Справа  № 2-а-259/10                                          

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 листопада  2010 року                                      м. Звенигородка

         Звенигородський районний  суд Черкаської області

у складі: головуючої судді     Гончаренко Т.В.

                     при секретарі        Блискавці А.С.

           з участю: позивача             ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки адміністративну справу провадження в якій відкрито за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області  про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 250461 від 22.10.2010 року, винесеної інспектором ДПС роти ДАІ м.Немирів УМВС України в Вінницькій області старшим прапорщиком міліції Москаленком Р.М., згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 260 гривень за ст. 122 ч.1 КУпАП за перевищення швидкості рухїу автомобілів. На обгрунтування позову зазначив, що 22.10.2010 року він дійсно керував автомобілем Шевроле Авео, державний номер НОМЕР_1, на автодорозі М-12 464 км+500 м Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам”янка в с.Кропивка,Немирівського району,Вінницьвої області , але Правил дорожнього руху не порушував, тому рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є неправомірним.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив,що він дійсно 22.10.2010 року близько 23.05 год. керуючи автомобілем Шевроле Авео д.н. НОМЕР_1 рухаючись по а/д М-12 464 км + 500 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам”янка та проїжджаючи с.Кропивка,Немирівського району був зупинений інспектором ДАІ,який запропонував надати йому документи для огляду,після чого повідомив,що ним були порушено п.12.4 ПДР України та показав йому вимірювальний прилад  „Беркут” на якому була вказана швидкість руху автомобіля 84 км за год.,але доказів,що саме це був його автомобіль не було надано.На його категоричні заперечення,що перед ним рухались автомобілі з великою швидкістю і можливо це їхня швидкість зафіксоівана на вимірювальному приладі „Беркут” інспектор ДАІ взагалі не хотів слухати  та вносити йогозаперечення до протколу про скоєння ним адміністративного правопрушення.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з’явився про причину неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд керуючись ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, розглянув справу без участі сторін у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 постановою інспектора ДПС роти ДАІ м.Немирів УМВС України в Вінницькій області старшим прапорщиком  міліції Москаленком Р.М. серії АВ №250461 від 22.10.2010 року притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 260 грн. за ст. 122 ч.1 КУпАП  за перевищення швидкості руху автомобіля, тобто за порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дана норма вказує на те, що особа, яка посягала на громадський порядок діяла умисно чи через необережність, що повинно бути встановлено посадовою особою при притягненні особи до відповідальності.

Так, відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховується характер здійсненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяло матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що при винесені постанови інспектором ДПС роти ДАІ м.Немирів УМВС України в Вінницькій області старшим прапорщиком  міліції Москаленком Р.М. серії АВ №250461 від 22.10.2010 року ці вимоги Закону не враховані, що є грубим порушенням КУпАП та прав позивача. Зокрема, в оскаржуваній постанові не наведено докази, на яких грунтується висновок про порушення позивачем вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху; не зазначено, якими доказами спростовується пояснення позивача дане під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, в якому він заперечував свою вину у вчиненому правопорушенні.    

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанову інспектора ДПС роти ДАІ м.Немирів УМВС України в Вінницькій області старшим прапорщиком  міліції Москаленком Р.М. серії АВ №250461 від 22.10.2010 року року необхідно скасувати як незаконну, а провадження в справі про адміністративне правопорушення – закрити.

На підставі ст. 9, 33, 122 ч.2, 222, 245–247, 251, 252, 254, 256, 258 280 КУпАП, керуючись ст. 6, 10-12, 18, 71, 104, 128, 158-163, 167, 171-2, 185, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.  

Скасувати постанову серії АВ №250461 від 22.10.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень; провадження в справі закрити.

Копію постанови направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня її ухвалення.

Постанова оскарженню не підлягає.

     Суддя