№1-32/07

ВИРОК

 іменем   України

23 квітня 2007 р.                                                                                смт. Сосниця.

Сосницький районний суд Чернігівської області в складі

головуючої судді Данилюк Т.В.,

при секретарі Руді І.Л,

з участю прокурора Сапон А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сосниця справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця та мешканця с. Волинка Сосницького району, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, розлученого, в силу ст. 89 КК України не судимого, не військовозобов'язаного, за ст.164 ч.І КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1з травня 2006 року по березень 2007 року не виконує рішення місцевого суду Сосницького району від 03 січня 1995 року, на користь ОСОБА_2, про сплату аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження. ОСОБА_1. ніде не працює, аліменти не сплачує, участі у вихованні дитини не приймає, заборгованість по аліментам станом на 01.03.2007 року становить 1 810 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину в скоєнні злочину передбаченого ст.164 ч.2 КК України визнав повністю і показав, що він аліментів на утримання сина не сплачував і заборгованість становить 1 810 грн. хоча і знав, що повинен це робити згідно рішення суду, але ніде не працює, живе за рахунок випадкових заробітків яких вистачає тільки для власних потреб, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, неодноразово попереджався державним виконавцем про кримінальну відповідальність. Коштів для сплати аліментів і погашення заборгованості не має.

Вина підсудного ОСОБА_1, окрім визнання своєї вини самим підсудним, повністю доведена показаннями потерпілої ОСОБА_2 свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та іншими матеріалами кримінальної справи, зокрема довідкою ДВС у Сосницькому районі з якої видно, що борг ОСОБА_1. по сплаті аліментів становить 1 810 грн.

Потерпіла ОСОБА_2в судовому засіданні показала, що вона перебувала в шлюбі з підсудним і від шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_3, на утримання якого згідно рішення Сосницького райсуду ОСОБА_1. повинен платити аліменти. З 11 травня 2006 року він добровільно аліменти платити не хоче, у вихованні сина участі не приймає і просить притягнути ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності.

Свідок ОСОБА_4при досудовій підготовці матеріалів показала, що вона проживає спільно з сином ОСОБА_1., який розлучений з ОСОБА_2від спільного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, 1991 року, який проживає з матір»ю в смт. Сосниця. Вона    знає, що її син повинен сплачувати

2

аліменти на користь ОСОБА_2. але він ніде не працює і аліментів не сплачує. Живе за рахунок випадкових заробітків, зароблені кошти витрачає на себе.

Свідок ОСОБА_3 при досудовій підготовці матеріалів показав, що він проживає з матір»ю окремо від батька так як вони розлучені. Він знає, що його батько повинен сплачувати на нього, але батько аліментів не сплачує у його вихованні участі не приймає.

Свідок ОСОБА_5при досудовій підготовці матеріалів показала, що вона працює в ДВС Сосницького району, в її провадженні знаходиться справа про стягнення аліментів з ОСОБА_1. на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх доходів заробітку щомісячно на користь колишньої дружини ОСОБА_2і має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 1 810 грн. ОСОБА_1. неодноразово викликався на бесіди до відділу ДВС, попереджався про необхідність сплати аліментів та про відповідальність за ухилення від їх сплати. Заборгованість по сплаті аліментів постійно збільшується, він ніде не працює.

Згідно виконавчого листа № АЕ-1 від 02.02.1995 року ОСОБА_1. повинен сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно і до його повноліття.

Аналізуючи зібрані докази у їх сукупності суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 повністю доказана, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України за ознакою злісного ухилення від сплати встановлених рішенням Сосницького районного суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Обговорюючи питання про вид та міру покарання суд враховує характер скоєного підсудним ОСОБА_1злочину, особу підсудного, який скоїв злочин не великої тяжкості, щиро кається в скоєному, характеризується задовільно, а тому суд вважає за необхідне обрати йому міру покарання із застосування ст.ст.75,76 КК України.

Керуючись ст.ст.323 - 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст.164 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням із іспитовим строком два роки.

Згідно ст.76 КК України ОСОБА_1 зобов'язати повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 обрати -підписку про невиїзд.

Вирок на протязі 15 діб може бути оскаржений в апеляційний суд Чернігівської області.