Справа № 2-А-551
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2010 року . Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м. Ужгород УДАІ УМВС України в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
В червні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача ВДАІ м. Ужгород УДАІ УМВС України в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Посилалась на те, що 24 травня 2010 року інспектором адміністративної практики Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ м. Ужгород Химинцем І.М. винесено постанову серії АО № 095561, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн.
Вважає дану постанову незаконною з наступних підстав:
Вона не приймала участі в розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, чим позбавлена прав, передбачених ст. 268 КпАП України, згідно якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Всупереч вимог ст. 256 КпАП України з протоколом про адміністративне правопорушення вона не ознайомлена, ніяких пояснень не давала. Також відсутні докази, які б могли прояснити суть правопорушення та довести факт вчинення правопорушення саме нею.
На фото, доданому до постанови, її автомобіль сфотографований на фоні дорожнього знаку, у ракурсі, який не дає можливості достовірно оцінити ситуацію та встановити факт вчинення правопорушення. В момент, коли зроблено фото, поряд з її автомобілем рухались інші автомобілі, що не дає достовірної інформації про те, що зафіксована швидкість належить саме її автомобілю, оскільки вона не порушувала правил дорожнього руху.
Крім того, фото, зроблене за допомогою технічного засобу "ВИЗИР" № 0817527, який не був зафіксований стаціонарно, а відповідно немає даних про те, чи не знаходився цей технічний засіб в русі, що могло вплинути на показники швидкості її автомобіля.
Також при використанні технічного засобу "ВИЗИР" не враховано величину похибки при вимірюванні, наявність вчасного контролю та сертифікації зі сторони органів стандартизації, метрології, сертифікації, також не зазначено, чи наявна підготовка інспектора для використання даного технічного засобу.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Надане відповідачем фото не є безперечним доказом та не дає можливості встановити факт вчинення правопорушення та довести її вину, оскільки не дає реальної об'єктивної картини того, що відбувалось з автомобілем у певний момент часу.
Просить скасувати постанову серії АО № 095561 від 31 травня 2010 року про притягне-
ння її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просить скасувати постанову серії АО № 095561 від 31 травня 2010 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн. з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини, доповнивши, що 24 травня 2010 року автомобілем марки "Рено", державний номер НОМЕР_1, власником якого є вона, керував її співмешканець ОСОБА_3, тому у відповідача не було права притягати її, як власника транспортного засобу, до адміністративної відповідальності, оскільки він повинен був зупинити автомобіль, скласти протокол, а потім винести постанову відносно тієї особи, яка керувала транспортним засобом.
Представник відповідача ВДАІ м. Ужгород УДАІ УМВС України в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, покази свідка, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що інспектор ДПС адміністративної практики Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ м. Ужгород Химинець І.М. 31 травня 2010 року виніс постанову серії АО № 095561 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України позивачки ОСОБА_1, наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн. за те, що вона 24 травня 2010 року о 14 годині 46 хвилин, керуючи автомобілем марки "Рено", державний номер НОМЕР_2, рухалась по 804 км автодороги Київ – Чоп в селі Барвінок зі швидкістю 90 км/год., перевищила встановлене обмеження швидкості руху і допустила порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України. Дане правопорушення зафіксовано приладом "ВИЗИР" № 0817527 (копія постанови а.с.9). До постанови додано фото, на якому чітко зображено автомобіль "Рено", державний номерний знак НОМЕР_2, чітко зазначено дату та час – 24 травня 2010 року 14 годин 46 хвилин 06 секунд та швидкість 90 км/год. (а.с.10). Але з цього фотознімку неможливо встановити точне місце знаходження автомобіля, зокрема, місто чи село, назву вулиці, номер будинку чи іншої споруди, оскільки цього взагалі не зображено, в зв’язку з чим суд вважає, що не було жодних підстав вказувати в постанові про те, що даний автомобіль перевищив швидкість руху саме в населеному пункті в селі Барвінок, де обмежена швидкість руху, а тому водій автомобіля допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 122 ч.1 КпАП України.
Згідно ст. 258 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначено, що швидкість вимірювалась приладом "ВИЗИР". Згідно інструкції до вимірювача швидкості "ВИЗИР" він призначений для фотографування порушень швидкісного режиму в стаціонарних умовах та в умовах патрулювання, однак він не призначений працювати в автоматичному режимі. Факт перевищення швидкості руху позивачкою ОСОБА_1 був зафіксований не в автоматичному режимі, а працівником ДПС, який повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, чого зроблено не було. В зв’язку з цим службовою особою відповідача було порушено порядок притягнення позивачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки не було складено протокол про адміністративне правопорушення, їй не було запропоновано надати пояснення та не було роз’яснено прав, передбачених ст. 268 КпАП України.
За таких обставин суд вважає, що своїми діями відповідач порушив вимогу наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року № 1111 "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України", згідно п. 7.1. якого працівник ДПС при несенні служби зобов'язаний: досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, організовувати безпечний та безперешкодний процес дорожнього руху.
Згідно ст. 2 Закону України "Про міліцію" одними з основних завдань міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно ст. 10 цього ж Закону одним з основних обов’язків міліції є припинення адміністративних правопорушень. Згідно Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції України, затвердженої наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111, завданнями ДПС є, в тому числі, попередження та припинення адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. Такої функції як фіксація правопорушень за допомогою фото- чи відеозйомки не передбачено жодним законодавчим актом. В даному випадку працівник ВДАІ, зафіксувавши лише порушення Правил дорожнього руху України за допомогою фотозйомки, яка не передбачена нормативними актами, допущене водієм автомобіля "Рено", державний номерний знак НОМЕР_2, не виконав свої службові обов’язки по припиненню адміністративних правопорушень.
Крім цього, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем відносно позивачки ОСОБА_1 в її відсутності порушує її права, передбачені ст.268 КпАП України, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.
Відповідно до ст.258 ч.6 КпАП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Згідно ст.12 п.11 Закону України "Про міліцію" від 25 листопада 2001 року до прав міліції входить проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень. Відповідно до п.2.14 "Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року, із змінами, внесеними наказами МВС України № 18 від 12 січня 1998 року та № 806 від 17 листопада 2000 року, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що правопорушення 24 травня 2010 року о 14 годині 46 хвилин, скоєне водієм автомобіля марки "Рено", державний номерний знак НОМЕР_2, було зафіксовано технічним приладом відеозаписувачем вимірювачем швидкості "ВИЗИР" № 0812522, про що інспектором адміністративної практики Ужгородського окремого взводу ДПС Химинцем І.М. 31 травня 2010 року винесено постанову (а.с.9). Однак технічний прилад відеозаписувач вимірювач швидкості "ВИЗИР" не є стаціонарним, він є технічним засобом, який не працює в автоматичному режимі, а є радіолокаційним засобом, який був встановлений в службовому автомобілі інспектора ДАІ.
Крім цього, в постанові від 31 травня 2010 року зазначено, що позивачка ОСОБА_1 допустила порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України, яким у населених пунктах, позначених дорожнім знаком "5,45", рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., а саме: на 30 км/год. перевищила встановлену швидкість руху на даній ділянці дороги в селі Барвінок. Однак з доданого фотознімку, зробленого за допомогою технічного приладу відеозаписувачем вимірювачем швидкості "ВИЗИР", неможливо встановити, по якій саме дорозі рухався автомобіль позивачки ОСОБА_1 в цей час, чи саме у вказаному в постанові селі, чи є встановлені знаки обмеження максимальної швидкості, що не дає підстав для висновку про те, що саме позивачка ОСОБА_1 рухалась в цей час в селі Барвінок і перевищила обмежену максимальну швидкість.
Крім того, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 24 травня 2010 року о 14 годині 46 хвилин він керував автомобілем позивачки ОСОБА_1 марки "Рено", державний номер НОМЕР_2, по 804 км автодороги Київ – Чоп в селі Барвінок, але він не перевищував встановлену швидкість руху, також його не зупиняли для складення протоколу про адміністративне правопорушення, не брали пояснення.
Таким чином, суд вважає, що вина позивачки ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України, 24 травня 2010 року о 14 годині 46 хвилини не доведена, а тому винесена відносно неї інспектором адміністративної практики Ужгородського окремого взводу ДПС Химинцем І.М. постанова від 31 травня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. з порушенням вимог ст.ст. 7, 9, 23, 33, 122, 258, 268 КпАП України є незаконною, її належить скасувати, в зв'язку з чим позовні вимоги задовольнити.
На підставі викладеного, п.11 ст.12 Закону України "Про міліцію", п.2.14 "Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року, із змінами, внесеними наказами МВС України № 18 від 12 січня 1998 року та № 806 від 17 листопада 2000 року, ст.ст. 7, 9, 14-1, 23, 33, 122, 258, 268 КпАП України, та керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 99-100, 102, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову серії АО № 095561 від 31 травня 2010 року, винесену інспектором адміністративної практики Ужгородського окремого взводу ДПС ВДАІ м. Ужгород ХИМИНЦЕМ Іваном Михайловичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ