Справа № 2-3021/10

   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 року   Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -  судді                         Максименко О.І.

    при секретарі                               Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська, Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права на житлове приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся з  вказаним позовом до суду.

    В обгрунтування своїх позовних вимог  позивач посилається на те, що  06.07.1984 року мати позивача, ОСОБА_2, отримала ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1. Особовий рахунок був відкритий на її ім‘я, як основного квартиронаймача. На момент отримання ордеру в склад її сім‘ї входив її чоловік ОСОБА_3 В 1985 році, при звільненні позивача з місця позбавлення волі, він вселився в спірну квартиру як член сім‘ї наймача та набув право на спірне житлове приміщення з письмового дозволу всіх дорослих членів сім‘ї.

    В 1995 році помер його батько ОСОБА_3, який був виписаний зі спірної квартири у зв’язку зі смертю, актовий запис № 1897 від 26.10.1995 року.

    В тому ж році позивач знову був засуджений Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська строком на 6 місяців умовно з відстрочкою вироку, в наслідок чого був виписаний  зі спірної квартири, про що дізнався лише в 2009 році, коли отримував новий паспорт у зв’язку зі втратою старого.

В 1999 році померла його мати ОСОБА_2, що підтверджується актовим записом про смерть №22 від 01.09.1999 року.

    Після отримання позивачем паспорта у серпні 2009 року він звернувся до КЖЕП №13 для реєстрації прописки за вказаною адресою, але йому було відмовлено з причин відсутності дозволу членів його сім‘ї на спірне приміщення у зв’язку зі смертю всіх дорослих членів його сім‘ї.

    Позивач вважає, що має право на житлове приміщення квартири АДРЕСА_1, оскільки придбав його в 1985 році. Просить визнати за ним право на вказане житлове приміщення та зобов‘язати КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська укласти з ним договір найму на спірне житлове приміщення.

В судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові та просили його задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки ордера на вселення в спірну квартиру у позивача немає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали  справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають  задоволенню.

Відповідно ст.65 Житлового Кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно ст. 71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору — судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадках взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі — протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.

Як встановлено в судовому засіданні, 06.07.1984 року мати позивача ОСОБА_2 отримала ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1.  Особовий рахунок був відкритий на її ім‘я, як основного квартиронаймача. На момент отримання ордера в склад її сім‘ї входив її чоловік ОСОБА_3

З 05.07.1985 року позивач проживав та був прописаний за даною адресою, що підтверджується ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.1995 року, де судом встановлено місце проживання та реєстрації ОСОБА_1 в спірній квартирі, довідкою №55 від 25.03.2010 року виданою Бабушкінським районним військоматом м. Дніпропетровська та довідкою КЖЕП №13 про його виписку із квартири АДРЕСА_1.

В жовтні 1995 року помер батько позивача, що підтверджується актовим записом про смерть № 1897 та який був виписаний зі спірної квартири у зв’язку зі смертю.

02.02.1995 року ОСОБА_1 був засуджений Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.222 9-6 КК України строком на 6 місяців з відстрочкою виконання вироку. 23.06.1995 року ухвалою Бабушкінського районного суду відстрочка виконання вироку була відмінена та ОСОБА_1 був направлений до виправної колонії суворого режиму для відбування покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі. Строк покарання рахувався з моменту його затримання, з зарахуванням до строку відбування час знаходження під вартою з 18.11.1994 року по 02.02.1995 року. В наслідок цього ОСОБА_1 був виписаний  зі спірної квартири, що підтверджується довідкою №4258 від 29.10.2010 року виданою КЖЕП №13, хоча він знаходився у місцях позбавлення волі менше ніж 6 місяців.

03.05.1996 року позивач був звільнений з виправної колонії №45 Дніпропетровської області та прибув до обраного місця проживання за спірною адресою, де став на профілактичний облік у Бабушкінському РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, що підтверджується відповіддю Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 46/2-7063 від 09.06.2010 року.

В 1998 році позивач втратив паспорт та 05.08.2009 року отримав новий у зв’язку з втратою старого, де дізнався про свою виписку зі спірної квартири.

В 1999 році померла мати позивача, ОСОБА_2, що підтверджується актовим записом про смерть №22 від 01.09.1999 року, яка на момент перебування позивача з колонії в 1995 році не зверталася до КЖЕП із заявою про виписку ОСОБА_1 та не зверталася до суду з позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Враховуючи, що позивач проживав в спірній квартирі з 1985 року та в момент відбування покарання у місцях позбавлення волі був безпідставно виписаний з квартири, суд прийшов до висновку про визнання за ОСОБА_1 право на житлове приміщення в квартирі АДРЕСА_1.

Згідно ст. 64 ЖК України  члени сім*ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, тому суд вважає, що позивач має право вимагати укладення з ним окремого договору найму житлового приміщення.

Оскільки позивач має право на житлове приміщення в спірній квартирі, проживав та проживає за спірною адресою, сплачує комунальні послуги, що підтверджується квитанціями про сплату комунальних послуг та договорами про надання послуг, укладених від імені позивача, суд прийшов до висновку необхідність зобов’язання КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення в квартирі АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64,65,71 ЖК України,  ст.ст. 3,10,11,60,214,215 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на житлове приміщення квартири АДРЕСА_1.

    Зобов*язати КЖРЕВП Бабушкінського району  м. Дніпропетровська укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                     О.І.Максименко