Справа № 2-12/09

3 А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2009 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Науменка М. М.. при секретарі Момот Л.С. з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ‘/; частину спадщини та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Фастівська рандержнотконтора. Триліська сільська рада про визнання нрава на спадкове майно, його розподіл та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на 1/2 частину будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те. що згідно з заповітом батько заповів їй 1/3 частину, а сестрі - 2/3 частини належного йому будинку. За згодою батька поряд з його старим будинком вона з сестрою спільно побудували для себе новий будинок, в якому обладнали для себе дві квартири, розділили присадибну земельну ділянку на дві частини, на кожній з яких спорудили двоє металевих воріт для заїзду на ці ділянки. Крім того, на своїй частині садиби вона побудувала також літню кухню, сарай та криницю. На час смерті батька будинок був ще недобудований, на стару батькову хату вони спадщини не оформили і згодом його взагалі знесли. Зараз вона з сестрою не може оформити право власності на побудований ними будинок в порядку спадкування після смерті батька, оскільки він не був на нього зареєстрований. Вважає, що оскільки батько заповідав їй та сестрі свою стару хату, то новозбудований будинок є не спадковим майном, а спільною сумісною власністю її та сестри, який вони з сестрою фактично поділили і цей поділ необхідно узаконити. Під час слухання справи позивачка уточнила свої позовні вимоги, просить визнати за нею право власності на 7/12 частин будинку, якими вона фактично користується, а за сестрою - на 5/12 частин будинку, які перебувають в її користуванні.

В свою чергу ОСОБА_3 також звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2., 3-ті особи: Фастівська рандержнотконтора. Триліська сільська рада про визнання права на спадкове майно, тобто на вказаний будинок, його розподіл та визначення порядку користування земельною ділянкою, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 посилаючись на те, що спірний будинок є майном колгоспного двору, оскільки був побудований за життя батька, тому повинен ділитись відповідно до його заповіт), згідно з яким їй повинно належати 2/3 частини будинку. Після смерті батька вона з сестрою подали до нотконтори документи про прийняття спадщини, однак оформити спадщину не змогли, оскільки будинок в установленому порядку на ім»я батька не зареєстрований.

В судові засідання 21.04.09. та 21.05.09. ОСОБА_3 не з»явплась. про день слухання справи повідомлена вчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомила, виходячи з чого суд вважає можливим справу вирішити на підставі наявних в ній доказів, винісши заочне рішення.

Представник нотконтори в судове засідання не з»явпвся. про день слухання справи повідомлений.

Триліська сільрада письмово просить справу слухати без участі її представника, проти позовів не заперечує.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши докази в справі, суд вважає, що позов ОСОБА_2. підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 75 років помер ОСОБА_4 який проживав в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 право власності на який в МБТІ ні на кого не було зареєстровано /а.с. 8, 11/. Згідно заповіту від 18 липня 1981 року, посвідченого головою виконкому Триліської сільської ради, реєстр № 1 17 /а.с. 12/, цей будинок ОСОБА_4 заповів своїм дочкам: а саме - ОСОБА_2 /після одруження ОСОБА_2 - 1/3 частину будинку та ОСОБА_3 - 2/3 частини будинку. Ще при житті батька ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поряд з його ветхим будинком почали спільно будувати для себе новий будинок, будівництво якого до смерті батька не закінчили. Після смерті батька старий будинок сестри розібрали, використавши придатні будматеріали для завершення будівництва нового будинку та надвірних будівель. Після завершення будівництва будинку сестри у встановленому законом порядку право власності на нього не оформили, вважаючи його спадковим майном, в 2007 році будинок був паспортизований на ім»я їх батька ОСОБА_4

Наведені обставини, крім пояснень учасників судового розгляду та свідків, підтверджуються також письмовими доказами в справі: свідоцтвами про смерть ОСОБА_4 /а.с. 8/; свідоцтвом про народження ОСОБА_2 та свідоцтвом про її одруження з ОСОБА_5 /а.с. 9, 10/; довідкою МБТІ про те, що право власності па спірний будинок станом на серпень 2006 року не зареєстровано /а.с. 11/: заповітом від 18.07.81.. згідно з яким ОСОБА_4 належний йому будинок з надвірними будівлями, що знаходився в с. Триліси. заповів своїм дітям: ОСОБА_2 - І/З частину, ОСОБА_3 - 2/3 частини /а.с. 12/; розрахунком ідеальних часток в праві власності на будинок від 10.01.07., згідно з яким квартира АДРЕСА_1 складає 7/12, а квартира № 2 - 5/12 його частіш /а.с. 37/: довідкою виконкому Триліської сільради та витягом з погосподарської книги, і яких вбачається, що станом па 1982-1985 p.p. останнім членом колгоспного двору був ОСОБА_4 /а.с. 59. 88-89/; довідкою Триліської сільради про те, що за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рахуються земельні ділянки площею по 0.15 га, розташовані в с. АДРЕСА_1 /а.с. 64/; квитанціями про сплату ОСОБА_2 до Триліської сільради страхових платежів, сільськогосподарського та земельного податків за 1991-2006 p.p. /а.с. 65-69/; технічним паспортом на жилий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований 03.01.07. на ім»я ОСОБА_4 /а.с. 96-101/; рішенням Трилісокої сільради від 28.05.81. про дозвіл ОСОБА_4 побудувати жилий будинок на своїй присадибній ділянці /а.с. 193-195/; товарними чеками та накладними на придбані ОСОБА_2 будівельні матеріали /а.с. 196-221/.

На підставі досліджених судом доказів, які суд вважає достовірними, суд вважає доведеним, що в 1985 році на час смерті ОСОБА_4 розташоване АДРЕСА_1 Фастівського району господарство мало статус колгоспного двору і відповідно до чинного на той час цивільного законодавства могло бути об»єктом спадкування, оскільки він був останнім членом колгоспного двору і за діючим па той час законом спадщина в колгоспному дворі відкривалась тільки після смерті останнього члена колгоспного двору. Однак під час дії цієї норми закону, яка була чинною до 1991 року, спадкоємці ОСОБА_2. та ОСОБА_3 спадщини після смерті батька не прийняли, оскільки право власності ОСОБА_4 на будинок не було оформлено, а ще при житті батька поряд з його ветхим будинком позивачки почали спільно будувати для себе новий будинок, будівництво якого до смерті батька не закінчили. Після смерті батька старий будинок сестри розібрали, використавши придатні будматеріали для завершення будівництва нового будинку та надвірних будівель. Таким чипом, в даний час того будинку, який перебував в користуванні ОСОБА_4 немає, тобто, об»єкт спадкування за заповітом ОСОБА_4 від 18.07.81. давно припинив своє існування і як майна, речі його в даний час немає.

На підставі наведеного суд вважає доведеним, що після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. відкрилась спадщина на майно колгоспного двору, однак сторони в справі після смерті батька до нотконтори з заявами про прийняття спадщини не звернулись, а за спільні кошти замість непридатного до використання батькового будинку створили нове майно у вигляді будинку та надвірних будівель, які з 1991 року з часу набрання чинності Законом України «Про власність» стали їх особистою власністю і з цих підстав не можуть бути віднесені до складу спадкового майна після смерті їхнього батька ОСОБА_4 Виходячи з наведених обставин суд позов ОСОБА_3 вважає безпідставним.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2.. то суд виходить з того, що жоден з учасників судового розгляду не заперечує того факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період перед та після смерті батька у 1980-х роках на батьковому дворищі побудували для себе новий жилий будинок, яким користуються до цього часу, і що за адресою: АДРЕСА_1 іншого жилого будинку немає.

Відповідно до ст. 331 н.1.2 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена /створена/ особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно /житлові будинки, будівлі, споруди тощо/ виникає з моменту завершення будівництва /створення майна/.

Суд враховує, що позивачка ОСОБА_2 наданими суду доказами довела, що вона разом з сестрою за спільні кошти на садибі свого батька побудували для власних потреб новий будинок з необхідними надвірними будівлями, користуються ними, ОСОБА_2 сплачує необхідні страхові та інші платежі, і на підставі цього суд вважає її позов обгрунтованим і доведеним.

При цьому суд враховує, що призначена за клопотанням ОСОБА_3 судово-технічна експертиза не було проведена із-за її відмови оплатити вартість експертизи, тому питання визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою вирішити неможливо.

"Керуючись ст. ст. 10. 60. 212. 169. 224-226 ЦПК Україну, ст. ст. 328. 33 і, 376. 392 ЦК України суд. -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 7/12 частин жилого будинку по АДРЕСА_1 що становлять квартиру № 1, яка складається з приміщень: веранди 1-1 площею 9.0 кв. м.. кухні 1-2 площею 6.4 кв. м.. жилої кімнати 1-3 площею 10.7 кв. м.. ганку, сараю «В», літньої кухні «Б», криниці «К». туалету «Г», огорожі, воріт з хвірткою, загальною інвентаризаційною вартістю 31 104.00 гри.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/12 частин жилого будинку по АДРЕСА_1 що становлять квартиру № 2, яка складається з приміщень: веранди 2-1 площею 9.7 кв. м.. коридора 2-2 площею 3.9 кв. м., кухні 2-3 площею 7.6 кв. м., жилої кімнати 2-4 площею 13.8 кв. м.. ганку, туалету «Т», воріт з хвірткою, загальною інвентаризаційною вартістю 22 506.00 гри.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Фастівська райдержнотконтора, Триліська сільська рада відмовитиі.

Заочне рішення може бути переглянуте Фастівським міськрайсудом за письмовою заявою ОСОБА_3 поданою до суду протягом 10-тм днів з дня отримання копії цього рішення.