Справа № 2-а-101/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    09 лютого 2010 року     Ржищівський міський суд Київської області в складі:

    головуючої судді:                 Козіної С.М.

    розглянувши в порядку письмового провадження в м. Ржищів Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, -  

ВСТАНОВИВ:

    21.01.2010 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, в якій вказано, що 09 листопада 2007 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-105/07 за позовом позивача до Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення постановлено рішення, яким вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі і зобов'язано Ржищівське управління праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки та стягнути з Ржищівського управління праці та соціального захисту населення на користь позивача недоотримані суми одноразових грошових допомог за 2003, 2004, 2005 роки згідно проведеного розрахунку.

    На вказану постанову Ржищівського міського суду Київської області від 09 листопада 2007 року у справі № 2-а-105/07 було подано апеляційну скаргу, але ухвалою Київського Апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга вважається неподаною та повернена апелянту, відповідно рішення Ржищівського міського суду залишено без змін.

    24.07.2009 року Ржищівським міським судом було видано виконавчий лист № 2-а-105/07, який позивач надіслав до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області.

    15.01.2010 року на домашню адресу позивача було повернуто виконавчий лист з постановою № 16470746 від 04.12.2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Обґрунтовано дану постанову тим, що в резолютивній частині рішення суду не зазначено яку саме суму боргу необхідно стягнути з боржника. Проте виконавчий лист № 2-а-105/07 повністю відповідав вимогам ст. 19 ЗУ “Про виконавче провадження”.    

    Позивач вважає постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від   04.12.2009 необґрунтованою та неправомірною. Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби не враховано, що позивачем подано два виконавчі листи за однаковими номерами 2-а-105/07 від 24.07.2009 р., виданих йому судом згідно рішення від 09.11.2007 року, згідно яких Ржищівське УПСЗН повинно здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення за 2003-2005 роки та, згідно іншого виконавчого листа, виплатити недоотримані суми одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003-2005 роки згідно проведеного розрахунку. Тобто, сума боргу, яку необхідно стягнути з боржника буде визначена під час виконання рішення Ржищівського міського суду Київської області, згідно виконавчого листа 2-а-105/07 від 24.07.2009 року про зобов'язання здійснити перерахунок недосплачених сум одноразової щорічної допомоги на оздоровлення. Позивач вважає, що в рішенні суду ніяк не може бути зазначено конкретну суму боргу, так як вона, згідно Закону, визначається на момент виплати і це обґрунтовано рішенням суду.

    Позивач вважає,  що відмовивши у прийнятті до провадження виконавчого документа, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відмовився виконувати рішення суду в повному обсязі в частині стягнення на  користь позивача недоотриманих сум одноразових  грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку, що порушує його конституційні права.

    В позовній заяві позивач просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 04.12.2009 року № 16470746 про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа),  по справі за його позовом до Ржищівського управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, як таку, що винесена безпідставно та передчасно та зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-105/07 виданим 24.07.2009 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-105/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь     ОСОБА_1 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку.

    09.02.2010 року представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення на позов, в якому позов не визнав. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог відповідач посилається на те, що до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області був пред'явлений виконавчий лист Ржищівського міського суду від 24.07.09 № 2-а-105/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку. Сума, що підлягає стягненню рішенням не визначена. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ. Згідно пункту 21 Порядку орган Державного казначейства не здійснює безспірне списання коштів та повертає стягувану платіжну вимогу в разі її оформлення з порушенням вимог Національного банку до реквізитів розрахункових документів. Згідно пункту 32 Порядку орган державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, оформлену в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню, і не приймає до виконання постанову оформлену з порушенням встановлених вимог.

    Таким чином, у зв'язку з не визначенням рішенням суми, що підлягає стягненню, існують обставини, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження, зокрема, відсутні можливості для винесення постанови про арешт коштів боржника та оформлення платіжної вимоги.

    Визначення суми, що підлягає стягненню державним виконавцем, в тому числі на підставі розрахунку сторін провадження, є перевищенням повноважень (прав) державного виконавця.

    Відповідно до вимог п. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» підрозділом прийнято постанову від 04.12.09 № 16470746 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 24.07.09 № 2-а-105/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку.

    Враховуючи вище викладене, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вважає, що постанова від 04.12.09 року № 16470746 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 24.07.09 № 2-а-105/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку винесена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та є законною.

    09.02.2010 року позивачкою по справі подано клопотання про розгляд справи за  її відсутності за наявними у справі доказами.

    Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.    

    Суд, заслухавши позивача та, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, підлягає задоволенню в повному обсязі, обгрунтовуючи своє рішення нижченаведеними доказами.

    Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

    Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб; відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

    Крім того, згідно з ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження” у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду, який видав виконавчий документ.

    Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному ґарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

    Як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилається на п. 7 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, тобто наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, а в якості інших обставин зазначає відсутність суми боргу в резолятивній частині рішення суду.

    Дана обставина не відповідає дійсності, оскільки згідно постанови Ржищівського міського суду Київської області від 09 листопада 2007 року Ржищівське управління праці та соціального захисту було зобов'язане здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення та виплатити відповідну суму згідно проведеного перерахунку.

    В рішенні суду не міститься сума боргу, оскільки це б суперечило ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” згідно з якою розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

    Крім того, в якості інших обставин відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, якою затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, згідно з якою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, шляхом безспірного списання, у тому числі з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, що прийняті судовими та іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, а саме поняття безспірного списання трактується як списання коштів бюджету, в тому числі з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що здійснюється органами Державного казначейства без згоди боржника на підставі визначених законом виконавчих документів державних органів.

    Відповідачу до виконання було пред'явлено визначений законом виконавчий документ, а саме — виконавчий лист, складений у відповідності до вимог ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”.

    Згідно з ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду, тобто постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, що відображено в ст. 14 КАС України.

    Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про державну виконавчу службу” державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів, виконання яких покладенона державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. А також, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.    

    Згідно з ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

    Згідно з ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

    Згідно п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окреих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, - задовольнити в повному обсязі.

    2.Визнати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 04.12.2009 року № 16470746 про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), по справі за позовом ОСОБА_1  до Ржищівського УПСЗН про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, протиправною.

        3. Зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-105/07 виданим 24.07.2009 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-105/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1  недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Київської області.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                Суддя: