2п-2345/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Микуляка П.П.
при секретарі - Король К.І.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації міста Ужгорода”, виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації міста Ужгорода”, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, в якій просить визнати право власності на літню кухню з господарськими приміщеннями, площею 48 м.кв., що зазначена у технічному паспорті під літ «Е» за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за час спільного проживання було побудовано будинок АДРЕСА_1. Після смерті батька - ІНФОРМАЦІЯ_1, все майно успадкувала її мати, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину та свідоцтвом про право власності від 29.10.1982 р. За життя ОСОБА_2 була побудована літня кухня, що в технічному паспорті зазначена під літерою «Е», ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати померла. Вона - ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець першої черги за законом на спадкове майно, незважаючи на той факт, що фактично вступила в управління спадковим майном, не має можливості оформити право власності на все будинковолодіння в порядку спадкування, так як прибудова (літня кухня) належним чином не була оформлена за її померлою матір’ю, оскільки будівництво є самочинним.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила суд встановити факт належності її матері ОСОБА_2 на день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2, на праві власності літню кухні з господарськими приміщеннями, площею 48 м.кв., що зазначена у технічному паспорті під літ «Е» за адресою АДРЕСА_1. Визнати за нею в порядку спадкування право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в цілому.
Представник відповідача виконавчого комітету Ужгородської міської ради в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений.
В судовому засіданні, що мало місце 19.10.2010 р., представник відповідача Маник Т.М. заперечила проти задоволення позовної заяви, в частині визнання за ОСОБА_2 право власності на самочинно побудовану літню кухню з господарськими приміщеннями, що зазначена у технічному паспорті під літ «Е» за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що батькові позивачки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд була виділена земельна ділянка по АДРЕСА_1 а позивачкою не доведено, що дана земельна ділянка є тією ж земельною ділянкою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Представник відповідача КП «Бюро технічної інвентаризації міста Ужгорода» в судове засідання не з’явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що уточнену позовну заяву підлягає до задоволення з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради депутатів трудящих №120 від 21.03.1958 р. батькові позивачки - ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку розміром 576 м.кв. по АДРЕСА_1 (а.с.28).
Після отриманням всіх дозвільних документів на будівництво подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на зазначеній земельній ділянці був побудований житловий будинок загальною площею 94,7 м.кв., житловою площею 40,5 м.кв. При цьому, у зв’язку із зміною назви вулиці, даному будинку була присвоєна адреса АДРЕСА_1, про що свідчить інвентаризаційна справа Ужгородського міжміського бюро технічної інвентаризації (по реєстраційній книзі №5318, квартал №162).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті все майно успадкувала його дружина - мати позивачки ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про право власності виданим державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори 29.10.1982 р., зареєстрованим в реєстрі за №2-9332, свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори 29.10.1982 р., зареєстрованим в реєстрі за №2-9334 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №24399063 виданим КП «БТІ м.Ужгорода» 10.11.2009 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 31.03.2001 р.). Судом встановлено, що за час свого життя останньою, за власні кошти, на виділеній її чоловікові земельній ділянці площею 0,576 га, без відповідного на те дозволу та затвердженого на будівництво проекту, була побудована літня кухня з господарським приміщенням загальною площею 48 м.кв.
Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил - вважається самочинним будівництвом.
З дослідженого в судовому засіданні технічного паспорту на будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виготовленого КП «БТІ м.Ужгорода» 05.11.2009 р. - літня кухня з господарськими приміщеннями, позначена під літ. «Е» є самочинним будівництвом.
Нормами ч. 5 ст.376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване, якщо це не порушує права інших осіб.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Судом встановлено, що забудовник самочинного будівництва ОСОБА_2 за час життя право власності на вищезазначене нерухоме майно (літню кухню) належним чином не оформила, дана обставина перешкоджає позивачці ОСОБА_1 оформити право на спадщину за законом.
Згідно роз’яснення, що містяться в листі Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005 р., згідно яких «у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку».
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем на спадкове майно за законом за померлою ОСОБА_2, у відповідності до ст.1268 ЦК України позивачка вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном, вона постійно проживала з спадкодавцем, допомагала по господарству, від прийняття спадщини не відмовлялась, а також те, що визнання за нею права власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, не порушує права третіх осіб, суд приходить до висновку, що слід визнати за позивачку в порядку спадкування право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, в цілому, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Керуючись ст. 16, 319, 376, 1258, 1261, 1268, 1299 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 208, 209, 212,-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В :
Встановити факт належності ОСОБА_2, на день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2, на праві власності нерухомого майна, а саме: самочинно побудованої літньої кухні з господарськими приміщеннями, загальною площею 48 м.кв., за адресою АДРЕСА_1, що зазначена у технічному паспорті під літ «Е».
Визнати за ОСОБА_1, в порядку спадкування, право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, в цілому, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Закарпатської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Микуляк П.П.