Справа № 2-а-17/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 березня  2010 року     Ржищівський міський суд Київської області в складі:

    головуючої судді:                 Козіної С.М.    

    Розглянувши в порядку письмового провадження в м. Ржищів Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Ржищівське міське Управління праці та соціального захисту населення, про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, -  

ВСТАНОВИВ:

    23.11.2009 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Ржищівське міське Управління праці та соціального захисту населення, про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, в якій вказано, що 07 листопада 2007 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-111/07 за позовом позивача до Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення постановлено рішення, яким вимоги позивача задоволено в повному обсязі і зобов'язано Ржищівське УПСЗН здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки та стягнути з Ржищівського УПСЗН на користь позивача недоотримані суми одноразових грошових допомог за 2003, 2004, 2005 роки згідно проведеного розрахунку.

    На вказану постанову Ржищівського міського суду Київської області від 07 листопада 2007 року у справі № 2-а-111/07 було подано апеляційну скаргу, але вона залишена без руху і повернута апелянту. Таким чином рішення суду не змінювалось.

    Ржищівським міським судом було видано виконавчий лист № 2-а-111/07, який позивач надіслав до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області.

    12.11.2009 року на адресу позивача було повернено виконавчий лист з постановою про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа. Обгрунтовано дану постанову тим, що в резолютивній частині рішення суду не зазначено яку саме суму боргу необхідно стягнути з боржника.

    Позивач вважає постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу  державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 27.10.2009 необґрунтованою та неправомірною. Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС не враховано, що позивачем подано два виконавчі листи за однаковими номерами 2-а-111/07 від 05.10.2009 р., виданих йому судом згідно рішення від 07.11.2007 року, згідно яких Ржищівське УПСЗН повинно здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення за 2003-2005 роки та, згідно іншого виконавчого листа, виплатити недоотримані суми одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003-2005 роки згідно проведеного розрахунку. Тобто, сума боргу, яку необхідно стягнути з боржника буде визначена під час виконання рішення Ржищівського міського суду Київської області, згідно виконавчого листа 2-а-111/07 від 05.10.2009 року про зобов'язання здійснити перерахунок недосплачених сум одноразової щорічної допомоги на оздоровлення.

    Позивач вважає, що в рішенні суду ніяк не може бути зазначено конкретну суму боргу, так як вона, згідно Закону, визначається на момент виплати і це обгрунтовано рішенням суду.

    Вважає, що відмовивши у прийняти до провадження виконавчого документа, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відмовився виконувати рішення суду в повному обсязі в частині стягнення на  користь позивача недоотримані суми одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку, що порушує його конституційні права.    

    В позовній заяві позивач просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 27.10.2009 року № 15624388 про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа),  по справі за його позовом до Ржищівського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, як таку, що винесена безпідставно та передчасно та зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-111/07 виданим 05.10.2009 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-111/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь  ОСОБА_1 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку.    

    01.03.2010 року представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення на позов, в якому позов не визнав. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог відповідач посилається на те, що до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області був пред'явлений виконавчий лист Ржищівського міського суду від 05.10.09 № 2-а-111/07 щодо зобов'язання Ржищівського міського УПСЗН здійснити позивачу ОСОБА_1 перерахунок допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки.

    Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області від 27.10.2009 року № 15571095 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Ржищівського міського суду від 05.10.2009 року № 2-а-111/07 щодо зобов'язання Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення здійснити позивачу ОСОБА_1 перерахунок допомоги на оздоровлення за 2003,2004, 2005 рокита надано боржнику строк для добровільного виконання. Рішення суду в добровільному порядку боржником не виконано.

    Згідно ст.ст. 76,87 ЗУ “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладє штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує перед судом клопотання про відповідальність та виконавчий документ постановою державного виконавця повертається до суду, що його видав.

    Відповідно до вимог ст. 76 ЗУ “Про виконавче провадження”постановами підрозділу від 20.11.2009 року та від 10.12.2009 року накладені штрафи на Ржищівське міське УПСЗН у розмірі 340 грн. та 680 грн.

    Також, до Ржищівського міського суду підрозділом направлено клопотання від 25.12.2009 року про притягнення до відповідальності посадових осіб Ржищівського міського УПСЗН за невиконання рішення суду.

    Постановою підрозділу від 28.12.2009 року № 15571095 виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження”, копію якої направлено сторонам.

    Враховуючи вище викладене, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вважає, що постанова від 28.12.09 року № 15571095 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 05.10.2009 року № 2-а-111/07 щодо зобов'язання Ржищівського міського УПСЗН здійснити позивачу ОСОБА_1 перерахунок допомоги на  оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки винесена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та є законною.

    24.03.2010 року позивачем по справі подано клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі доказами.

    24.03.2010 року представник третьої особи надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення на позов, в якому позов не визнав. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог представник третьої особи  посилається на те, що  Підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ юстиції у Київській області на адресу УПСЗН м.Ржищів   була  направленна   постанова   про   відкриття   виконавчого   провадження, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення  Ржищівської міської ради здійснити перерахунок доплати на оздоровлення за 2003,2004,2005 роки ОСОБА_1

    Управління праці та соціального захисту населення Ржищівської міської ради 28.01.2010 року здійснило перерахунок доплати на оздоровлення за 2003,2004,2005 роки ОСОБА_1 про що повідомило належним чином підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС ГУ юстиції у Київській області.

    Відповідно до вимог ст.63 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

    Відповідно до ст.67 Закону України № 796 - XII від 28.02.1991р. конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій  підвищуються Кабінетом  Міністрів України відповідно до зміни  індексу вартості життя  і зростання мінімальної заробітної плати. Проте, ніяких змін в Постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836  "Про компенсаційні  виплати особам,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836 ) не внесено. Тобто, на сьогоднішній день дані компенсаційні виплати проводяться відповідно вищезгаданої постанови.

    Згідно  зі   ст.87   Бюджетного   кодексу   України   видатки   на  державні   програми   з  ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється в порядку і в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

    Крім   того,     Статгею   95   Конституції  України,   якою   встановлено,   що   будь-які   видатки   держави   на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про державний бюджет України. Тобто, Закон України " Про Державний бюджет" на відповідний рік має пріоритетне щначення щодо інших законів протягом року.

    Відповідно до ч.І ст.20 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-1 1 1 учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.

    Частини 1,2 ст.21 даного кодексу закріплюють положення, згідно яких для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

    Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005р. № 936 головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство праці та соціальної політики, а управління праці та соціального захисту населення є розпорядником коштів нижчого рівня, тобто підконтрольним і підзвітним розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня.

    У  відповідності  до  п.5  ст.51   Бюджетного  кодексу України  "розпорядники  бюджетних  коштів  беруть бюджетні   зобов'язання   та   проводять   видатки   тільки   в   межах   бюджетних   асигнувань,   встановлених кошторисами". Затверджені кошториси для виплат допомог, компенсацій, доплат і по місту Коростеню.

    Згідно п.41   "Порядку  складання, розгляду, затвердження та основні  вимоги до  виконання  кошторисів бюджетних  установ",   затвердженого   постановою   Кабінету   Міністрів   України   № 228   від   28.02.2002 р."затвердження   кошторисів   і   планів   асигнувань,   а  також  здійснення   видатків  у   сумі,   що   передують встановлені бюджетні призначення" тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

    Окрім того, ст.62 Закону України № 796 - XII від 28.02.1991р. надає право Кабінету Міністрів України визначати  порядок роз'яснення   і  застосування  цього Закону  і  рішення  Кабінету  Міністрів України  є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності.

    Таким  чином,  фінансування  вказаних  програм  проводиться   через  органи  Державного  казначейства у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку в межах наявних фінансових ресурсів, затверджених Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

    Всі види доплат та компенсацій, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836   позивачу   були   виплачені   повністю,   виходячи   з   реальних   можливостей   видаткової   частини Державного бюджету України.

    Ухвалюючи рішення по даній справі і задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення недоплачених сум компенсаційних виплат з управління праці та соціального захисту населення Ржищівської міської ради

    Ржищівський міський суд Київської області тим самим порушив права інших громадян  на своєчасне отримання у повному обсязі передбачених виплат. Оскільки задоволення позовних вимог та їх стягнення з рахунків Ржищівського міського УПСЗН  призведе до недофінансування  поточних виплат.  А  це прямо суперечить основній  засаді судочинства - захист гарантованих Конституцією України  та законами  прав  і  свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, що передбачено ст.2, ч.1 ст.6 Закону України від 07.02.2002 р. № 3018-111 "Про судоустрій України", ст.ст. 8,46 Конституції України в сенсі гарантованого Конституцією Укра'ши права на отримання допомоги, а також в додержанні принципу верховенства права, соціальної справедливості та рівності усіх перед законом.

    Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.    

    Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, підлягає задоволенню в повному обсязі, обгрунтовуючи своє рішення нижченаведеними доказами.

    Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

    Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб; відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

    Крім того, згідно з ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження” у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду, який видав виконавчий документ.

    Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному ґарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

    Як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилається на п. 7 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, тобто наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, а в якості інших обставин зазначає відсутність суми боргу в резолятивній частині рішення суду.

    Дана обставина не відповідає дійсності, оскільки згідно постанови Ржищівського міського суду Київської області від 07.11.2007 року Ржищівське управління праці та соціального захисту було зобов'язане здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення та виплатити відповідну суму згідно проведеного перерахунку.

    В рішенні суду не міститься сума боргу, оскільки це б суперечило ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” згідно з якою розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

    Крім того, в якості інших обставин відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, якою затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, згідно з якою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, а саме поняття безспірного списання трактується як списання коштів бюджету, в тому числі з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що здійснюється органами Державного казначейства без згоди боржника на підставі визначених законом виконавчих документів державних органів.

    Відповідачу до виконання було пред'явлено визначений законом виконавчий документ, а саме — виконавчий лист, складений у відповідності до вимог ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”.

    Згідно з ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду, тобто постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, що відображено в ст. 14 КАС України.

    Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про державну виконавчу службу” державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів, виконання яких покладенона державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. А також, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.    

    Згідно з ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

    Згідно з ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

    Згідно п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окреих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Ржищівське міське Управління праці та соціального захисту населення, про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, - задовольнити в повному обсязі.

        2.Визнати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 27.10.2009 року № 15624388 про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), по справі за позовом ОСОБА_1 до Ржищівського УПСЗН про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, протиправною.

            3. Зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-111/07 виданим 05.10.2009 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-111/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Київської області.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                Суддя: