Справа № 2а-275/09
ПОСТАНОВА
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
12 червня 2009 року Суддя Антрацитівського міськрайонного суду Ходирєва І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Антрацит про визнання дій та бездіяльності протиправними і перерахунок пенсії,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит в якому посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивачеві була призначена пенсія у зв’язку із встановленням інвалідності.
Він неодноразово: 12.12.2005 p., 21.11.2006 p., 21.04.2008 p., 4.02.2009 p. звертався до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії, оскільки згідно ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 розмір пенсії для інвалідів, відносно яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижче за 3 групу інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком та відповідно до ст. 50 вищевказаного Закону, додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров’ю складає 50 % мінімальної пенсії за віком.
19.12.2005 p., 30.11.2006 p., 25.04.2008 p., 10.02.2009 p. року позивач отримав відповідь УПФУ у м. Антрациті, якою йому було відмовлено в перерахунку пенсії.
Позивач вважає відмову відповідача в перерахунку йому пенсії такою, що порушує його конституційні права, просить суд визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті в частині нарахування та виплати йому пенсії незаконними, зобов’язати відповідача донарахувати та виплачувати пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії з 1.12.2005 року з урахуванням положень ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенси за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 12.06.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він посилається на те, що нарахування та підвищення пенсії позивачу проведені відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530; № 654 від 16.07.2008року, та ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з вищевказаними постановами КМУ ПФУ м. Антрацит з 22.05.2008 р, 01.07.2008 p., 01.10.2008 p. проведено масові перерахунки пенсій. Крім того, відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Відповідач вважає, що пенсія позивачеві призначена відповідно до законодавства, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 20.05.1998 року (а.с. 4).
Позивачеві виплачується пенсія як особі, якій встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК № 0033896 від 6.04.2006 року позивачеві встановлена 3 група інвалідності з 6.04.2006 року безстроково (а. с. 6).
Судом встановлено, що позивач 12.12.2005 p., 21.11.2006 p., 21.04.2008 p., 4.02.2009 p. звертався до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії як ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліда 3 групи, виходячи з 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії виходячи із 50 % мінімальної пенсії за віком з 1.12.2005 року
У рішенні від 19.12.2005 p., 30.11.2006 p., 25.04.2008 p., 10.02.2009 p. Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області зазначено, що для перерахунку пенсії позивача немає законних підстав, розмір пенсії визначено згідно чинного законодавства (а.с. 9, 17, 22).
Суд вважає таку відмову у перерахунку розміру пенсії неправомірною (з 22.05.2008 р.)
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 3 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської1 катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах інвалідам 3 групи - 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч. 3 ст. 54 Закону).
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп 2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ст. ст. 147. 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений п. п. 4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Посилання відповідача на те, що ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на увагу не заслуговують, оскільки у ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», міститься вказівка про те, що розмір пенсії за 3 групою інвалідності, отриманою внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у всіх випадках її призначення, а не тільки у разі призначення її на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає за необхідне визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачеві незаконними, а також зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року,
Що стосується вимоги позивача зобов’язати відповідача проводити перерахунок пенсії у подальшому відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 05.10.2006 року, суд не знаходить підстав для задоволення такої вимоги. Як убачається зі змісту ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов’язати відповідача до вчинення певних дій не майбутнє.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області задовольнити частково.
1. Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 з 22 травня 2008 року в розмірах менших, ніж передбачено ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - незаконними.
2. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Антрациті Луганської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату з 22 травня 2008 року основної пенсії по інвалідності 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 ч.4, 67 ч.3 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
3. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному суді Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.