Справа № 2-А-688
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2010 року . Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ Надвірнянського району УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
В липні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу ДАІ Надвірнянського району УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Посилався на те, що 12 липня 2010 року він отримав виклик державного виконавця Шевченківського ВДВС, де йому повідомили, що на примусовому виконанні знаходиться постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АТ № 3525/п, згідно якої він 28 грудня 2009 року в смт. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області, керуючи автомобілем марки "Фольксваген Пасат", перевищив встановлену швидкість руху більше як на 20 км/год., а саме: рухався зі швидкістю 87 км/год. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Дане перевищення зафіксоване приладом "Визир" № 0812451.
Вважає дану постанову незаконною з наступних підстав:
Дійсно 28 грудня 2009 року він керував автомобілем, але керував автомобілем марки "Фольксваген Джетта", державний номерний знак НОМЕР_1, право на керування яким йому надано власником цього автомобілю Кулагою А.Б. на підставі відповідної відмітки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 13 рудня 2008 року СЕС № 062662, при цьому дотримувався правил дорожнього руху та не перевищував дозволену швидкість руху і жодних правопорушень не вчиняв. В цей день його не зупиняли працівники ДАІ, протокол не складали.
Автомобілем "Фольксваген Пасат", як зазначено в постанові, він не міг керувати, оскільки автомобіль такого модельного ряду ним жодного разу не використовувався та у його власності не перебуває.
До відповідальності за адміністративне правопорушення було притягнуто ОСОБА_3, також в постанові зазначається, що правопорушник отримав примірник постанови під підпис 28 грудня 2009 року, однак підпис правопорушника йому не належить. За отримання даної постанови він не міг розписатися, оскільки не зупинявся працівниками ДАІ та протокол при ньому не складався.
Згідно ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності.
Ст. 14-1 КпАП України передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.
В постанові вказано, що фотознімок зроблений приладом для вимірювання швидкості "Визир" серійний номер 0812451. Прилад "Визир" призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, відеозапису факту порушення Правил дорожнього руху, відображення його на екрані монітору, обробки, збереження та відтворення відповідної інформації.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" для створення комплексної системи захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством.
Законодавством України у сфері захисту інформації визначено дві процедури встановлення відповідності засобів захисту інформації вимогам нормативних документів у цій сфері: сертифікація та державна експертиза. При цьому об'єктом такого оцінювання може бути будь-який засіб, призначенням якого є забезпечення захисту інформації від загроз, або в якому додатково до основного призначення передбачено окремі функції захисту інформації (ДСТУ 3396.2-97).
Відповідно до п. 18 ст. 16 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України організація та координація разом з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації робіт з проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації, організація та проведення державної експертизи у сфері криптографічного та технічного захисту інформації.
Що стосується автоматизованих систем, то відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
В той же час, відповідно до листа Держспецзв'язку N 8/1-817 від 25 березня 2009 року пристрій автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху "Визир" органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв'язку не надавався, процедур державної експертизи або сертифікації не проходив, експертного висновку або сертифікату відповідності у сфері захисту інформації не має.
Таким чином, у відповідача відсутні документи, які б підтверджували, що вищевказаний прилад "Визир" на момент складання протоколу має усі передбачені законодавством документи, які підтверджують правильність його роботи.
Відповідно до припису Генеральної прокуратури від 02 липня 2009 року № 07/1/2-165 на ім'я начальника Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України про усунення порушень закону при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, де поставлена вимога до органів Державтоінспекції припинити практику винесення постанов у справах про адміністративні правопорушення, зафіксовані за допомогою вимірювача швидкості "Визир", без складання протоколів та без участі осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності.
Крім того, п.12.12.6 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13 листопада 2006 року N 1111, передбачає, що при порушенні учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху працівник ДПС складає протокол, а також здійснює перевірку водія (у разі потреби та наявності достатніх підстав – також пасажирів) і транспортного засобу за наявними інформаційними базами даних. Пунктом 12.12.13 передбачено, що за всіма виявленими порушеннями Правил дорожнього руху складається протокол про адміністративне правопорушення.
Отже фотознімок з виявленим порушенням, зафіксований приладом для вимірювання швидкості "Визир", не може бути підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки даний пристрій не працює в автоматичному режимі, і дія ч. 6 ст. 258 КпАП України не може на нього поширюватися. Тому відповідачем в порушення вимог ст.ст.254-255 КпАП України не був складений протокол про адміністративне правопорушення, складення якого в даному випадку є обов'язковим. Як наслідок, відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні нього порушені вимоги ст. 268, 278-280 КпАП України, зокрема: не складено протокол про адміністративне правопорушення; не сповіщено його про час і місце розгляду справи; розглянуто справу без його участі, який належним чином не був повідомлений про час і місце розгляду справи; не роз'яснив йому права, в тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката та інших фахівців в галузі права; права на захист; не з'ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Постанова не містить чіткого і повного найменування органу (посадової особи), яка винесла дану постанову, лише за допомогою абревіатур зазначено, що дану постанову виніс старший інспектор ІДПС Надвірнянського ВДАІ Марічко С.В., в той час із оскаржуваної постанови не можна достовірно встановити, що таке ст. ІДПС ВДАІ, лт міліції Марічко СВ тощо, не зазначено адресу, номер засобу зв'язку цієї посадової особи або органу, де вона працює, як, власне, і невідома повна назва цього органу.
Таким чином, вважає, що при винесенні постанови серії АТ № 3525/п від 28 грудня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог ст. 283 КпАП України.
Також з постанови вбачається, що інспектором відповідача протокол про адміністративне правопорушення не складався з посиланням на ст. 258 КпАП України, якою визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, але всупереч вимогам даної норми відповідач не направив оскаржувану постанову йому протягом 3 днів.
В постанові відсутні відомості щодо того, хто саме проводив фіксацію, а тому це не може прийматися як доказ. Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, до використання спеціальних заходів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використаних приладів. Оскільки дана постанова винесена з порушенням вимог Інструкції, то результати фіксації не можуть прийматися до уваги.
До того ж на нього накладений штраф у розмірі 255 грн.
Відповідно до ч.2 ст.33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Але при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані ці вимоги закону, а саме: не враховано характер правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом'якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ'єктивно досліджені та враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки він не отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення, через що був позбавлений можливості в установлений законодавством строк оскаржити дану постанову, а тому вважає, що є підстави відповідно до ст. 289 КпАП України, ч. 2 ст. 100 КАС України поновити йому строк звернення до суду для оскарження постанови по справі про
адміністративне правопорушення серії АТ N 3525/п від 28 грудня 2009 року.
Отже, в постанові в справі про адміністративне правопорушення серії АТ № 3525/п від 28 грудня 2009 року невірно зазначено марку автомобіля, є розбіжності у мотивувальній і резолютивній частинах щодо зазначення правопорушника, відсутність його підпису на постанові про отримання ним вказаної постанови, відсутність протоколу про адміністративне правопорушення, посилання на фіксування правопорушення за допомогою несертифікованого приладу "Визир", порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності та складання процесуального документа про адміністративне правопорушення, свідчить про те, що 28 грудня 2009 року працівниками відповідача він не зупинявся за перевищення швидкості, постанова складена з грубим порушенням вимог чинного законодавства та по надуманим причинами.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АТ N 3525/п від 28 грудня 2009 року винесена з порушенням вимог ст. ст. 141, 33, 254 - 255, 258, 268, 278 - 280 КпАП України і відповідно до ч. 3 ст. 2, ст. 162 КАС України є протиправною та підлягає скасуванню як така, що винесена не на підставі і не у порядку, що передбачені законом, а також необґрунтовано.
Просить поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову серії АТ № 3525/п від 28 грудня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 255 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просить справу розглянути в його відсутності.
Представник відповідача відділу ДАІ Надвірнянського району УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що старший інспектор ДПС Надвірянснького ВДАІ Мрічко С.В. 28 грудня 2009 року виніс постанову серії АТ № 3525/п про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України позивача ОСОБА_1, наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 255 грн. за те, що він 28 грудня 2009 року о 15 годині 45 хвилини, керуючи автомобілем марки "Фольксваген Пассат", державний номер НОМЕР_1, рухався в смт. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області зі швидкістю 87 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 27 км/год. і допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України. Дане правопорушення зафіксовано приладом "ВИЗИР" № 0812451, ці обставини підтверджуються копією постанови, винесеної згідно ст. 14-1 КпАП України (а.с.4). До постанови не додано фото, на якому зображено автомобіль позивача ОСОБА_1 і не надано його суду відповідачем після отримання копії позову. В цій постанові не зазначено жодних доказів в підтвердження вчинення позивачем правопорушення – перевищення швидкості руху саме в смт. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області, де обмежено максимальну швидкість руху до 60 км/год. і саме 28 грудня 2009 року о 15 годині 45 хвилині на автомобілі "Фольксваген Пассат", державний номерний знак НОМЕР_1, не надано таких доказів і суду, в зв’язку з чим суд вважає, що у інспектора Мрічко С.В. не було жодних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 258 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначено, що швидкість вимірювалась приладом "ВИЗИР". Згідно інструкції до вимірювача швидкості "ВИЗИР" він призначений для фотографування порушень швидкісного режиму в стаціонарних умовах та в умовах патрулювання, однак він не призначений працювати в автоматичному режимі. Факт перевищення швидкості руху позивачем ОСОБА_1 був зафіксований не в автоматичному режимі, а працівником ДПС, який повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, чого зроблено не було. В зв’язку з цим відповідачем відділом ДАІ Надвірнянського району УМВС України в Івано-Франківській області було порушено порядок притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки не було складено протокол про адміністративне правопорушення, йому не було запропоновано надати пояснення та не було роз’яснено прав, передбачених ст. 268 КпАП України.
За таких обставин суд вважає, що своїми діями інспектор відповідача Мрічко С.В. порушив вимогу наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року № 1111 "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України", згідно п. 7.1. якого працівник ДПС при несенні служби зобов'язаний: досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, організовувати безпечний та безперешкодний процес дорожнього руху.
Згідно ст. 2 Закону України "Про міліцію" одними з основних завдань міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно ст. 10 цього ж Закону одним з основних обов’язків міліції є припинення адміністративних правопорушень. Згідно Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції України, затвердженої наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111, завданнями ДПС є, в тому числі, попередження та припинення адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. Такої функції як фіксація правопорушень за допомогою фото- чи відеозйомки не передбачено жодним законодавчим актом. В даному випадку працівник ВДАІ, зафіксувавши лише порушення Правил дорожнього руху України за допомогою фотозйомки, яка не передбачена нормативними актами, допущене водієм автомобіля "Фольксваген Пассат", державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав свої службові обов’язки по припиненню адміністративних правопорушень.
Крім цього, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем відносно позивача ОСОБА_1 в його відсутності порушує його права, передбачені ст.268 КпАП України, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.
Відповідно до ст.258 ч.6 КпАП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Згідно ст.12 п.11 Закону України "Про міліцію" від 25 листопада 2001 року до прав міліції входить проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень. Відповідно до п.2.14 "Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року, із змінами, внесеними наказами МВС України № 18 від 12 січня 1998 року та № 806 від 17 листопада 2000 року, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що правопорушення 28 грудня 2009 року о 15 годині 45 хвилин, скоєне водієм автомобіля марки "Фольксваген Пассат", державний номерний знак НОМЕР_1, було зафіксовано технічним приладом відеозаписувачем вимірювачем швидкості "ВИЗИР" № 0812451, про що старшим інспектором ДПС Надвірнянського ВДАІ Мрічко С.В. винесено постанову (а.с.4). Однак технічний прилад відеозаписувач вимірювач швидкості "ВИЗИР" не є стаціонарним, він є технічним засобом, який не працює в автоматичному режимі, а є радіолокаційним засобом, який був встановлений в службовому автомобілі інспектора ДАІ.
Крім цього, в постанові від 28 грудня 2009 року зазначено, що позивач ОСОБА_1 допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, яким у населених пунктах, позначених дорожнім знаком 5,45, рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., а саме: на 27 км/год. перевищив встановлену швидкість руху на даній ділянці дороги в смт. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області. Однак до постанови не додано фотознімку, зробленого за допомогою технічного приладу відеозаписувача вимірювача швидкості "ВИЗИР", не наданий він суду і відповідачем, а тому неможливо встановити, по якій саме дорозі рухався автомобіль позивача ОСОБА_1 в цей час, чи саме по вказаному в постанові селі, чи за межами населеного пункту, що не дає підстав суду для висновку про те, що саме позивач ОСОБА_1 рухався в цей час в смт. Ланчин Надвірнянського району Івано-Франківської області і перевищив обмежену максимальну швидкість.
Таким чином, суд вважає, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України, 28 грудня 2009 року о 15 годині 45 хвилині не доведена, а тому винесена відносно нього відповідачем ВДАІ Надвірнянського району УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області постанова від 28 грудня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. з порушенням вимог ст.ст. 7, 9, 23, 33, 122, 258, 268 КпАП України є незаконною, її належить скасувати, в зв'язку з чим позовні вимоги задовольнити.
Постанова про накладення адміністративного стягнення в порушення вимог ст. 258 КпАП України не була направлена позивачу на його адресу протягом трьох днів після її винесення, він її отримав у Шевченківському відділі державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції лише 12 липня 2010 року, що підтверджується попередженням (а.с.5), з позовом до суду звернувся 27 липня 2010 року, у зв’язку із чим пропустив передбачений законом термін на її оскарження. Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду для оскарження постанови з поважних причин, а тому належить поновити йому цей строк, задовольнивши позовні вимоги і в цій частині.
На підставі викладеного, п.11 ст.12 Закону України "Про міліцію", п.2.14 "Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року, із змінами, внесеними наказами МВС України № 18 від 12 січня 1998 року та № 806 від 17 листопада 2000 року, ст.ст. 7, 9, 23, 33, 122, 258, 268 КпАП України, та керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 99-100, 102, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з позовом до адміністративного суду про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати постанову серії АТ № 3525/п від 28 грудня 2009 року, винесену старшим інспектором ДПС ВДАІ Надвірнянського району УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК