеріальний стан, а саме те, що на його утриманні знаходиться непрацездатний батько. Крім того, рішенням суду з нього було стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі, але він працює, а тому суд повинен був стягнути з нього аліменти у частці від його доходу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_9 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що шлюбні стосунки між подружжям припинено, подальше збереження сім’ї неможливе.
У цій частині рішення не оскаржується, а тому колегією суддів відповідно до вимог частини 1 ст. 303 ЦПК України не перевіряється.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі – 800 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є батьком дитини, проживає окремо і добровільно регулярної матеріальної допомоги позивачу на утримання дитини не надає.
Проте, встановлюючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд у порушення вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України не обґрунтував своє рішення і, всупереч вимогам частини 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, не врахував обставини, які мають суттєве значення для визначення розміру аліментів.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини 1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Апеляційним розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_6 проживає в м. Сімферополі і працював у ТОВ «Фора-Крим» на посаді спеціаліста в області маркетингу з 17 липня по 24 вересня 2010 року. Його середня заробітна плата за цей період складала 1096,5 грн. на місяць.
Позивач не надала доказів, що відповідач крім основної заробітної плати має додаткові доходи, які не можливо урахувати, або що його заробіток є мінливим і нестабільним.
Та обставина, що відповідач 24 вересня 2010 року звільнився з роботи, не свідчить про те, що він ухиляється від працевлаштування і має неконтрольовані доходи, які перебільшують середньостатистичну заробітну плату.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1. стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
2. стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
3. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4. інші обставини, що мають істотне значення.
Дитина знаходиться на утриманні ОСОБА_5, яка проживає в м. Сімферополі і працює у філії Національного університеті біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» на посаді секретаря-машиністки.
Середня заробітна плата ОСОБА_5 за 2009 рік складала 660,45 грн. на місяць.
З медичних довідок вбачається, що дитина часто хворіє і потребує санаторно-курортного лікування.
З урахування цих обставин колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Доводи ОСОБА_6 що на його утриманні знаходиться непрацездатний батько, не підтверджуються ніякими документами.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду має бути змінено в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з твердої грошової суми у розмірі 800 грн. на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктами 3, 4 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року змінити в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми у розмірі 800 грн. на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: