Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    24 листопада 2010 року                             м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Кеміня М.П.

суддів: Джуги С.Д., Панька В.Ф.,

при секретарі: Майор Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася із вищезгаданим позовом посилаючись на ту обставину, що 17.12.2003 р. між сторонами був укладений шлюб про що зроблено актовий запис № 505. Від даного шлюбу у них народилася одна дитина: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки фактично шлюбні відносини між сторонам припиненні тривалий час, шлюб існує лише формально просила такий розірвати. У зв'язку з тим, що відповідач не забезпечує утримання дитини, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на  сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно на дитину починаючи з 14.06.2010 р.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду в повному обсязі із направленням справи на новий судовий розгляд посилаючись на однобічний та поверхневий його розгляд, та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 реалізуючи своє диспозитивне право відмовився від апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду щодо розірвання шлюбу, та уточнив, що оскаржує таке тільки в частині щодо визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі на утримання дитини.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні частково визнала уточнену апеляційну скаргу та не заперечувала щоб розмір аліментів на утримання їх неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі який необхідно стягнути із відповідача ОСОБА_1 був зменшений, та визначений в сумі 600 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, та часткове визнання апеляційної скарги другою стороною, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає до часткового задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України та з урахуванням вимог ст. 214 ЦПК України суд при визначенні розміру аліментів повинен був з’ясувати та урахувати: стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та інші обставини, які мають істотне значення.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував і ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Зокрема в матеріалах справи наявності ті обставини, що відповідач ОСОБА_1 не має на даний час постійного місця роботи, та постійного джерела доходу, такий також в добровільному порядку приймає участь в утриманні та вихованні неповнолітнього сина.

З врахуванням зазначених фактичних обставин справи, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей підлягає зміні із визначенням таких в твердій грошовій сумі в розмірі 600 (шістсот) грн. щомісячно на дитину.

Керуючись ст.ст. 182, 184 СК України, ст.ст. 307, 309, 313-314,316 ЦПК України колегія суддів,-

Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року в частині визначення розміру аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі визначивши такий у розмірі 600 (шістсот) гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його  проголошення, однак може бути оскаржена на протязі двадцяти днів  з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ як суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: