АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Медяного В.В.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради, Вінницької районної ради, УМГ «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз», НАК «Нафтобаз України» в особі Бердичівського ЛВУМГ про визнання частково недійсним рішення ради, визнання частково недійсним державного акту на право постійного користування землею, зобов’язання ради розглянути заяви про виділення земельної ділянки у користування та приватизацію землі,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради, Вінницької районної ради, УМГ «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз», НАК «Нафтобаз України» в особі Бердичівського ЛВУМГ про визнання частково недійсним рішення ради, визнання частково недійсним державного акту на право постійного користування землею, зобов’язання ради розглянути заяви про виділення земельної ділянки у користування та приватизацію землі,
Цією є ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради про зобов’язання розглянути заяви про виділення земельної ділянки у користування та приватизацію землі. Зазначено, що відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 18 жовтня 2010 року в частині відмови у відкритті провадження у справі по частині позовних вимог, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, у якій просять у хвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року в цій частині скасувати та зобов’язати суд розглянути їх позов разом не розділяючи позовні вимоги. Посилаються на те, що дане питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, при неповному з’ясуванні та врахуванні всіх обставин, що мають значення для справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення скаржника, що з’явилася до суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі та одночасно про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами заявлено також вимоги до Стрижавської селищної ради про зобов'язання розглянути їх заяви про виділення земельної ділянки у користування та приватизацію землі, та надати їм рішення за результатами розгляду їх заяв.
Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснено, що:
- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень
- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, а тому відповідні вимоги позивачів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду , оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог, оскільки дані вимоги відповідно до рішення Конституційного Суду України мають розглядатися саме в порядку адміністративного судочинства, про що зазначено в ухвалі суду. Зазначене не перешкоджає позивачам звернутися до суду з окремим позовом в порядку адміністративного судочинства і в разі необхідності одночасно порушувати питання про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду.
Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун