КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.11.2010                                                                                           № 13/85

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Баранця  О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з’явився.

 від відповідача - не з’явився.

третьої особи– не з’явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.09.2010

 у справі № 13/85 ( .....)

 за позовом                               Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна"

 до                                                   Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           ОСОБА_1

 про                                                   стягнення заборгованності 20622,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про стягнення 20622,02 грн. виплаченого страхового відшкодування

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄПРПОУ 31235110) 20588 (двадцять тисяч п’ятсот вісімдесят вісім),02 грн. страхового відшкодування, 205 (двісті п’ять), 88 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять п’ять),62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року і прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що рішення є незаконним та необ'єктивним через невідповідність висновкам викладеним в рішенні суду чинному законодавству України, та було грубо порушено норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору по суті.

При винесенні оскаржуваного Рішення від 07.09.2010 р., Судом 1-інстанції було зроблено не доведений належним чином висновок про винність ОСОБА_1 й відповідно настання його цивільно-правової відповідальності у ДТП, оскільки відсутній жодний вирок чи постанова суду про визнання ОСОБА_1 винним, та грубо порушено норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В засідання суду 09.11.2010 року відповідач, позивач та третя особа повноважних представників не направили та не повідомили суд про причини їх неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, відповідача та третьої особи враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, 20.12.2006 року між ОСОБА_2 (надалі - страхувальник) та  ЗАТ “СК “Український страховий Альянс” (після зміни назви –ЗАТ “СК “АХА Україна”, що зазначено в п. 1.1 ст. 1 “Загальні положення” Статуту ЗАТ “СК “АХА Україна” у новій редакції) було укладено договір страхування наземного транспорту № 087523/05АК від 20.12.2006 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв’язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1 (надалі –автомобіль ВАЗ)

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2007 року на 12 км + 950 м Південного обходу м. Кіровограда відбулося зіткнення автомобіля  Mitsubishi Grandis (надалі - Mitsubishi), державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_1 із автомобілем ВАЗ, під керуванням громадянина ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ був пошкоджений. Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України. Вищезазначена обставина підтверджується Довідкою Кіровоградського ВДАІ при УВВС України в області № 14413 від 10.09.2007 року, в якій дізнавач зазначив, що ДТП, яке відбулося 07.09.2007 року на 12 км + 950 м Південного обходу м. Кіровограда, стало наслідком порушення водієм ОСОБА_1 правил обгону на перехресті.

Відповідно до висновку приватного експерта – автотоварознавця № 264                     від 01.10.2007 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1, складає 32311,84 грн., вартість матеріального збитку, пошкодженого внаслідок ДТП ТЗ становить 25227,24 грн. Згідно висновку судового експерта –автотоварознавця № 613 від 22.10.2007 року ринкова вартість автомобіля ВАЗ 21112, державний номерний знак НОМЕР_1, станом на 22.07.2010 року складає 11951,37 грн.

У зв’язку з настанням страхової події –“пошкодження або знищення застрахованого ТЗ внаслідок ДТП – події, яка виникла при русі ТЗ, в результаті якого спричинена шкода застрахованому ТЗ”, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 087523/05АК від 20.12.2006 року, згідно ст. 25 Закону України „Про страхування”, на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування - ОСОБА_2, страховиком (позивачем) був складений страховий акт № 11071/05/12 від 15.11.2007 року зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату 21132,02 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2007 року страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 21132,02 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 19825 від 20.11.2007 року.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦПВВНТЗ № ВА/2661551 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, 20.03.2009 року позивачем направлена на адресу відповідача Претензія № 554 з вимогою виплати страхового відшкодування в розмірі 21132,02 та витрат на проведення експертиз в сумі 820 грн. у відповідності до норм ст. 35 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, проте зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на положення п. 12.1 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Полісом ОЦПВВНТЗ № ВА/26615514298611 передбачена франшиза у розмірі 510,00 грн. Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 20 622,02 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до преамбули Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

В порушення ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відповідач не відреагував на Претензію № 554 від 20.03.2010 року, безпідставно та немотивовано виплату не здійснив.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.  

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2 мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки із-за взаємодії з яким завдано механічні пошкодження транспортному засобу належному страхувальнику позивача.

У складі здійсненої оплати за договором № 087523/05АК від 20.12.2006 року ОСОБА_2 було включено вартість довідки Кіровського ВДАІ при УМВС України в області, яка склала 34,05 грн.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України “Про страхування” страхове відшкодування –це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Як, зазначено ч. 2. ст. 9 Закону страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного та цілком обґрунтованого висновку, що покладення на відповідача обов’язку оплати довідки при здійснені ним страхового відшкодування є безпідставним, в результаті чого заборгованість відповідача з виплати страхового відшкодування складає 20588,02 грн., а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 20622,02 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 20588,02 грн.

Колегія суддів вважає, що винність дій ОСОБА_1 доведена відповідно до інформації наданої УМВС України в Кіровоградській області та згідно довідки Кіровоградського ВДАІ при УМВС України в області № 14413 від 10.09.2007 року.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2010 року у справі № 13/85 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 13/85 повернути до господарського суду міста Києва.

          3. Копію постанови направити сторонам.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 11.11.10 (відправлено)