КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.10.2010                                                                                           № 23/313

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Калатай  Н.Ф.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з’явились

 від відповідача -не з’явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.08.2010

 у справі № 23/313 ( .....)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

 до                                                   Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

 про                                                   стягнення 23006,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу 22473,69 грн. страхового відшкодування, виплаченого позивачем гр. ОСОБА_1 за полісом добровільного комплексного страхування транспортного засобу № 19G-0274364 від 22.05.2009 року (автомобіль Mazda 6, номер НОМЕР_1), яке сталось з вини гр. ОСОБА_3., цивільну відповідальність якого (забезпечений транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 5205, номер НОМЕР_3) застраховано відповідачем за умовами Полісу обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 40717, 450 грн. вартості автотоварознавчого дослідження та 83 грн. витрат на оплату довідки ДАІ.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року, повний текст якого підписаний 18.08.2010 року у справі № 23/313 позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 83 грн. збитків у вигляді витрат на довідку ДАІ, 230,06 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 22923,69 грн. припинено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу 22923,69 грн., з яких 22473,69 грн. - сума виплаченого позивачем гр. ОСОБА_1 страхового відшкодування, 450 грн. - вартість автотоварознавчого дослідження, в той час як 83 грн. витрат на оплату довідки ДАІ позивачу не сплачені.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд змінити рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі № 23/313 в частині стягнення 83 грн. збитків.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті спірного рішення не прийняв до уваги, що згідно ст. 56.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни зобов'язані безоплатно надавати на запит страховиків та МТСБУ інформацію, якою вони володіють (у тому числі і конфіденційну), що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або з подіями, що були підставою для подання потерпілими вимог про відшкодування шкоди МТСБУ.

Ухвалою від 13.09.2010 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С.А., судді Калатай Н. Ф., Синиця О. Ф. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/1 від 26.10.2010 року справу № 23/313 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Баранця О. М., Синиці О. Ф.

Позивач та відповідач в жодне судове засідання представників не направили, про причини неявки представників у судове засідання суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників сторін  за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

22.05.2009 року позивач як страховик та гр. ОСОБА_1. як страхувальник уклали поліс добровільного комплексного страхування транспортного засобу № 19G-0274364 (далі Договір 1), предметом якого, в тому числі, є страхування легкового автомобілю Mazda 6, 2008 року випуску, державний  номер НОМЕР_1, , номер кузова НОМЕР_2 (далі Автомобіль 1).

Договір 1 діє з 23.05.2009 року по 22.05.2010 року.

Відповідач 2 як страховик та гр. ОСОБА_2 як страхувальник уклали поліс обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4071730 (далі Договір 2), предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3., забезпечений транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 5205, 1983 року випуску, державний номер НОМЕР_3 (далі Автомобіль 2), строком дії з 00:00 годин 19.11.2008 року до 18.11.2009 включно.

23.07.2009 о 17-50 на перехресті вул. Рюміна з просп. Леніна в м. Миколаєві сталося ДТП – зіткнення Автомобіля 1, яким керував ОСОБА_1., та Автомобілю 2, яким керував ОСОБА_3. (власник-ОСОБА_5.), що підтверджується довідкою УДАІ УМВС України в Миколіївській області № 8/5406 від 04.08.2009 (т. 1 а.с.18).

Спірне ДТП сталося в результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3., якого постановою Новоодеського районного суду Миколіївської області №3-1102/2009 від 21.09.2009 ( а.с. 72) визнано винною особою.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено Автомобіль 1.

За замовленням позивача, Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4. проведено автотоварознавче дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Автомобілю 1 внаслідок спірного ДТП, за результатам якого 10.08.2009 Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4. складено Звіт про незалежне експертне дослідження вартості матеріального збитку, заподіяного власникові дорожнього транспортного засобу № 147 (далі Звіт № 147) (т. 1 а.с.14-16).

Вартість проведення вказаного дослідження становить 450 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями акту № 147 прийома – передачі виконаних робіт від 10.08.2009 року, рахунку на оплату № 74 від 10.08.2009 року. Вказана сума  позивачем сплачена в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 1785 від 14.08.2009 року (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до Звіту № 147 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику Автомобілю 1, складає 23343,69 грн.

На підставі страхового акту № 68114 від 15.08.2009 року (а.с.11) позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором 1, сплатив за заявою гр. ОСОБА_1. (а.с.12 т.1) АКБ «Укрсоцбанк» (вигодонабувач за Договором 1) 22983,69 грн. (яка становить суму збитків (23343,69 грн.), зменшену на суму франшизи ( 360 грн.), що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень №1795 від 17.08.2009 року та № 1807 від 19.08.2009 року (т. 1 а.с.74).

Враховуючи, що за умовами Договору 2 цивільно – правову відповідальність особи, яка винна у завданні спірних збитків, застраховано відповідачем, позивач  звернувся до відповідача та гр. ОСОБА_3. з претензією від 26.10.2009 року (а.с.10 т.1), в якій просив відповідача перерахувати позивачеві витрати на відновлення пошкодженого автомобілю в сумі 23433,69 грн., з яких 450 грн. становить вартість авто товарознавчого дослідження, 22983,69 грн. сума виплаченого за Договором 1 страхового відшкодування, зменшена на суму франшизи, визначеної умовами Договору 2, в розмірі 510 грн., які позивач просить сплатити гр. ОСОБА_3.

На вказану претензію відповідач відповів листом № 1804 від 23.03.2010 року (т. 1 а.с. 29), в якому повідомив про те, що надані позивачем документи містять певні неточності, а саме, в копії постанови Новоодеського районного суду Миколіївської області №3-1102/2009 від 21.09.2009 року  відсутня печатка, а отже, відповідач не має правових підстав для задоволення вказаної претензії, а у випадку надання копії даної постанови оформленої належним чином, відповідач повернеться до розгляджу порушеного питання.

25.02.2010, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом до відповідача.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач сплатив позивачу грошові кошти в сумі 22923,69 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 27089 від 21.05.2010 року, внаслідок чого суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 83 грн. витрат на отримання довідки ДАІ слід зазначити наступне.

Відповідач зазначені кошти сплачувати відмовився, посилаючись на статтю 56.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд першої інстанції вимоги позивача про стягнення з відповідача 83 грн. витрат на довідку ДАІ задовольнив з посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України, з чим колегія суддів погодитися не може з огляду на таке.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено наступне:

- у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29);

- страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (ст. 34.1);.

- якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (ст. 34.2);

- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни зобов'язані безоплатно надавати на запит страховиків та МТСБУ інформацію, якою вони володіють (у тому числі і конфіденційну), що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або з подіями, що були підставою для подання потерпілими вимог про відшкодування шкоди МТСБУ. Підрозділи Державтоінспекції МВС України також надають безоплатно страховикам та МТСБУ на їх запити відомості про реєстрацію транспортних засобів, з власниками яких ці страховики укладають договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дорожньо-транспортні пригоди, що мали місце (ст. 56.1).

Отже, стягнення витрат, пов’язаних з отриманням довідки ДАІ, статтями 29, 34 спеціального відносно загальних норм цивільного законодавства Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено, в той час як ст. 56.1 вказаного Закону встановлена можливість безоплатного отримання зазначеної інформації.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 83 грн. підлягає скасуванню, в задоволенні вказаних вимог відмовляється.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення», в якому повно відображені  обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі № 23/313 підлягає зміні, оскільки висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, провадження у справі в частині стягнення 22923,69 грн. підлягає припиненню, в задоволенні решти вимог відмовляється.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати позивача за подачу позовної заяви покладаються на відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та враховуючи висновки, що їх дійшов суд апеляційної інстанції при розгляді справи по суті, судові витрати позивача за подачу позовної заяви покладаються на позивача .

Судові витрати відповідач за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі №23/313 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва  від 17.08.2010 року у справі № 23/313 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі № 23/313 в наступній редакції:

          « 1. Провадження у справі в частині стягнення 22923,69 грн. припинити.

             2. В решті в позові відмовити.»

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 24175269) витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 23/313.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 04.11.10 (відправлено)