Справа №2-5406/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              21 вересня 2010 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого  судді                                  Максименко О.І.

при секретарі                                                       Кузьминій С.Д.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Управління  Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про  визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

                                                                        В С Т А Н О В И В:

              Позивачка звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України № 2195- IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.

18 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача для перерахунку пенсії та нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги. Відповіддю Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.05.2010 року  позивачці було відмовлено.

    Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2009 роках така допомога їй виплачувалась не в повному обсязі.

Верховна Рада України ст. ст. 77,110 Закону України № 3235-ІУ від 20.12.05 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік", та п.12 ст. 71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ч. 2. ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Розмір   соціальної   допомоги,   відповідно   до   статті   6   Закону   України   „Про соціальний захист дітей війни", становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна    пенсія    за    віком,    відповідно    до    ст..   28    Закону    України    „Про загальнообов'язкове    державне    пенсійне    страхування",    встановлюється    у   розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 350 гривень, з 01 квітня - 359 гривень, з 01 жовтня - 366 гривень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня -  470 гривень, з 01 квітня -  481 гривня , з 1 липня – 482 гривні; з 01 жовтня -  498 гривень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня – 498 гривень, з 01 листопада – 573 гривні.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2010 року складає – 695 грн., з 01 квітня – 706 грн., з 01 липня – 709 грн.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме ч. 2. ст. 46 Закону, передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно  до   Закону  України   «Про  соціальний  захист  дітей   війни»  невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за період з 01.07. по 31.12.2007 року складає 735 грн. 30 коп.; невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за період з 01.01. по 30.04.2008 року складає 567 грн. 30 коп.; невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за період з 01.05. по 31.12.2008 року складає 780 грн. 40 коп.; невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за 2009 рік складає 1225 грн. 20 коп.; невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за період з 01.01. по 31.05.2010 року складає 699 грн. 40 коп. Отже, сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.07.2007 по 30.04.2010 рік складає  4007 грн. 60 коп.

На підставі викладеного позивачка просить суд поновити строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на його користь недоплачену  щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 01.07.2007 по 30.04.2010 рік в розмірі 4006 грн. 60 коп. та зобов'язати відповідача в подальшому при нарахуванні пенсії нараховувати йому щомісячну соціальну державну допомогу відповідно  до   Закону   України   «Про   соціальний   захист  дітей  війни».

            В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позивачці на момент її звернення до суду виплачується соціальна державна допомога відповідно Закону   України   «Про   соціальний   захист  дітей  війни». Попередні нарахування та виплати відповідачем були здійснені в рамках діючого законодавства.

   Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,  що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

  Як встановлено в судовому засіданні позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в її пенсійному посвідченні.

  Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків  більше мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

            18 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача для перерахунку пенсії та нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги. Відповіддю Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.05.2010 року  позивачці було відмовлено.

    Відповідно до ч.2 ст.87 закону України «Про пенсійне забезпечення» від 6 грудня 1991 року суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь – яким строком.

    Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачці у 2007 році суд виходить з наступного.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50%  від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відновлено дію ст. 6  цього закону.

Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачці починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07,2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V « Про Державний бюджет України на 2007 рік"  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

У відповідності до частини 3 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімальною розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року N 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшені на 1 відсоток.

Крім того, згідно ч.2 ст.85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91р. №1 788-ХІ (з наступними змінами та доповненням) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію  позивачці починаючи з липня ( за повний місяць) по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:

липень-вересень [(406 грн.+1%) х 30%] х 3 міс. = 410,06 х30% х 3 = 123,02 х 3 = 369,06 грн.;

жовтень-грудень [(411 грн. + 1%') х 30%] х 3 =415,11 грн. х 30% х З -=124,53 грн. х 3= 373,59 грн.

а всього за 2007 рік -   742,65 грн.

    Підстави для перерахунку за період з січня по липень 2007 року - були відсутні оскільки позивачка не надала доказів, що вона є інвалідом і їй повинні підвищити пенсію відповідно до ст. 6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відносно вимог по виплатам за 2008-2009 роки,  суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-У1 «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-1У викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утриманим чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року  відсутні, оскільки позивачці пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 гри. щомісячно (10% від 470 гри. - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48 грн. 10 коп., тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.

Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008     рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195- 1Ув новій редакції.

Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2І95-1У.

Ст.. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі: - з 1 січня - 470 грн.; з 1 квітня - 481 грн., з  1 липня - 482 грн,, з 1 жовтня - 498 грн.

Ст. 54 ч.3 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2009 рік затверджений в розмірі, що діяв у грудні 2008 року – 498 грн., з 01 листопада 2009 року в розмірі 573 грн.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2010 року складає – 695 грн., з 01 квітня – 706 грн., з 01 липня – 709 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з травня  2008 року(за повний місяць відповідно до  ч.2 ст,85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р.) по 31 грудня 2009 року в наступних розмірах;

травень – червень 2008 року - (481 гри. х 30%) х 2 міс. = 144,3 х 2 = 288,60 грн.

липень - вересень  (482 грн. х 30%) х 3 міс. = 144,6x3   =433,80 грн.

жовтень-грудень   (498 грн. х 30%) х З міс. = 149,40 х 3 =  448,2 грн.

а всього за 2008 рік -   1170,60 грн.

січень-жовтень 2009 року(498 грн. х 30%) х 10 міс. = 1494 грн.

листопад-грудень ( 573 грн. х 30%) х 2 міс. = 343 грн. 80 коп.

а всього за 2009 рік – 1837 грн. 80 коп.

    січень-березень 2010 року (695 грн. х 30%) х 3 міс. = 625 грн. 50 коп.

    квітень-травень (706 грн. х 30%) х 2 міс. = 423 грн. 60 коп.

а всього за 2010 рік – 1049 грн. 10 коп.

    На підставі викладеного суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня - 48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.

    Вище наведене свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду України не виконував, що стало причиною звернення позивачки до суду.

    Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з  22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивачці у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.

    Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача надалі здійснювати перерахунок розміру щомісячної соціальної допомоги дітям війни, задоволенню не підлягають, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

    Н а підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача  на користь позивача оплачені ним при подачі позову судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,11,60,214,215 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити  частково.

 Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплат ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірними.

 Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

  В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на користь держави судові витрати в сумі 8,50 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

Рішення може бути оскаржене на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя                                                             О.І. Максименко