Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-А-3328/10

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 листопада   2010 року                                 смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді   –   Бичківської К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення невиплаченої доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

26.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області щодо не нарахування та невиплати їй у повному розмірі доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області на її користь 10569.0 грн. доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року.

Ухвалою  суду позов позивача в частині стягнення коштів за період  з 01.04.2010 року по 25.04.2010 року  залишений без розгляду.

Позивачка в судове засідання не з'явилася. Надіслала заяву  про розгляд справи без її участі; позовні вимоги підтримує.

Представник управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області двічі в судове засідання не з'явився.  Надіслав заперечення у яких просить постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю, справу слухати у відсутності їх представника.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

         Судом встановлено, що позивачка являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення (категорія 3) серія НОМЕР_1, виданого 20.01.1993 року Житомирською облдержадміністрацією, отримує пенсію в управлінні пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області. Проживає в АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони  гарантованого добровільного відселення.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні  гарантованого добровільного відселення  – дві мінімальні заробітні плати.

Так як, позивачка отримує пенсію і проживає в АДРЕСА_1, яке віднесене до зони  гарантованого добровільного відселення, то вона повинна отримувати вказані доплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Однією із програм, згідно Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1 є виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надбавок та підвищень до пенсій, а тому у даній справі саме він має бути відповідачем.   

    Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2010 рік не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначеної доплати у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Враховуючи те, що  у відповідності до ч.2 ст. 11 КАСУ  суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони звернулись, тому суд виходить за межі позовних вимог та приходить до висновку про необхідність зобов’язати управління пенсійного фонду України в Лугинському районі   провести нарахування  та виплату  позивачці підвищення до пенсії  як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення,    передбаченої ст. 39 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати з урахуванням фактично виплачених коштів по доплаті до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення за період з  26.04.2010 року по 30.09.2010  року.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України,  ст. ст. 5, 9, 11, 71, 99, 100, 161,163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.  39,70,71 Закону України “Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 53 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік», суд,-  

          П О С Т А Н О В И В :

     Адміністративний позов задовольнити частково.  

   Визнати дії відповідача - управління пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі доплати до пенсії ,   передбаченої ст.  39  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

  Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області провести нарахування  та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії  як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення,    передбаченої ст.  39 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст. 53 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік», з урахуванням фактично виплачених коштів по доплаті до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 26.04.2010 року по 30.09.2010  року.  

      В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

             Виплати в межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

  Апеляційна скарга на постанову суду подається через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

              Постанова набирає  законної сили  після закінчення строку її апеляційного оскарження.

      Суддя: