КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.09.2010                                                                                           № 10/82

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -ОСОБА_1 дов від 16.03.2010р.

 від відповідача 1- не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належно;

від відповідача 2 - Динник В.В. дов. від 2.12.2009р. № 02-04\605, Григоренко О.С. дов. від 23.09.2010р. № 02-04\601, Сидоренко О.О. від 23.09.2010р. № 02-04\601

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2010

 у справі № 10/82 ( .....)

 за позовом                               ОСОБА_5

                              ОСОБА_6

 до                                                   ВАТ "Побутові послуги"

                                                  Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"

 про                                                   визнання недійсним іпотечного договору та договорів про внесення змін та доповнень до нього

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (позивачі), як акціонерами та членами більшості спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Побутові послуги", заявлений  позов до Відкритого акціонерного товариства "Побутові послуги" та до Акціонерно —комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (відповідачі) про визнання недійсним іпотечного договору від 14.07.06р., укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 та договорів про внесення змін та доповнень до нього від 25.10.06р., 20.02.07р., 05.06.07р. та від 02.06.08р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що іпотечний договір від 14.07.06р. та договори про внесення змін та доповнень до нього від 25.10.06р., 20.02.07р., 05.06.07р. та від 02.06.08р. укладені в інтересах іншої, ніж товариство, фізичної особи, неуповноваженою товариством особою та з порушенням чинного законодавства, а саме: з порушенням вимог п.8.1, 8.3, 8.4 Статуту товариства, вимог статей 46,47 Закону України «Про господарські товариства», статей 92,98,160,161 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.07.2010р. у цій справі у позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано недійсним іпотечний договір від 14.07.2006р., укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” як іпотекодержателем та  Відкритим акціонерним товариством „Побутові послуги” як іпотекодавцем, посвідчений 14.07.2006р. Красногором О.В., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 3118.; визнано недійсним договір від 25.10.2006р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 3118 від 14.07.2006р., укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” як іпотекодержателем та  Відкритим акціонерним товариством „Побутові послуги” як іпотекодавцем, посвідчений 25.10.2006р. Красногором О.В., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 4782; визнано недійсним договір від 20.02.2007р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 3118 від 14.07.2006р., укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” як іпотекодержателем та  Відкритим акціонерним товариством „Побутові послуги” як іпотекодавцем, посвідчений 20.02.2007р. Красногором О.В., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 620; визнано недійсним договір від 5.06.2007р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 3118 від 14.07.2006р., укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” як іпотекодержателем та  Відкритим акціонерним товариством „Побутові послуги” як іпотекодавцем, посвідчений 5.06.2007р. Красногором О.В., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 2390; визнано недійсним договір від 2.06.2008р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 3118 від 14.07.2006р., укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” як іпотекодержателем та  Відкритим акціонерним товариством „Побутові послуги” як іпотекодавцем, посвідчений 2.06.2008р. Красногором О.В., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 5264.

Рішення суду мотивоване приписами ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України та статей 203, 215 Цивільного кодексу України з огляду на встановлення тих обставин, що  оспорюваний іпотечний договір та договори про внесення змін та доповнень до нього від 25.10.06р., від 20.02.07р., від  05.06.07р. та від 02.06.08р.  підписані головою правління ВАТ «Побутові послуги» Ковтуном А.П. від імені відповідача 1 – ВАТ „Побутові послуги” з перевищенням повноважень та укладені з порушенням приписів чинного законодавства та статуту товариства (п. 8.3, п.п. 8.4.1, 8.4.2) без відповідних рішень органів управління товариством: загальних зборів, спостережної ради та правління, як колегіального виконавчого органу.

Відповідач 2 - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк”  , не погоджуючись з даним рішенням, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному позовні обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- посилаючись на приписи п. 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 статті 167 Господарського кодексу України наголошує на тому, що даний спір не підвідомчий господарським судам.

- також апелянт наголошує на тому, що недійсність протоколу Спостереженої ради № 11\1 ВАТ „Побутові послуги” від 24.05.2006р. в судовому порядку не встановлювалось,

- зауважуючи на вимогах статті 159, 160 Цивільного кодексу України та статей 41, 46 Закону України „Про господарські товариства” та п.8.1, 8.2.3 Статуту ВАТ „Побутові послуги”, відповідач вважає, що рішення про передачу в заставу майна товариства не належить до компетенції правління товариства,  а дії голови правління ВАТ „Побутові послуги” при підписанні оспорюваних договорів були спрямовані на виконання рішення спостережної ради та здійснені на підставі наданих йому повноважень.

- при цьому, зазначає про те, суд І інстанції безпідставно не взяті до уваги надані відповідачем 2 докази (довідки товариства про балансову вартість майна станом на 1.06.2006р., яка надана при отриманні кредиту), а надано оцінку лише фінансові звіти надані позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року було прийнято апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” до провадження та призначено розгляд справи на 14.09.2010 року.

У судовому засіданні 14.09.2010 року в зв’язку з нез’явленням представників відповідача 1 та задовольняючи клопотання позивача (ОСОБА_6) на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено розгляд справи на 28.09.2010р.

28.09.2010 року представник позивачів надав пояснення та усно просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду І інстанції просив залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Представники відповідача 2 усно підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, скасувавши рішення суду І інстанції.

Від відповідача 1 представники у судове засідання  не з’явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді І інстанції та підтверджується матеріалами справи 14.07.06р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) та громадянином України ОСОБА_9 (Позичальник) був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 935/5-252. п. 1.1 якого передбачено, що кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості. платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 200000 Євро. з повним завантаженням ліміту до 14.07.08р.. зі сплатою 12% річних та кінцевим строком погашення суми основної заборгованості 09.07.2016 року. Кредит надається позичальнику на поточні потреби. Умови зазначеного договору ( п.4.4; п.4.6) передбачають настання терміну погашення кредитних зобов’язань достроково, в разі невиконання позичальником зобов’язань по кредитному договору.

В якості забезпечення виконання позичальником фізичною особою ОСОБА_9 кредитної угоди, кредитором (відповідачем 2) укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір з майновим поручителем ВАТ «Побутові послуги» (відповідачем 1), за умовами якого відповідач 1 передає відповідачу 2 в іпотеку будівлю фабрики «Новинка», що знаходиться за адресою: Україна, м. Чернігів, вул. Рокосовського. 7, заставною вартістю 2835000грн. До зазначеного договору між сторонами укладались договори про внесення змін та доповнень від 25.10.06р., 20.02.07р., 05.06.07р. та від 02.06.08р., якими сторони збільшували суму кредиту ( до 985000 євро), відсотки за кредитом (13,5%), вартість предмету іпотеки ( до 10776498 грн.) та строк погашення кредиту ( до 27.04.2018р.). Спірний іпотечний договір та договори про внесення змін та доповнень до нього від 25.10.06р., 20.02.07р., 05.06.07р. та від 02.06.08р. від імені відповідача 1 підписаний головою правління ВАТ «Побутові послуги» Ковтуном А.П.

Відповідно до п. 1.2 спірного Договору, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 2835000грн.. що в еквіваленті складає 442277.69 Євро за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього договору. Згідно п.1.3 спірного договору, вартість предмету іпотеки за даними державного реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 03 липня 2006року складала 253589 грн., що підтверджується Витягом з реєстру № 11099375.   Згідно п. 2.4.3 Договору, іпотекодержатель ( відповідач 2) має право, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником фізичною особою ОСОБА_9 основного зобов’язання. задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Предмет позову у даній справі складає вимога ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які є  акціонерами та членами більшості спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Побутові послуги" про визнання недійсним іпотечного договору від 14.07.06р., укладеного між відповідачем 1 (ВАТ „Побутові послуги) та відповідачем 2 (Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк») та договорів про внесення змін та доповнень до нього від 25.10.06р., 20.02.07р., 05.06.07р. та від 02.06.08р., з огляду на те, що згадані договори укладені в інтересах іншої, ніж товариство, фізичної особи, неуповноваженою товариством особою та з порушенням чинного законодавства, а саме: з порушенням вимог п.8.1, 8.3, 8.4 Статуту товариства, вимог статей 46,47 Закону України «Про господарські товариства», статей 92,98,160,161 Цивільного кодексу України. При цьому, позивачі наголошуючи на тому, що укладання оспорюваних договорів за відсутності відповідного рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Побутові послуги” та погодження спостережної ради, порушують права позивачів як акціонерів та членів спостережної ради ВАТ „Побутові послуги”  на участь в управлінні товариством.

Приписи статті  203 Цивільного кодексу України містять вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідно для чинності правочину, а саме:

1.          Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.          Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.          Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.          Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.          Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.          Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Суд І інстанції задовольняючи позовні вимоги з огляду на встановлення тих обставин, що  оспорюваний іпотечний договір та договори про внесення змін та доповнень до нього від 25.10.06р., від 20.02.07р., від  05.06.07р. та від 02.06.08р.  підписані головою правління ВАТ «Побутові послуги» Ковтуном А.П. від імені відповідача 1 – ВАТ „Побутові послуги” з перевищенням повноважень та укладені з порушенням приписів чинного законодавства та статуту товариства (п. 8.3, п.п. 8.4.1, 8.4.2) без відповідних рішень органів управління товариством: загальних зборів, спостережної ради та правління, як колегіального виконавчого органу, залишив без уваги наступні обставини:

Позивачі свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що вони є акціонерами ВАТ "Побутові послуги” та вважають, що внаслідок укладання спірного договору іпотеки та доповнень до нього  порушуються їх права та інтереси, саме як акціонерів.

Відповідно до вимог ч.3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами мають на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно до п.4 ч.1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже, виходячи з положень наведеної норми, господарському суду підвідомчі корпоративні спори: між учасниками товариства; між учасником та господарським товариством.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник між господарським товариством та його учасником, що пов'язаний із діяльністю та управлінням діяльності цього товариства. Тобто, з огляду на приписи п.4 ч.1 статті 12 ГПК України та ч.3 статті 167 Господарського кодексу України даний спір виник з корпоративних відносин щодо корпоративних прав, а відтак підвідомчий господарським судам.

І відповідно доводи заявника апеляційної скарги щодо непідвідомчості даного спору господарським судам є помилковими.

Разом з тим, апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову акціонерів ВАТ "Побутові послуги” ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не є стороною спірного іпотечного договору від 14.07.2006р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” як іпотекодержателем та  Відкритим акціонерним товариством „Побутові послуги” як іпотекодавцем.

Так, Конституція України та чинне законодавство не перешкоджають акціонеру (фізичній особі), захищати свої безпосередні законні інтереси шляхом звернення як до судів загальної юрисдикції так і до господарських судів на підставі статей 8, 55 Конституції України, статті 1 Господарського процесуального кодексу  України, статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, статті 6 Закону України "Про судоустрій України". Але такий позов відповідно до законодавства (статей 10, 41, 43, 45, 46, 48, 49 Закону України "Про господарські товариства") подається у випадку порушення прав та інтересів акціонера самим товариством, учасником якого він є, наприклад, у разі невизнання чи оспорювання цих індивідуальних інтересів з боку керівництва акціонерного товариства, особами, які володіють "значними пакетами акцій", "переважними правами" тощо.

Легітимні інтереси акціонерного товариства (стаття 41 Закону України "Про господарські товариства") формулюються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства, а правлінням чи іншими спеціально уповноваженими на це виконавчими органами останнього (статті 1, 23, 41, 46, 48 Закону України "Про господарські товариства", статті 1, 21, 28 ГПК України, ст. 110 ЦПК  України). На такі органи покладається і захист індивідуальних інтересів акціонерів.

Згідно з приписами статті 10 Закону України "Про господарські товариства", статті 116 Цивільного кодексу України, акціонери мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, крім випадків, встановлених Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; здійснити  відчуження  часток  у  статутному  (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства, а також можуть мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про господарські товариства" та статті 115 Цивільного кодексу України, акціонерне товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, а акціонер є лише власником акцій.

При цьому, неможливо ототожнювати власні права і інтереси акціонера з правами та інтересами самого акціонерного товариства.

Отже, позов акціонерів, які не були стороною спірного іпотечного договору, про визнання недійсним договору, укладеного між юридичними особами, не можна визнати обґрунтованим, оскільки в такому випадку, відсутнє порушення охоронюваного законом інтересу позивачів.

При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог, зазначені обставини судом першої інстанції не були враховано, та не встановлено відсутність у позивачів суб'єктивного права щодо здійснення повноважень власника майна товариства.

Крім того, у пункті 11 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року N 13 висловлена позиція про те, що акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

У п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про захист їх прав як акціонерів та членів більшості спостережної ради ВАТ "Побутові послуги", шляхом визнання недійсним  іпотечного договору від 14.07.06р. та договорів про внесення змін та доповнень до нього від 25.10.06р., 20.02.07р., 05.06.07р. та від 02.06.08р., укладених між  Відкритим акціонерним товариством "Побутові послуги" та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк",  сторонами яких позивачі не являються.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції на підставі п.3 ч.1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.  

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”  задовольнити,  рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2010р. у справі № 10\82 скасувати.

2.          В позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з ОСОБА_5 (14005, АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”  (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29)  21 грн.  25 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Стягнути з ОСОБА_6 (14005, АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”  (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29)  21 грн.  25 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

6.          Справу № 10\82 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 05.10.10 (відправлено)